Дір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дір
Dir.jpg
Князь Київський
Правління 860-882
Попередник Бравлин
Наступник Олег Віщий
Біографічні дані
Релігія язичництво
Народження 28 лютого 795(0795-02-28)
Херсонес, Візантійська імперія
Смерть 1 березня 882(0882-03-01) (87 років)
Київ
Поховання Ірининський собор, Київ, Україна
Династія Київичі

Дир (стцерк.-слов. Диръ) — напівлегендарний київський князь. Дата та причини смерті Діра невідомі. З огляду на те, що походом русів на Константинополь 860 року керував єдиний володар і швидше за все ним був Аскольд, можна вважати, що Дир помер принаймні трохи раніше (в той же час Михайло Грушевський вважав, що Дир міг правити й пізніше за Аскольда). Похований, за даними літопису, в урочищі, де пізніше була збудована церква Св. Ірини, але жодних інших підтверджень цьому не має.

(Повість минулих літ) про Аскольда та Дира: «І було в нього (Рюрика) два мужі, Аскольд і Дир, не його племені, а бояри».

Легенда, викладена у Повісті временних літ, згідно з якою Дир правив Києвом разом з Аскольдом і разом з ним загинув від руки князя Олега у 882 році, є малоймовірною — зокрема із огляду на різні місця поховання князів.

За іншою версією князя Дира, як окремої людини, не існувало взагалі, а Дир — це прізвисько князя Аскольда, існування якого не викликає ніяких сумнівів і навіть місце поховання якого достеменно відоме майже всім (Аскольдова могила в Києві).

Борис Рибаков зазначав — «особистість князя Диіра нам не зрозуміла. Відчувається, що його ім'я штучно приєднано до Аскольда, тому що при описі їхніх спільних дій, граматична форма дає нам одиничне, а не подвійне число, як то мало би бути при описі спільних дій двох осіб».

За гіпотезою Ігоря Мицька він був сином князя Олега та братом Аскольда і Ольги.

У перекладі з єврейської ім'я Адір означає «Могутній», тому швидше за все «Адір» був титулом Аскольда. Ім'я Аскольд теж проглядається в єврейських іменах, і це не дивно оскільки він був правителем Києва, який греки і хозари називали «Самватас», що з єврейської означає «Укріплене місто, або фортеця». Адір-Аскольд був правителем поставленим Хозарами, проти яких і повстав прийнявши Християнство.

Ім'я[ред. | ред. код]

Походження імені князя досі викликає запитання. Поширена історична версія виводила його з скандинавського або ж навіть готського «dyr» або «djur» — «звір», що пояснювалося нібито походженням Дира — відповідно скандинавським або готським. За іншими версіями — прізвисько має місцеве, слов'янське, або ж тюркське (хазарське або булгарське) коріння. Ян Длугош стверджував, що Дир походив з князівської династії, започаткованої князем Києм.

«Перший серед слов'янських володарів»[ред. | ред. код]

З іноземних джерел, які датуються IX-X століттями, ім'я безпосередньо Дира називає лише арабський вчений X століття аль-Масуді. При цьому він оголошує його «першим серед слов'янських князів», що володів великими містами і багатьма населеними країнами. Це може бути як визнанням впливовості Дира, так і географічним визначенням — адже його держава за розташуванням була першою на захід від Хазарії (Хозарський каганат). Аль-Масуді не називає столицю Дира, але зазначає, що мусульманські купці привозять до неї свої товари.

До часів правління Дира деякі вчені відносять свідчення про будівництво хазарської фортеці Саркел на Дону (833) — що може бути свідченням загрози з боку Києва, про посольство «народу Рос» і його «кагана» до Інгельгайма і Константинополя (Бертинські аннали, під 838-839 роками), про звернення вірменських «опозиціонерів» до «володаря слов'ян» (50-і роки IX сторіччя), повідомлення ібн-Гордабега про «купців ар-Рус» (не пізніше 70-х років IX сторіччя).

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • М. Ф. Котляр. Дір // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 402. — ISBN 966-00-0405-2.
  • Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року.
  • Древнерусские княжества Х-ХІІІ вв. Под ред. Бескровного Л. Г., М., Наука, 1975.
  • Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества, М., Наука, 1993.
  • Сяков Ю. А. Тайны Старой Ладоги. Факты, гипотезы, измышления. СПб, Общество «Знание», 2004.
  • Древняя Русь в свете зарубежных источников. Под ред. Мельниковой Е. А. М., Логос, 2003.
  • Мицько І. Родовід княгині Ольги за європейським епосом // Другі «Ольжині читання». Пліснеськ-Львів. 14-15 червня 2007 року. Львів, 2007, с.21; Його ж. Датское происхождение князя Олега // http://conference.dansk.ru/view/28/39
  • Широкорад А. Б. Тайная история Украины. М., Вече, 2008.
Попередник
Бравлин
Alex K Kievan Rus..svg Князь Київський
860-882
разом з Аскольдом
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Олег Віщий