Координати: 31°46′31″ пн. ш. 35°13′56″ сх. д. / 31.77536111° пн. ш. 35.23216111° сх. д. / 31.77536111; 35.23216111

Кенаса Анан-бен-Давід (Єрусалим)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Докладніше: Кенаса
Кенаса Анан-бен-Давід
31°46′31″ пн. ш. 35°13′56″ сх. д. / 31.77536111° пн. ш. 35.23216111° сх. д. / 31.77536111; 35.23216111
Тип спорудикенаса
Розташування Ізраїль, Єрусалим
Належністькараїмізм
Кенаса Анан-бен-Давід (Єрусалим). Карта розташування: Ізраїль
Кенаса Анан-бен-Давід (Єрусалим)
Кенаса Анан-бен-Давід (Єрусалим) (Ізраїль)
Мапа
CMNS: Кенаса Анан-бен-Давід у Вікісховищі
Вхід до синагоги

Кенаса Анан-бен-Давід — одна з найстаріших синагог, яка все ще використовуються в єврейському кварталі старого міста Єрусалима.

Розташування

[ред. | ред. код]

Синагога Анан-бен-Давід знаходиться на східній стороні площі Хурви. Вхід до неї знаходиться на вулиці Караїр Штрассе, 12 навпроти синагоги Тіфферет Ізраель[1].

Релігійна приналежність

[ред. | ред. код]

Синагога Анан-бен-Давіда належить юдейській[2][3] релігійній громаді караїмів. Названа на честь Анан-бен-Давіда, який вважається одним з духовних отців караїмів[4][1].

Історія

[ред. | ред. код]

Згідно з караївською традицією, Анан-бен-Давід проживав у печері в Єрусалимі у 8 столітті й заснував там теперішню синагогу.

Караївська громада проживала в Єрусалимі з 880 року, і на той час вона була впливовою частиною східного юдаїзму. Околиці Єрусалима, в яких проживала ця громада, називались «Самартака», «Зела ха-Елеф» та «Квартал східників». Цей квартал розташовувався на Офелі та в Кендронській долині[1].

У XV столітті караїмській громаді вдалося знайти місце в єврейському кварталі старого міста Єрусалима, де була побудована їх синагога, яка існує й сьогодні[1]. За деякими джерелами будівництво синагоги також датується X–XII століттями[5]. Лист першої половини XVI століття свідчить про 20 родин караїв в Єрусалимі. Також є письмові свідчення про печеру, яку шанують караїми в Єрусалимі, та підземну синагогу[1].

Розбудова синагоги сягає епохи Мамелюків[1].

У 1948 році, під час Війни Ізраїля за незалежність, синагога була сильно пошкоджена. По завершенні Шестиденної війни 1967 року Кенасу Анан-бен-Давід повернули караїмській громаді. До 1982 року приміщення синагоги відновили та створили невеликий музей[1].

Опис

[ред. | ред. код]

Як і багато старих будівель в Єрусалимі, сьогодні кенаса Анан-бен-Давід знаходиться на декілька метрів нижче рівня вулиці. Це прямокутна споруда, яка розділена на два нефи з рифленими склепіннями двома стовпами. На східній стороні біля вікон є ніші для сувоїв Тори. Жінки моляться, розділені екраном на західній стіні[1].

Інформація для туристів

[ред. | ред. код]

Музей можна відвідати, але доступ до синагоги заборонений. З музею можна лише зазирнути всередину синагоги через маленьке віконце[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к Max Küchler: Jerusalem: Ein Handbuch und Studienreiseführer zur Heiligen Stadt, Verlag: Vandenhoeck & Ruprecht; 2007, ISBN 978-3-525-50170-2, S. 562, 565, 597
  2. ↑ Eine tatarisch-jüdische Minderheit in Europa: die Karaimen. [Архівовано 6 червня 2021 у Wayback Machine.] In: gfbv.de. Gesellschaft für bedrohte Völker, 4. Mai 2019.
  3. ↑ Kevin Alan Brook: The Genetics of Crimean Caraites. In: Karadeniz Araştırmaları. Journal of Black Sea Studies. 2014, Nr. 42, ISSN 1304-6918, S. 69–84 (PDF; 491 kB [Архівовано 2 червня 2019 у Wayback Machine.] [abgerufen am 4. Mai 2019]).
  4. ↑ ANAN BEN DAVID [Архівовано 7 червня 2021 у Wayback Machine.] bei Jewish Encyclopedia. Abgerufen am 1. Mai 2019.
  5. ↑ La synagogue karaïte Anan Ben David, plus ancienne synagogue de Jerusalem [Архівовано 1 травня 2019 у Wayback Machine.] bei miqra-kalah. Abgerufen am 1. Mai 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кенаса_Анан-бен-Давід_(Єрусалим)&oldid=36270967