Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Смоленськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії
Immaculate Conception Church in Smolensk.jpg

Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Смоленськ)
54°46′23″ пн. ш. 32°03′12″ сх. д. / 54.7733000° пн. ш. 32.0535194° сх. д. / 54.7733000; 32.0535194Координати: 54°46′23″ пн. ш. 32°03′12″ сх. д. / 54.7733000° пн. ш. 32.0535194° сх. д. / 54.7733000; 32.0535194
Тип споруди церква
Розташування Росія Росія,Смоленськ
Архітектор М. Ф. Мейшнер та М. М. Мейшнер(батько і син), Є. Ф. Лещинський
Початок будівництва 1894 рік
Кінець будівництва 1896 рік
Архітектурний стиль неоготика
Належність недіючий
Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Смоленськ) (Росія)
Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Смоленськ)
CMNS: Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії на Вікісховищі

Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Смоленськ) — недіючий на 2010 рік католицький храм. Споруда в аварійному стані. Використовується як місцевий архів.

Історія[ред.ред. код]

Храм для католицької громади міста виникав неодноразово в різні століття. Перший католицький храм в місті побудували в 12 столітті на торговищі в ім'я Святої Діви Марії. В тогочасних документах він відомий як «латинська божниця», «німецька божниця». Храм не був приналежністю німців, бо назва «німці» в той час розповсюджувалася на усіх західноєвропейських та прибалтійських візитерів Смоленська і значила «іноземець». Поряд була розташована і « Німецька слобода» міста. Збережений детальний опис «латинської божниці», а її доля простежена до 14 століття.

В підлитовський період (14041514) Смоленськ увійшов до складу Литви. Німецька слобода занепала.

По захопленню Смоленська у 1611 році вояками польського короля Сигізмунда III більшість православних церков міста була поруйнована. Невизнання російських святих і їх храмів (Бориса й Гліба, Амвросія) польськими католиками не розповсюджувалося на Апостолів. Давньоруська церква Святих Апостолів Петра і Павла 12 століття віталася через шанування цих святих і католиками. Церква Петра і Павла на Городянці була перетворена на костел, поки в Смоленську йшло будівництво катедрального собору. Почалося ополячення міста — воно отримало магдебурзьке право, діловодство дозволили вести 10 років польською з переходом опісля на наукову мову середньовіччя — латину. В місто біло запрошено оо. францисканців. Смоленську фортецю забрали оо. єзуїти. У 16141616 рр. в Смоленську — голод. Католицькі громади міста мобілізовані на підтримку голодуючих.

Католицький колегіум в Смоленську[ред.ред. код]

Священиками оо. єзуїтами в Смоленську Речі Посполитої засновано королівський єзуїтський колегіум. Єзуїти століттями опікувались освітою парафіян-католиків. Колегіум діяв у 16231654 роках. Учні Смоленського колегіуму опановували латину (мову тогочасної науки), математику, філософію.

Відновлення католицької єпархії[ред.ред. код]

Відновлення католицької єпархії тривало майже 25 років. Аби прискорити справу, у папський Рим відбув посланець від Віленської єпархії. Посланець Парчевский П. перебував один рік у Ватикані, поки йшли підрахунки проекту і вироблення рішення. Папський документ про створення катедри у Смоленську датовано 1 вересня 1636 р. Прибутки єпархії оцінювались в 4.000 флоринів на рік, що вважалось достатнім для проживання семидесяти осіб. Кількість священнослужителів зменшили заради отримання додаткових коштів на побудову нового катедрального храму. У 1637 р. католицький єпископ Смоленський Петро Парчевський правив першу службу в новій єпархії. Ополячення в Смоленську прийняло компромісні форми через спротив місцевого населення. В краї діяли також Православна та Греко-Католицька катедри.

Відвоювання Московією[ред.ред. код]

23 вересня 1654 р . польський гарнізон у Смоленську капітулював перед вояками московського царя Олексія Михайловича. Польські поселенці отримали право повернутися на історичну батьківщину. За польсько-литовський період поселенці змішалися з місцевим населенням і відрізнялися перейнятими європейськими звичками від московитів. Але православ'я почало головувати. До 1748 р. всі католицькі монастирі в краї були ліквідовані, в самому Смоленську існував лише один костел.

