Перейти до вмісту

Клен польовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Клен польовий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Сапіндові (Sapindaceae)
Рід: Клен (Acer)
Вид:
Клен польовий (A. campestre)
Біноміальна назва
Acer campestre
L., 1753
Мапа поширення клена польового

Кле́н польови́й[1], або паклен (Acer campestre) — багаторічна рослина родини сапіндових.

Листопадне дерево 4–15 м заввишки, рідше — високий кущ з бурувато-сірою тріщинуватою корою і розлогою тінистою кроною. Пагони жовтувато-коричневі, інколи а крилоподібними пробковими наростами; бруньки невеликі. Листки пальчасто-п'ятилопатеві, 5–10 см завдовжки, 3-7 см завширшки. Лопаті листків тупі або тупозагострені, цілокраї, а верхні з одним-двома великими зубцями, виїмки між лопатями загострені.

Квітки одностатеві, жовто-зелені, зібрані в кінцеві відстовбурчено-волохаті щитоподібні суцвіття. Оцвітина подвійна, чашечка п'ятироздільна (5–6 мм завдовжки), пелюсток п'ять. Тичинкові квітки з вісьмома тичинками, а маточкові — з стерильними тичинками і однією маточкою. Зав'язь верхня, прикрита нектарником, що має вигляд диска. Цвіте клен із кінця квітня до травня. Рослина однодомна.

Плід — двокрилка (6–8 см завдовжки), крила розходяться по прямій лінії.

Росте в другому ярусі або підліску листяних лісів, на галявинах. Тіньо- і солевитривала, теплолюбна рослина. Цвіте у квітні — травні.

Поширений майже на всій території України, крім крайніх північних районів. У культурі часто трапляється у полезахисних смугах і парках.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Медоносна, деревинна, харчова, кормова, олійна, смолоносна, декоративна й фітомеліоративна рослина.

Клен польовий прекрасний весняний медонос, який за наявності великих масивів забезпечує продуктивний взяток. Медопродуктивність близько 1000 кг з 1 га. Бджоли можуть збирати на скільки багато нектару, що заливають всі доступні комірки, навіть обмежують матку у відкладанні яєць. Тому для ефективного збору медодаю пасічники повинні бути забезпеченими запасами стільників, вчасно і достатньо розширити гніздо у сильних сімей. Бджоли також збирають і пилок. Іноді на листі з'являється медв'яна роса, яку збирають бджоли та переробляють у падевий мед.[2]

Деревина клена польового тверда, щільна, червонувато-білого кольору, гарно полірується. Колеться погано, використовується на дрібні токарні вироби. Дрова ї вугілля високої якості.

З клена польового добувають весняний сік, який містить сахарозу (1-2,5 %). його споживають у свіжому вигляді, з нього виготовляють безалкогольні напої, сироп. Насіння містить 29,5 % жирної олії.

Листя придатне на корм домашнім тваринам, особливо охоче його поїдають кози; гілки з листками можна силосувати. Листки містять смолу (20,5 %) і каучук (0,22 %).

Клен польовий використовують у зеленому будівництві для живоплотів, у вуличних насадженнях. Відомі такі декоративні форми його; біло-строкатолиста і кримська із запушеними знизу листками і плодами. Клен польовий як посухостійку й солевитривалу породу рекомендують висаджувати при залісенні посушливих схилів як супутню породу.

Цей вид клена носить назву „campestre” завдяки м’якому, плавному обрису країв та кінців листової пластинки, які нагадали автору первинного опису – Карлу Ліннею заокруглення латунних чи мідних пластин бойового пояса древньогрецьких воїнів – „campestre”. А однокорінні грецькі та латинські слова – „campestĕr”, „campestre”, „campēstris”, „campensis”, „campus”, при перекладі такого епітета дали поняття про поле, плац, чи відношення до поля битви (Марсового), тому і клен став польовим, хоча рослина по своїй природі відповідає поняттю – лісовий - лат. sylvestre, у назві якого також розуміється – дикий, дикорослий. Ботанічні ж синоніми, які отримав клен польовий від багатьох ботаніків – дослідників XVIII – XIX століть, подано у каталозі Kewensis, де враховано майже 30 синонімів клена польового – Acer campestre L., які дають нам можливість зрозуміти шлях пошуку характеристичних рис виду, як основної одиниці систематики рослинного світу. У сучасній базі The Plant List подано 96 латинських синонімів клена польового.

