Кешбек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ке́шбе́к (від англ. cashback або амер. cash back — повернення готівки) — миттєве або відтерміноване повернення Організатором Програми кешбеку частини коштів покупцю (у грошовій або негрошовій формі), витрачених на оплату товарів або послуг, з метою підвищення обсягів продажів. Використовується у банківських картках, інтернет-торгівлі, гральному бізнесі та ін. У сучасному фінансовому глосарію застосовується також термін манібек.[1] Кешбек з дебетових карток доступний через поширені платіжні мережі, такі як VISA, Mastercard та American Express. Забезпечуючи вихід для готівки, яку отримує магазин, це зменшує потребу магазину здавати надлишок готівки в банк після закінчення робочого дня. Багато клієнтів вважають це корисним способом отримання готівки, оскільки він дозволяє уникнути необхідності користуватися банкоматом, що може спричинити додаткові витрати.

Сутність[ред. | ред. код]

Принцип роботи — після оплати товарів або послуг визначеним в Умовах нарахування кешбеку способом покупець отримує право на виплату, що нараховується миттєво, або в інші зазначені в Умовах строки. Оскільки джерелом кешбеку виступає сам покупець, то обов'язковою умовою підтвердження кешбеку є завершеність і безповоротність операції купівлі, тобто відсутнє повернення початкової оплати через відмову покупця від товарів/послуг. Гарантія завершеності покупки і є основною причиною відтермінування нарахування кешбеку окрім випадків, коли Умовами передбачені перерахунки майбутніх нарахувань за минулі періоди. Грошова форма отримання кешбеку вважається доходом, а отже у випадках ідентифікованості покупця Організатором Програми останній стає податковим агентом і вираховує з кешбеку оподаткування у розмірі 19,5 % для фізичних осіб.

Економічне обґрунтування кешбеку полягає в зацікавленості Організаторів (як посередників, так і кінцевих надавачів товарів послуг) в підвищенні обсягів продажів. Банки отримують дохід від використання емітованих карток в безготівкових розрахунках (Клієнт — Продавець — Платіжна Система — Банк — Клієнт); Інтернет-майданчики — від обсягів продаж інтернет-магазинів, на які перші містять реферальні посилання (Клієнт — Продавець — Посередник — Клієнт); кінцеві надавачі товарів/послуг — від збільшення обсягів своїх продаж (Клієнт — Продавець — Клієнт).

Походження терміну[ред. | ред. код]

Термін «кешбек» був вперше застосований у США в 1970-х роках у сфері використання кредитних карток. Зазвичай, він тоді становив 1-2 % і виплачувався раз на рік наприкінці кожного грудня. Сьогодні кешбек переважно використовується у програмах персональної фінансової лояльності, а також у інтернет-торгівлі (у цьому випадку виплатами кешбеку займаються компанії-посередники, які скеровують покупців на сайти продавців і діляться частиною своєї комісійної винагороди з покупцями).

В Україні кешбек сплачують банки: ПроКредит Банк (0,5 %), філія російського Альфа-Банку, OTP Bank, Monobank та інші банки.[2] В Україні на сьогоднішній день діють такі сервіси:

  • klubskidok.com.ua
  • payback.ua
  • LetyShops
  • smarty.sale
  • switips.com[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кешбек-що це і як працює. Архів оригіналу за 24 Червня 2021.
  2. Заощаджуємо на покупках: огляд кращих кешбек сервісів (укр.). Процитовано 5 Грудня 2021.
  3. https://mywallet.ua. Рейтинг Кешбек сервісів в Україні: економимо на покупках. mywallet.ua (укр.). Процитовано 22 серпня 2020.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

іншомовні[ред. | ред. код]