В кінці 18 століття в підросійський Смоленськ знову прибули оо. францисканці. Вони були пастирями в місцевому католицькому приході, службу правили в маленькому дерев'яному храмі, приблизно на тому ж місці, де стоїть зараз неоготичний костел. В часи боїв 1812 р. дерев'яний храм францисканців згорів. У 1814 р. губернський архітектор Смоленська створив проект нового католицького храму, який вибудували і що проіснував до 1838 р. Католицька громада зібрала кошти і отримала дозвіл на побудову більшого храму в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці. Кам'яну церкву вибудували за один рік. Храм постав на місці католицького дерев'яного неподалік цвинтаря, де поховали багатьох померлих і убитих вояків наполеонівських полків. Кам'яну церкву створили у стилі пізнього російського класицизму.

Неоготичний костел[ред.ред. код]

Бічний фасад

Зростання католицької громади міста призвело до появи проекту нового, більшого за розмірами храму. Проект нового храму створив архітектор М. Ф. Мейшнер. Він же і розпочав його будівництво у 1894 році. Стіни храму зводила будівельна бригада під керівництвом інженера Леона Дубейковського[1][2]. По смерті М. Ф. Мейшнера будівництво продовжив його син, а завершив архітектор Є. Ф. Лещинський. 13 жовтня 1896 р. правили перше богослужіння в новому храмі з органом і вітражами. Церква мала земельну ділянку і низку допоміжних споруд. На початку 20 століття кількість парафіян зросла до 9.000 осіб.

За часів СРСР[ред.ред. код]

Smolensk Catholic Church 2.JPG
Smolensk Catholic Church 3.JPG

В грудні 1917 р. був заснований Смоленський деканат, до складу якого увійшли усі парафії Смоленського краю. У 1918 р. з усіх культових закладів, не оминаючи й католицьких, радянська влада конфіскувала метричні книги. Погіршенню стану Католицької Церкви в країні сприяв військовий конфлікт між більшовицькою Росією та буржуазною Польщею, що відновила власну державність. Погіршенню стану сприяла і поразка Червоної Армії, а також виплата Урядом Москви велетенської репарації за матеріальні збитки незалежній Польщі. Так, в ході репарацій Польщі повернуто усі картини Яна Матейко, що були в спецхранах Москви і низка її мистецьких скарбів, вивезених з Польщі ще за часів Російської імперії.

Влітку 1921 р. розпочався голод. Більшовицький уряд ініціював конфіскацію церковних коштовностей. 22 березня 1922 р . оприлюднили Декрет ВЦВК про конфіскацію церковних скарбів нібито на користь голодуючих, що було початком концентрації радянським урядом великих коштів у власних руках. Більшовицький уряд робив необтяжливі для політичних лідерів Москви дії по привласненню церковного, приватного і музейного майна для досягнення власних, антикультурних, антинародних політичних кампаній. Конфісковували як церковне майно, так і майно приватних осіб — роялі, килими, бібліотеки, коштовні тканини. Конфісковане майно перевозили у Москву, де сортували. Найкоштовніші речі йшли на продаж, як за кордон, так і в Москві через велику мережу крамниць.

З храмів забирали вироби із золота і срібла, міді, ікони в коштовних шатах, церковні дзвони, коштовні сукні. У католицької громади Смоленська відібрали низку споруд, серед яких -

  • благодійні прихистки, чоловічий та жіночий
  • будинок вікарія
  • будинок настоятеля тощо.

Низка споруд відведена під житло мешканців міста, частка споруд перетворена на виробничі майстерні.

У 1926 р. неоготичний храм став майном губернського музею. Але громаду не чіпали до 1937 року. У 1936 р. арештовано настоятеля. З 1937 р. богослужіння заборонені — «запрещены по техническим причинам». Церковні активісти арештовані і розстріляні. До кінця 1939 р. католицька парафія була знищена. 14 січня 1940 р. рішенням Смоленської радянської облради храм був зачинений, а приміщення передано архіву НКВС.

В повоєнні роки церква використовується як архів. У 1950-ті рр. демонтовано і виламано орган храму, металеві труби якого здали на металобрухт. Розбиті майже всі вітражі. Вікна церкви забиті шматками фанери. В приміщення архіву нема доступу, хоча туди передані пам'ятки і документи 17-19 століть, що випадково збереглися під час воєн, руйнацій міста та пожеж.

На початку 21 століття парафія не відновлена. Храм слугує приміщенням архіву.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Часопіс "НАША ВЕРА" :: 2/1998 :: РУПІЎСЯ ДЗЕЛЯ БОГА І ЛЮДЗЕЙ. media.catholic.by. Процитовано 2016-05-19. 
  2. Костёл - Строительство. smolensk-7chudes.narod.ru. Процитовано 2016-05-19. 

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Краткая художественная энциклопедия. Искусство стран и народов мира, Т 3,М, 1971,
  • Архитектурные памятники Смоленской области: Каталог. — М., 1987.