Покровське (Синельниківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Покровське (смт))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Покровське
Герб Покровського Хоругва Покровського
Покровська районна державна адміністрація
Покровська районна державна адміністрація
Покровська районна державна адміністрація
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Синельниківський район
Громада Покровська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано 1779
Статус із 2024 року
Площа км²
Населення 9489 (01.01.2022)[1]
Густота 1295,7 осіб/км²;
Поштовий індекс 53600 — 53604
Телефонний код +380 5638
Географічні координати 47°58′57″ пн. ш. 36°14′02″ сх. д. / 47.98250° пн. ш. 36.23389° сх. д. / 47.98250; 36.23389Координати: 47°58′57″ пн. ш. 36°14′02″ сх. д. / 47.98250° пн. ш. 36.23389° сх. д. / 47.98250; 36.23389
Висота над рівнем моря 110 м
Водойма р. Вовча


Відстань
Найближча залізнична станція: Мечетна
Селищна влада
Адреса 53600, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, смт Покровське, вул. Центральна, 20
Голова селищної ради Спажева Світлана Анатоліївна
Вебсторінка Покровська селищна ОТГ
Карта
Покровське. Карта розташування: Україна
Покровське
Покровське
Покровське. Карта розташування: Дніпропетровська область
Покровське
Покровське
Мапа

Покровське у Вікісховищі

Покро́вське — селище в Україні, центр Покровської селищної територіальної громади Синельниківського району, Дніпропетровської області.

Розташоване на березі річки Вовчої за 127 кілометрів на південний схід від міста Дніпра.

До нього прилягає залізнична станція Мечетна на магістралі ЧаплинеБердянськ. Населення — 10457 мешканців (за оцінкою, у 2011 році)[2].

Офіційна історія Покровського починається з 1779 року. У 1957 році селу Покровське надають статус селища міського типу[3].
У 2023 році Покровське втратило статус селища міського типу через ліквідацію цього адміністративного статусу.[4]
Згідно з новою класифікацією населених пунктів в Україні, Покровське змінило свій статус на селище.

Розташування, рельєф, клімат[ред. | ред. код]

Покровське розташоване на правому березі річки Вовчої, вище по течії на відстані 2 км розташоване село Ягідне (ліквідоване в 1993 році), нижче по течії на відстані 2,5 км розташоване село Чорненкове, на протилежному березі — села Богодарівка, Олександрівка і Добропасове. На відстані 1 км розташоване село Левадне. По селищу протікає струмок, який пересихає, з загатою. Через селище проходять автомобільні шляхи Н15, Т 0401 та залізниця зі станцією Мечетна. Розкинулось селище на 7 кілометрів із заходу на схід, займає площу 967,6 га.

Рельєф території — горбиста (Придніпровська низовина). Висота над рівнем моря — 110 метрів.

Клімат — помірно-континентальний. Середньорічна кількість опадів — 490 мм, середньорічні температури липня +22°, січня −6°. Особливістю клімату селища є значні коливання погодних умов з року в рік. Помірно-вологі роки змінюються різко посушливими, а посушливість нерідко підсилюється суховіями. Загалом клімат характеризується відносно прохолодною зимою і спекотним літом, максимальні температури повітря, зафіксовані у липні-серпні, сягають +40°, у січні-лютому — −37..38°.

Історія[ред. | ред. код]

Детальніше: Історія Покровського

В XIV—XVI століттях у місцевості, де тепер розташоване селище, кочували орди кримських татар. Уздовж Вовчої пролягав Муравський шлях, яким яничари гнали в неволю українських селян. Відтоді залишилися кримськотатарські найменування приток Вовчої — Гайчур і Янчур[3].

Період запорізького козацтва[ред. | ред. код]

У XVII столітті ця місцевість належала до земель Запорізької Січі. Широка і повноводна на той час річка була багата на рибу, у навколишніх тернівниках і в степу водилося багато дичини. Тому козацька старшина охоче влаштовувала в цих місцях свої зимівники. З 1760 року оселився тут відставний запорізький старшина Головко. Після ліквідації Січі і анексії Криму Російською імперією сюди переселилося багато запорізьких козаків із сім'ями. За указом азовського генерал-губернатора Василя Олексійовича Черткова в 1779 році було засновано кілька військових слобід, у тому числі й Покровську. Відтоді й починається історія селища.

