Козацькі прапори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Прапори українського козацтва — бойові знамена підрозділів та формувань українського козацтва, спільноти воїнів Христових обох берегів Дніпра з діда-прадіда.

Історія знамен[ред. | ред. код]

Свої перші клейноди, у тому числі хоругву, згідно літопису Грабянки Військо Запорозьке отримало у 1576 році від Стефана Баторія. Втім ряд дослідників вважають цю дату, рівно як і значення Баторія у появі і організації спільноти воїнів Христових обох берегів Дніпра самоназви "козак", перебільшенням та містифікацією[1]. Достеменно відомими фактами є отримання козацькими формуваннями Подніпров'я перших своїх прапорів від іноземних монархів з XVI ст.: під час Молдавських походів австро-турецьких кампаній та походу Священної ліги[en].

1646-го, задля походу на турків, прапора надав Владислав IV Ваза: за іронією саме під цією клейнодою козацтво здобуло свої перші гучні перемоги над польським військом за часів Визвольної війни — під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями.

Гетьманщина[ред. | ред. код]

Згідно устрою існували полкові, сотенні та курінні хоругви[2]. Серед прапорів доби переважали прямокутні та трапецієвидні полотнища. Відзнаки нечисельних підрозділів мали трикутну форму різних відтінків червоного кольору. Замість єдиного державного прапору найвищим геральдичним символом Гетьманщини було зображення Архангела Михаїла на червоному тлі. Більшість зі знамен що збереглися до наших часів містять рівносторонній козацький хрест та восьмипроменеві зірки, іноді у поєднанні зі зображеннями півмісяця — символ християнсько-мусульманського цивілізаційного протистояння[3], останній, від 1572 року (на честь Лепанто), мав загальноєвропейське поширення як символ перемоги у протистоянні з ісламською загрозою[4]. Значна їх частина розміщена у Стокгольмському Музеї армії[sv]. Від XVIII ст., насамперед у Полтавському (1717) та Лубенському (1758) полках, набули поширення двокольорові прапори жовтого та блакитного кольорів.

Загалом до II-ї половини XVIII ст. наявні відносно фрагментарні данні, більш докладними є відомості від часів уніфікації прапорів часів Кирила Розумовського: 8/18 березня 1755 року ним було видано формуляр про виготовлення знамен за єдним зразком згідно проекту полковника лубенського Івана Кулябки[5] — одна сторона мала містити Герб Нації, а інша символіку військової одиниці. Попри це кольори та розміри хоругв мали довільний характер. Подібні стандарти проіснували до 1768-го — правління Петра Рум'янцева який почав запроваджувати у козацькому війську імперську символіку[6].

Військо Запорозьке[ред. | ред. код]

Уніфікація знамен Гетьманщини жодним чином не вплинула на прапорництво Війська Запорозького, генеральний стяг — Велика хоругва — як і раніше містив Арх. Михаїла на червоному тлі, прапори куренів та паланок мали переважно малинове забарвлення. Знамено морських походів з зоображенням Св. Миколая було білого кольору, окрім нього, після Олешківського періоду, також існувала титулярна червона хоругва імперського походження. Серед курінних знамен переважали червонокольорні з зоображенням Св. Юрія.

Слобожанщина[ред. | ред. код]

Перші козаки-колонізатори Слобожанщини сформували Слобідські полки у прапорництві яких також була значно наявна християнсько-релігійна тематика. Загалом у п'яти полках, разом з сотенними, налічувалося 36 прапорів[7]. Зворотній бік сотенних хоругв містив назву полку та сотні. На відміну від знамен решти українського козацтва слобожанські за лейб-мотив містили зображення Богородиці — заступниці козацтва. З реорганізацією до регулярних гусарських попередню символіку підрозділів було скасовано[8].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Козацька геральдика в Україні XVI—XVII ст.
  2. Гречило А. Б. Прапори та герби українського козацтва. Вісті Комбатанта (51-54 с.) — 1993. ч. 1
  3. Гломозда К. Ю., Яневський Д. Б. Історичні гербові відзнаки та прапорові барви України (45-64 с). // Український історичний журнал — К; — 1990. — N5
  4. Делюмо Ж. Ужасы на Западе (Подручные сатаны I. Мусульманская угроза) // Jean Delumeau. La Peur en Occident (1978) М. 1994 408 с. (рос.)
  5. Однороженко, 2009, с. 68
  6. Тинченко Я. Ю. Від козаків до гусарів // Прапори козацьких полків К.: Темпора 214 с. (112—119 с.) 2018 ISBN 978-617-569-333-9.
  7. В. В. Іванов Прапори слобідських полків // Ювілейний збірник на пошану академіка Дмитра Івановича Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та п'ятдесятих роковин наукової діяльності
  8. Смоленський В. Символіка Переяславщини та Слобожанщини (52-58 с.) // Пам'ятки України: історія та культура. 1991, № 3

Література[ред. | ред. код]

  • Однороженко, Олег (2009). Козацька територіальна геральдика кінця XVI—XVIII ст. — Харків, 2009. — 415 с. — (Monumenta rutheniae heraldica; vol. 3). — ISBN 966-7409-20-1. 
  • Морозов О. С. Козацькі прапори 1651 року: до проблеми наукової ідентифікації // Сіверщина в історії України — К.: Глухів, 2009. — Випуск 2. — 71-74 с.
  • Панченко В. О. Козацьке прапорництво ХVІІ–XVIII ст. «Військово-історичний альманах» 2008, ч. 2 (17)