Покровське (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Покровське
Pokrovske dn2 s.png Pokrovske dn h.png
Герб Покровського Хоругва Покровського
Покровська районна державна адміністрація
Покровська районна державна адміністрація
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Покровський район
Рада Покровська селищна рада
Код КОАТУУ: 1224255100
Основні дані
Засноване 1779
Статус з 1957 року
Площа км²
Населення 10 187
Густота 1295,7 осіб/км²
Поштовий індекс 53600 — 53604
Телефонний код +380 5638
Географічні координати 47°58′57″ пн. ш. 36°14′02″ сх. д. / 47.98250° пн. ш. 36.23389° сх. д. / 47.98250; 36.23389Координати: 47°58′57″ пн. ш. 36°14′02″ сх. д. / 47.98250° пн. ш. 36.23389° сх. д. / 47.98250; 36.23389
Висота над рівнем моря 110 м
Водойма р. Вовча
Відстань
Найближча залізнична станція: Мечетна
Селищна влада
Адреса 53600, смт Покровське, вул. Центральна, 20; тел. 2-12-42[1]
Голова селищної ради Спажева Світлана Анатоліївна
Карта
Покровське. Карта розташування: Україна
Покровське
Покровське
Покровське. Карта розташування: Дніпропетровська область
Покровське
Покровське

Commons-logo.svg Покровське у Вікісховищі

Покро́вське — селище міського типу в Україні, центр Покровського району Дніпропетровської області. Розташоване на річці Вовчій за 127 кілометрів на південний схід від міста Дніпра. До нього прилягає залізнична станція Мечетна на магістралі ЧаплинеБердянськ. Населення — 10457 мешканців (за оцінкою, у 2011 році)[2].

Покровській селищній раді підпорядковуються села Водяне, Зелена Долина, Отрішки, Петриків, Романки, Скотувате, Старокасянівське, Левадне, та Чорненкове[3].

Офіційна історія селища Покровського починається з 1779 року. У 1957 році селу Покровське присвоюють статус селища міського типу.

Розташування, рельєф, клімат[ред. | ред. код]

Покровське розташоване на правому березі річки Вовчої, вище по течії на відстані 2 км, розташоване село Ягідне (ліквідоване в 1993 році), нижче по течії, на відстані 2,5 км розташовано село Чорненкове, на протилежному березі — села Богодарівка, Олександрівка і Червоний Лиман. На відстані 1 км розташоване село Левадне. По селищу протікає струмок, який пересихає, з загатою. Через селище проходять автомобільні шляхи Н15, Т 0401 та залізниця, станція Мечетна. Розкинулось селище на 7 кілометрів із заходу на схід, займає площу 967,6 га.

Рельеф території — погорбована рівнина (Придніпровська низовина). Висота над рівнем моря 110 метрів.

Клімат — помірно-континентальний. Середньорічна кількість опадів — 490 мм, середньорічні температури липня +22°, січня −6°. Особливістю клімату селища є значні коливання погодних умов з року в рік. Помірно-вологі роки змінюються різко посушливими, а посушливість нерідко підсилюється суховіями. У цілому клімат характеризується відносно прохолодною зимою і жарким літом, максимальні температури повітря, зафіксовані у липні-серпні сягають +40°, в січні-лютому — −37..38°.

Історія[ред. | ред. код]

Детальніше: Історія Покровського

В XIV—XVI століттях в місцевості, де тепер розташоване селище, кочували орди кримських татар. Вздовж Вовчої пролягав Муравський шлях, яким яничари гнали в неволю українських селян. Відтоді залишилися татарські найменування приток Вовчої — Гайчур і Янчур.

Період запорізького козацтва[ред. | ред. код]

У XVII столітті ця місцевість належала до земель Запорізької Січі. Широка і повноводна на той час річка була багата на рибу, в навколишніх тернівниках і в степу водилося багато дичини. Тому козацька старшина охоче влаштовувала в цих місцях свії зимівники. З 1760 року оселився тут відставний запорізький старшина Головко. Після ліквідації Січі і приєднання Криму до Росії сюди переселилося багато запорізьких козаків із сім'ями. Згідно з указом азовського генерал-губернатора Черткова Василя Олексійовича, в 1779 році було засновано кілька військових слобід, у тому числі і Покровську. Відтоді й починається історія селища.