Найменування селища пов'язане з ім'ям кошового отамана війська запорозького Івана Дмитровича Сірка. Кошовий отаман з своїм військом часто робив походи через Муравський шлях на Крим, громив кримських татар і турків, які своїми наскоками спустошували поселення українців і не давали спокою нашим співвітчизникам. Про один з таких походів згадує академік Дмитро Яворницький у своїй книзі «Іван Дмитрович Сірко, славний кошовий отаман війська запорозьких низових козаків». Звідти дізнаємося, що восени 1673 року Іван Сірко зустрівся на Муравському шляху з великим загоном кримських татар, розгромив їх, узяв багатьох у полон, після чого щасливо повернувся на Січ. Ця битва відбулася в районі Покровського в день Покрови Пресвятої Богородиці. На знак пам'яті про цю перемогу пізніше слободу й назвали Покровською. Як пам'ять про Івана Сірка західна частина селища, на околиці якої колись відбулася битва, й досі у народі зветься Сірківкою.

Слобода Покровська, що виникла на колишньому козацькому зимівнику, швидко росла. Згідно з переписом 1782 року в ній постійно проживали 305 чоловіків і 238 жінок. За документами того часу за родом занять місцеві жителі розподілялися так: «козацьких поселенців, які займалися хліборобством, — 534, які займалися ремеслом — 5, у наймах — 19, церковнослужителів — 2». У слободі було 94 хати-мазанки, стайня з шелюгу для Маріупольського легкокінного полку, що утримувалася коштом слободян. У 1816 населення становило понад 1200 осіб, в 1859 — близько 4 тисяч, які належали до категорії державних селян.

У 1859 році в Покровському нараховувалося 605 дворів з населенням 3585 осіб. У ньому вже були: волосне управління, церква, училище, богадільня. А в 1885 році в Покровському відкрито «станцію приймання і видавання всілякого роду кореспонденції» — пошту. Поштовий тракт мав віддаль 28 кілометрів, на станції налічувалося 16 коней.

Слобода швидко зростала. Цьому сприяло її вигідне географічне положення. Щонеділі тут збиралися базари, а тричі на рік — ярмарки.

XX століття[ред. | ред. код]

З розвитком капіталізму і дальшим розшаруванням селянства після реформи 1861 року в селі починаються революційні виступи. У 1903 році тут було три підпільні гуртки. На таємних нарадах у гуртках читали революційну літературу.

Радянські війська відійшли з Покровського 8 жовтня 1941 року.

З 1957 р. Покровське — селище міського типу. За народним переказом, поблизу поселення запорізькі козаки в сутичці з татарами відбили селян, яких ті гнали в полон. Ця подія трапилася на релігійне свято Покрови, тому й село назвали Покровським.

Сучасність[ред. | ред. код]

25 серпня 2014 року у селищі було повалено пам'ятник Леніну[5].

15 лютого 2016 розпорядженням селищного голови № 9-аг у селищі було перейменовано вулиці.[6]

Список перейменованих вулиць:

№ з/п Колишнє найменування Нове найменування
1 вул. Свердлова вул. Софіївська
2 вул. Падалки вул. Падалки (на честь видатного українського художника Падалки Івана Івановича, 1894 р.н., професора Київського художнього інституту)
3 вул. Жовтнева вул. Клубна
4 вул. Рози Люксембург вул. Грушева
5 вул. Карла Лібкнехта вул. Пилипа Орлика
6 вул. 50 років Жовтня вул. Григорія Бондаря
7 вул. Карла Маркса вул. Дмитра Яворницького
8 вул. Леніна вул. Соборна
9 вул. Кірова вул. Патріотів України
10 вул. Генерала Станкевича вул. Великого Кобзаря
11 вул. Чапаєва вул. Калинова
12 вул. Цикова вул. Михайла Грушевського
13 вул. 60 років ВЛКСМ вул. Затишна
14 вул. Тельмана вул. Незалежності
15 вул. Калініна вул. Свободи
16 вул. 40 років Жовтня вул. Центральна
17 вул. Дзержинського вул. Івана Богуна
18 вул. Куйбишева вул. Ярослава Мудрого
19 вул. Щорса вул. Енергетиків
20 вул. Молокова вул. Хлібодарна
21 пров. Піонерський пров. Зоряний
22 пров. Комсомольський пров. Зелений
23 пров. Московський пров. Січеславський
24 вул. Петровського вул. Славна
25 вул. Червоноармійська вул. Мужності
26 вул. Гайдара вул. Вчительська
27 вул. Енгельса вул. Ветеринарна
28 пров. Островського пров. Островського (на честь драматурга Олександра Миколайовича Островського (1823—1886))
29 вул. Ленінградська вул. Богдана Хмельницького

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

2001 рік
Мова %
українська 94,22%
російська 4,94%

Сьогодення[ред. | ред. код]

Сучасний герб подано на щиті, що розтятий срібним і червоним, з блакитною шипоподібною базою. В щиті два орли протилежних тинктур у поєдинку. В базі — золоті руїни фортеці. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний золотою міською короною з трьома вежками.