1. Acer affine Opiz 2. Acer affine Hoffmanns. ex Walp. 3. Acer bedoi Borbás 4. Acer campestre f. aegaeicum Drenk. 5. Acer campestre f. argenteovariegatum Schwer. 6. Acer campestre f. bedoi (Borbás) Schwer. 7. Acer campestre f. bedoioides Drenk. 8. Acer campestre f. boomii Geerinck 9. Acer campestre f. brachypterum Borbás & Pax 10. Acer campestre var. collinum DC. 11. Acer campestre f. collinum (DC.) Schwer. 12. Acer campestre f. compactum Schwer. 13. Acer campestre var. fastigiatum Springer 14. Acer campestre f. ferrugineum Jovan.-Dunj. 15. Acer campestre var. foliis-variegatis Loudon 16. Acer campestre var. glabratum Wimm. & Grab. 17. Acer campestre f. glabratum (Wimm. & Grab.) Schwer. 18. Acer campestre var. hebecarpum DC. 19. Acer campestre subsp. hebecarpum (DC.) Schwer. 20. Acer campestre var. hirtivalvum Borbás 21. Acer campestre f. hirtivalvum (Borbás) Schwer. 22. Acer campestre var. integrilobum Tausch 23. Acer campestre var. josifovicii Gajić & Diklić 24. Acer campestre f. josifovicii (Gajic & Diklic) Jovan.-Dunj. 25. Acer campestre f. jovanovicii Gajić & Drenk 26. Acer campestre f. laetum Schwer. 27. Acer campestre var. laevigatum Loudon 28. Acer campestre f. latilobum Jovan.-Dunj. 29. Acer campestre var. lobatum Pax 30. Acer campestre f. longipetiolatum Jovan.-Dunj. 31. Acer campestre var. macrocarpum Tausch 32. Acer campestre f. microcarpon (Masson ex Opiz) Schwer. 33. Acer campestre var. microcarpum Tausch 34. Acer campestre f. microphyllum Jovan.-Dunj. 35. Acer campestre f. molle (Opiz) Schwer. 36. Acer campestre var. mollissimum Tausch 37. Acer campestre var. nanum Loudon 38. Acer campestre f. oblongifolium Racib. 39. Acer campestre var. oxytomum Borbás 40. Acer campestre var. palmatifidum Tausch 41. Acer campestre var. palmatisectum Celak. 42. Acer campestre f. pendulum Schwer. 43. Acer campestre f. platypterum Jovan.-Dunj. 44. Acer campestre f. pulverulentum (G.Kirchn.) Pax 45. Acer campestre f. puncticulatum Schwer. 46. Acer campestre f. quinquelobum Schwer. 47. Acer campestre var. serotinum Kit. 48. Acer campestre f. subtrilobum R.Uechtr. & Sint. 49. Acer campestre f. tauricum Schwer. 50. Acer campestre var. variegatum G.Nicholson 51. Acer campestre f. variegatum (G.Nicholson) Pax 52. Acer collinum Ten. 53. Acer collinum Dalla Torre & Sarnth. [Illegitimate] 54. Acer eriocarpon Opiz 55. Acer erythrocarpum Opiz ex Rouy & Fouc. 56. Acer haplolobum Borbás 57. Acer heterolobum Opiz 58. Acer heterotomum Borbás 59. Acer macrocarpon Opiz 60. Acer marucum Walp. 61. Acer microcarpon Masson ex Opiz 62. Acer microphyllum Opiz 63. Acer molle Opiz 64. Acer orthopteron Masson ex Opiz 65. Acer palmatisectum Ortmann ex Čelak. 66. Acer polycarpon Opiz 67. Acer praecox Opiz 68. Acer quinquelobatum J.Wagner ex Opiz 69. Acer robustum Opiz 70. Acer suberosum Dumort. 71. Acer sylvestre Wender. 72. Acer tauricum Dippel 73. Acer tauschianum Opiz 74. Acer tomentosum Kit. [Illegitimate] 75. Acer trilobum Gilib. [Invalid] 76. Euacer affine Opiz 77. Euacer austriacum Opiz 78. Euacer campestre (L.) Opiz 79. Euacer eriocarpon Opiz 80. Euacer erythrocarpon Opiz 81. Euacer kablikianum Opiz 82. Euacer leiocarpon Opiz 83. Euacer macrocarpon Opiz 84. Euacer microcarpon Opiz 85. Euacer molle Opiz 86. Euacer obtusilobum Opiz 87. Euacer orthopteron Opiz 88. Euacer pallens Opiz 89. Euacer palmatisectum Opiz 90. Euacer polycarpon Opiz 91. Euacer quinquelobatum Opiz 92. Euacer rubescens Opiz 93. Euacer rubrotinctum Opiz 94. Euacer scharkense Opiz 95. Euacer stenopteron Opiz 96. Euacer subquinquelobatum Opiz

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Acer campestre // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 474.