Красій Кирило Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Кирило Красій
Кирило Красій
Особисті дані
Повне ім'я Кирило Володимирович Красій
Народження 9 січня 1973(1973-01-09) (48 років)
  Одеса, УРСР, СРСР СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Позиція Захисник
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб Ігри (голи)
1993—1996 Україна «Локомотив» (Одеса) 83 (59)
1997—2000 Україна «Море» 87 (74)
2000 Україна «Укрсплав» 18 (4)
2000—2001 Україна «Чорне море-СКА» 13 (19)
2001—2002 Україна СКА 14 (27)
2002—2004 Україна «Атлетик» 45 (50)
Професіональні клуби (пляжний футбол)
Роки Клуб Ігри (голи)
2006—2007 Україна «Марріон» 5 (2)
2008 Україна «Глорія» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1995 Україна Україна (футзал) ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2002—2004 Україна «Атлетик» (тренер-гравець)
2017—2018 Україна «Епіцентр К Авангард» (в. о. головного тренера)
2019— Литва Литва (асистент головного тренера)
2019— Литва «Жальгіріс»
Звання, нагороди
Звання
Майстер спорту України

** Тільки на посаді головного тренера.

Кири́ло Володи́мирович Красій (нар. 9 січня 1973, Одеса, Українська РСР, СРСР) — український футзаліст і головний тренер литовського «Жальгіріса». Майстер спорту України.

Біографія[ред. | ред. код]

Вихованець одеського «Локомотива». Перший тренер - Юхим Матвійович Шафір.

Друг Красія Павло Ардаковський запросив його на відбір у перший професійний одеський футзальний клуб «Одеса-Норд». За декілька днів було переглянуто більше 100 гравців і його було обрано до команди[1]. Тож 1993 року він почав свою професійну кар'єру у «Одесі-Норд» (1995 року команда була перейменована в «Локомотив»). Згодом Красій привів у команду її майбутнього головного тренера Валерія Водяна[1]. У складі «залізничників» в сезоні 1993/94 став бронзовим призером першості України і завоював путівку у вищу лігу. В сезоні 1995/96 став чемпіоном країни. На чемпіонському бенкеті оголосив, що залишає команду, оскільки дуже втомився від минулого сезону і треба було надолужувати навчання в інституті[1].

У 1995 році залучався до збірної України.

Після річної (1996-1997) перерви повернувся у футзалу, виступав у складі іллічівської команди вищої ліги «Море», був її капітаном. У сезоні 1999/2000 «Море» не потрапив у фінальний етап чемпіонату і Красій отримав запрошення від донецького «Укрсплава». На фініші сезону він допоміг донеччанам і підписав з клубом повноцінний контракт. Під час одної з ігор після уколу втратив свідомість у роздягальні. Попри те, що у Красія ще залишалося 1,5 роки контракту з «Укрсплавом», клуб в односторонньому порядку розірвав угоду посилаючись на проблеми гравця із серцем[1].

Після того захищав кольори одеських першолігових клубів «Чорне море-СКА» і СКА. 2001 року у складі збірної України, куди був запрошений як гравець СКА, став срібним призером на першості Збройних сил СНД, що проходила у Самарі[1].

Після СКА грав за ЧРТ і в одному з матчів чемпіонату міста забив «Атлетику» чотири м'ячі. Після цього отримав запрошення від цієї команди і у 2002 році очолив її у ролі тренера-гравця. З «Атлетиком» у сезоні 2003/04 завоював срібні медалі першої ліги і путівку до вищого дивізіону, однак через фінансові труднощі команда була змушена відмовитися від підвищення в класі, припинивши своє існування[1].