Економіка[ред. | ред. код]

На території Покровського знаходяться:

  • ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ
  • ТОВ „РОДІНА ТРЕЙД“
  • СФГ „ДІБРОВА“
  • ФГ „ПОКРОВА 2013“
  • ФГ „СЕМАК ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ“
  • СФГ КЛИМЧУКА ВАЛЕРІЯ МИХАЙЛОВИЧА
  • ТОВ „ПОКРОВСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ РИБОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО“
  • СФГ „КОЛОС“
  • ФГ „НИВА“

Інфраструктура[ред. | ред. код]

На території Покровського знаходяться:

Школи[ред. | ред. код]

  • Опорна школа.Комунальний навчальний заклад НВК загальноосвітня школа I—III ступенів № 1 — Покровський ліцей Покровського ООТГ Дніпропетровської обл.
  • Покровська школа I—III ступенів № 2 Покровської районної ради Дніпропетровської обл.
  • Навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа I—II ступенів № 1 — Покровська гімназія
  • Навчально-виховний комплекс Покровська загальноосвітня школа III ступенів № 2- дошкільний навчальний заклад філія № 2 опорної Школи комунального закладу освіти навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа I—III ступенів № 1- Покровський ліцей Покровської районної ради Дніпропетровської обл.

Дитячі садочки[ред. | ред. код]

  • Покровський дошкільний навчальний заклад, ясла-садок, загального розвитку комунальної форми власності Орлятко
  • Дошкільний навчальний заклад, ясла-садок, № 2 Казка загального розвитку комунальної форми власності
  • Покровський дошкільний навчальний заклад, ясла-садок, № 3 Теремок загального розвитку комунальної форми власності

Лікарні[ред. | ред. код]

  • Районний комунальний заклад охорони здоров'я (Покровський центр первинної медично-санітарної допомоги)
  • Покровська амбулаторія, загальної практики-сімейної медицини
  • Лікувально-діагностичний центр Медгарант
  • Комунальний заклад Покровська центральна районна лікарня Дніпропетровської обласної ради
  • Швидка допомога: районна комунальна установа охорони здоров'я Покровський центр первинної медико-санітарної допомоги
  • Клініко-діагностичний центр

Супермаркети[ред. | ред. код]

  • АТБ-Маркет — Найбільша мережа продуктових супермаркетів в Україні.
  • Varus — Мережа продуктових супермаркетів в Дніпропетровській області.
  • EVA — мережа магазинів продажу товарів особистої гігієни, парфумерії, косметики, біжутерії та аксесуарів.
  • Аврора мультимаркет — Найбільша в Україні мережа магазинів формату “One dollar store” (магазин дешевих товарів).

Автозаправки[ред. | ред. код]

  • Дві автозаправки
  • Дві газові автозаправки

Банки[ред. | ред. код]

Культура[ред. | ред. код]

В 1895 році було відкрито хату-читальню, нині КЗК «Покровська бібліотека». З 1969 року діє історико-краєзнавчий музей району.

У центрі селища розташований військовий цвинтар.

Транспорт[ред. | ред. код]

У селищі функціонує автостанція, яка сполучає районний центр не тільки з іншими населеними пунктами Покровського району, а і з такими містами як Дніпро, Запоріжжя, Маріуполь.[7]

Селищем проходить дві автотраси: Запоріжжя — Донецьк, Дніпро — Мелітополь.

Територією Покровського проходить залізнична гілка Чаплине — Бердянськ. У межах селища є станція Мечетна Придніпровської залізниці, на якій зупиняється приміський потяг Чаплине — Пологи.[8] В літній період на станції зупиняється потяг № 228 Київ-Пасажирський — Бердянськ.

Галерея[ред. | ред. код]

Особистості[ред. | ред. код]

В селищі народилися:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  2. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 5 червня 2012. 
  3. а б Кроль, М. (2004). Документальне видання Покровське. Видане до 225-річчя смт Покровське. Дніпропетровськ: ТОВ «Виробничо-комерційна фірма „АРТ-ПРЕС“». с. 64. 
  4. Закону про дерадянізацію порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 2 вересня 2023. 
  5. «Ленінопад» на Дніпропетровщині (ВІДЕО). Еспресо TV. 27 серпня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 червня 2021. 
  6. Розпорядження селищного голови (смт Покровське) від 15 лютого 2016 року № 9-аг — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 13 січня 2019. 
  7. ДОПАС - Расписание. dopas.dp.ua. Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 1 квітня 2018. 
  8. Регіональна філія 'Придніпровська залізниця'. Розклад руху приміських поїздів.. dp.uz.gov.ua. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 1 квітня 2018. 

Джерела та література[ред. | ред. код]