Крак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Крак Змієборець
Chronica Polonorum I 5.jpg
Князь Кракова
Правління VI-VII ст.ст.
Попередник Лех
Наступник Крак II
Біографічні дані
Імена Кракус
Дата народження VI ст.
Дата смерті VII ст.
Краків
Місце поховання Курган Крака, Краків, Польща
Діти Крак, Лех, Ванда
Курган Крака

Крак, також відомий як Krakus чи Gracchus — легендарний польський князь, засновник Кракова. Дата його народження, смерті і роки правління не відомі.

За словами Кадлубека, свідчення якого є найдавнішими, Крак був одним із князів/намісників поляків, що ратились із галлами в Паннонії чи Каринтії (літописець того прямо не вказує), після чого був обраний королем і дав початок організації польської держави.

Легенди[ред.ред. код]

Таким Крака побачив Валерій Ельяш-Радзіковський

Після повернення на польські землі проголошений королем. Мав двох синів (Крака II i Леха II) та дочку. Його сини вбили страшного вавельського дракона, a Лєх II через заздрощі вбив свого брата. Інша легенда розповідає про те, що сам Крак вбив того дракона. Дочку звали Вандою i вона є героїнею іншої легенди.

Легенда про Крака подібна до чеського Крока, а мотив битви із драконом вірогідно запозичений з легенди про Св. Юрія. Хоч і вважається найстарішою польською легендою, проте містить сліди подій VII i VIII століть. Після смерті Крака йому насипали високий курган (Курган Крака), де згідно з легендою він і спочиває. Жителі Кракова носили землю на той курган в рукавах, після чого виникло свято Рекавка (рукав польською буде rękaw), а сам курган назвали Краковим.

Постать князя Крака знову з'являється у XX столітті, проте тільки в творах Станіслава Пагачевські.

Крака називають Змієборцем.

З хроніки Вінсента Кадлубека[ред.ред. код]

Алессандро Ґуаґніні, Sarmatiae Europeae descriptio, Спіра, 1581

Легенда про Крака починається у Кадлубека з подій після війни з римлянами, де згадується, що праполяки вибрали Крака князем. Потім Кадлубек стисло описує події, що пов'язані з іншим племенем, сусідами поляків, — галлами. Вони почали переселятись в Паннонію, що призвело війн із праполяками, оскільки на тих землях в Середньовіччі жили слов'яни. Такий стан речей показав перші відцентрові тенденції — загрозу розпаду держави і поділ на племена. Для того, щоб уникнути руйнації держави, Крак, повернувшись із походу в Каринтію, збирає загальне віче, на якому отримує підтримку народу. Кадлубек приписує йому такі слова: «Як світ без сонця, так і країна без короля…»

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Mistrz Wincenty Kadłubek, Kronika Polska, tłum. B. Kürbis, Wrocaław 2003. s.13-15.
  • Jan Długosz, Roczniki, czyli kroniki sławnego Królestwa Polskiego, ks. 1 — 2, Warszawa 1961.
  • Justyn, Zarys dziejów powszechnych według Pompejusza Trogusa, tłum. L. Lewandowski, Warszawa 1988.
  • O. Balzer, Studyum o Kadłubku, [w:] Pisma Pośmiertne, t. I, II, Lwów 1934—1935.

Див. також[ред.ред. код]

Попередник
Лех
Coat of Arms of the Polish Crown.svg Князь Кракова
VI-VII
Coat of Arms of the Polish Crown.svg Наступник
Крак II