З 2004 року грає і тренує аматорські клуби Одеси: «Ніка» (2004-2005), «Торнадо» (2005-2006), «Марріон» (2006-2007), «Перемога» (2007-2009)[2], «Марс» (2009-2012), «Динамо» (2010-2011), «Експрес-Мед» (ветерани) (2012-2013), «Експрес-Мед» (молодіжна команда «Uni-Laman») (2015-2016)[3]. Неодноразово визнавався найкращим тренером чемпіонату міста і бізнес-ліги. Є автором унікального досягнення: виграв п'ять розіграшів Кубка Одеси з чотирма різними командами - «Атлетиком» (2001, 2002), «Дежавю» (2003), «Торнадо» (2005), «Марріоном» (2006). При цьому «Атлетиком», «Торнадо» і «Марріоном» керував у ролі граючого головного тренера.

Один з найкращих бомбардирів в історії офіційних аматорських змагань Одеси: має в своєму активі більше 300 забитих м'ячів[4] та входить у «Клуб бомбардирів 100 Богдана Смішка».

Кирило Красій у 2008 році

У ролі граючого головного тренера переможець Гран-Прі Одеси (етап чемпіонату України) (2007 — «Марріон») і у ролі головного тренера володар Кубка України[5] (2008 — «Глорія») з пляжного футболу.

Виступав за футзальну команду ветеранського клубу «Рішельє». У складі «Чорного моря» ставав бронзовим призером чемпіонату України серед ветеранів 35+, а у складі київського «Грін Банку» - чемпіоном України серед ветеранів 40+[6].

У березні 2016 року газета «Время спорта» заснувала «Клуб бомбардирів 100 Кирила Красія», пропускний квиток в який будуть автоматично отримувати футзалісти, які подолали позначку в сто забитих за одеські команди м'ячів у першій лізі України, і «Клуб бомбардирів 100+100 Кирила Красія», в який будуть включатися одеські футзалісти, які забили по сто м'ячів і у вищій, і в першій лігах чемпіонату країни. Красій перший і поки єдиний, кому підкорилося подвійне досягнення: в його активі 106 голів у вищій лізі і 101 в першій.

4 жовтня 2017 року був призначений виконувачем обов'язки головного тренера одеського клубу української екстра-ліги «Епіцентр К Авангард»[7], а пізніше став повноцінним головним тренером команди.

24 листопада 2018 року після поразки у домашньому матчі 9 туру Екстра-ліги від івано-франківського «Урагану» (1:5) Красій оголосив, що подає у відставку[8].

На початку 2019 року став асистентом головного тренера збірної Литви[9].

2 листопада 2019 року очолив литовський клуб «Вітіс»[10].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Локомотив» (Одеса)
«Глорія»
«Атлетик»

Особисті[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

«Жальгіріс»
  • Литва Кубок Литви
    • Cup Winner.png Володар (2): 2019/20, 2020/21

Нагороди[ред. | ред. код]

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Загалом
Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Матчі Голи
1993-1994 Україна «Одеса-Норд» Перша ліга 23 15 КУ 3 2 26 17
1994-1995 Україна «Локомотив» (Одеса) Вища ліга 22 25 КУ 4 1 26 26
1995-1996 Вища ліга 23 14 КУ 8 2 31 16
Загалом за «Локомотив» 68 54 15 5 83 59
1997-1998 Україна «Море» Вища ліга 27 23 КУ 4 3 31 26
1998-1999 Вища ліга 25 18 КУ 5 5 30 23
1999-2000 Вища ліга 23 22 КУ 3 3 26 25
Загалом за «Море» 75 63 12 11 87 74
1999-2000 Україна «Укрсплав» Вища ліга 14 3 КУ 0 0 14 3
2000-2001 Вища ліга 4 1 КУ 0 0 4 1
Загалом за «Укрсплав» 18 4 0 0 18 4
2000-2001 Україна «Чорне море-СКА» Перша ліга 13 19 КУ 0 0 13 19
2001-2002 Україна СКА Перша ліга 13 25 КУ 1 2 14 27
2002-2003 Україна «Атлетик» Перша ліга 17 15 КУ 2 3 19 18
2003-2004 Перша ліга 23 27 КУ 3 5 26 32
Загалом за «Атлетик» 40 42 5 8 45 50
Усього за кар'єру 227 207 33 26 260 233

Голи за кар’єру[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]