Корпанюк Семен Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корпанюк Семен Іванович
Народився 14 вересня 1894(1894-09-14)
Яворів, Косівський район, СРСР
Помер 20 листопада 1970(1970-11-20) (76 років)
Яворів, Косівський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Поховання Яворів
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
 Польська Республіка
 Українська держава
 СРСР
Діяльність різьбяр по дереву
Вчителі Шкрібляк Василь Юрійович і Шкрібляк Микола Юрійович
Відомі учні Балагурак Іван Васильович
Членство Спілка радянських художників України
Брати, сестри Корпанюк Юрій Іванович і Корпанюк Петро Іванович
Діти Корпанюк Василь Семенович
Нагороди
Заслужений майстер народної творчості УРСР

Семен Іванович Корпанюк (14 вересня 1894, Яворів поблизу Косова — 20 листопада 1970, Яворів) — гуцульський народний майстер-різьбяр; член Спілки радянських художників України з 1960 року. Заслужений майстер народної творчості УРСР з 1964 року. Брат різьбярів Петра і Юрія Корпанюків, батько різьбяра Василя Корпанюка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народжений 14 вересня 1894 року в селі Яворові (нині Косівський район, Івано-Франківської области, Україна). Син Катерини Шкрібляк — дочки різьбяра Юрія Шкрібляка.

Різьбити почав з 1912 року. Навчався різьбленню в батька Івана Корпанюка та у братів матері — Василя та Миколи Шкрібляків. До 1939 року працював в основному на замовлення. З 1944 року працював в експериментальній майстерні косівської артілі «Гуцульщина», де виготовляв взірці для масового тиражування[1].

Прожив усе життя на присілку Широкому села Яворова[2]. Помер у Яворові 20 листопада 1970 року, похований на цвинтарі біля церкви в рідному селі.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював у галузі декоративного мистецтва (декоративна різьба по дереву, інкрустація, карбування, гравірування). Ви­­користовував сухе різьблення, інкрустацію бісером, відтінками дерева, перламутром, мосяжними дротиками, цвяхами. Серед робіт декоративні тарілки, шкатулки, скриньки, палиці, ракви, цукерниці та інше.

Брав участь у республіканських виставках з 1949 року, всесоюзних — з 1968 року, зарубіжних — з 1912 року.

Роботи майстра зберігають у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва в Києві, Музеї етнографії та художнього промислу у Львові, Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського в Коломиї (20 творів[1]) та музеях Польщі, Австрії, США, Канади, Росії[1].

Про нього[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  2. Горак Р. Зачудований красою… — С. 128.
  3. Сахро Петро Юрійович / Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського.

Література[ред. | ред. код]