Найменування селища пов'язане з ім'ям кошового отамана війська запорозького Івана Дмитровича Сірка. Кошовий отаман з своїм військом часто робив походи через Муравський шлях на крим, громив татар і турків, які своїми наскоками спустошували поселення українців, не давали спокою співвітчизникам. Про один з таких походів згадує академік Д. Яворницький у своїй книзі «Іван Дмитрович Сірко, славний кошовий отаман війська запорозьких низових козаків». Звідти дізнаємося, що восени 1673 року І. Сірко зустрівся на Муравському шляху з великим загоном татар, розгромив їх, взяв багато в полом, після чого щасливо повернувся на Січ. Ця битва відбулася в районі Покровського в день Покрови Пресвятої Богородиці. На знак пам'яті про цю перемогу пізніше слободу й назвали Покровською. Як пам'ять про Івана Сірка західна частина селища, на околиці якої колись відбулася битва, й досі у народі зветься Сірківкою.

Слобода Покровська, що виникла на колишньому козацькому зимівнику, швидко росла. Згідно з переписом 1782 року в ній постійно проживали 305 чоловіків і 238 жінок. За документами того часу за родом занять місцеві жителі розподілялися так: «козацьких поселень, які займалися хліборобством, — 534, які займалися ремеслом — 5, в батраках — 19, церковнослужитеолів — 2». У слободі було 94 хати-мазанки, конющня з шелюгу для маріупольського легкокінного полку, що утримувалася коштом слободян. В 1816 населення становило понад 1200 чоловік, в 1859 — близько 4 тисяч, які належали до категорії державних селян.

У 1859 році в Покровському нараховувалося 605 дворів з населенням 3585 чоловік. У ньому вже були: волосне управління, церква, училище, богодільня. А в 1885 році в Покровському відкрито «станцію прийому і видачі всілякого роду кореспонденції» — пошту. Поштовий тракт мав віддаль у 28 кілометрів, на станції налічувалося 16 коней.

Слобода швидко зростала. Цьому сприяло її вигідне географічне положення. Щонеділі тут збиралися базари, а тричі на рік — ярмарки.

XX століття[ред. | ред. код]

Церковно-приходська школа в Покровському. Початок 1930-х років.

З розвитком капіталізму і дальшим розшаруванням селянства після реформи 1861 року в селі починаються революційні виступи. У 1903 році тут було три підпільні гуртки. На таємних нарадах в гуртках читали революційну літературу.

Радянські війська відійшли з Покровського 8 жовтня 1941 року.

З 1957 р. Покровське — селище міського типу. Назва культового походження. За народним переказом, поблизу поселення запорізькі козаки в сутичці з татарами відбили селян, яких ті гнали в полон. Ця подія трапилася на релігійне свято Покрови, тому й село назвали Покровським.

Сучасність[ред. | ред. код]

25 серпня 2014 року у селищі було повалено пам'ятник Леніну[4].

15 лютого 2016 розпорядженням селищного голови № 9-аг у селищі було перейменовано вулиці.[5]

Список перейменованих вулиць:

№ з/п Колишнє найменування Нове найменування
1 вул. Свердлова вул. Софіївська
2 вул. Падалки вул. Падалки (на честь видатного українського художника Падалки Івана Івановича, 1894 р.н., професора Київського художнього інституту)
3 вул. Жовтнева вул. Клубна
4 вул. Рози Люксембург вул. Грушева
5 вул. Карла Лібкнехта вул. Пилипа Орлика
6 вул. 50 років Жовтня вул. Григорія Бондаря
7 вул. Карла Маркса вул. Дмитра Яворницького
8 вул. Леніна вул. Соборна
9 вул. Кірова вул. Патріотів України
10 вул. Генерала Станкевича вул. Великого Кобзаря
11 вул. Чапаєва вул. Калинова
12 вул. Цикова вул. Михайла Грушевського
13 вул. 60 років ВЛКСМ вул. Затишна
14 вул. Тельмана вул. Незалежності
15 вул. Калініна вул. Свободи
16 вул. 40 років Жовтня вул. Центральна
17 вул. Дзержинського вул. Івана Богуна
18 вул. Куйбишева вул. Ярослава Мудрого
19 вул. Щорса вул. Енергетиків
20 вул. Молокова вул. Хлібодарна
21 пров. Піонерський пров. Зоряний
22 пров. Комсомольський пров. Зелений
23 пров. Московський пров. Січеславський
24 вул. Петровського вул. Славна
25 вул. Червоноармійська вул. Мужності
26 вул. Гайдара вул. Вчительська
27 вул. Енгельса вул. Ветеринарна
28 пров. Островського пров. Островського (на честь драматурга Олександра Миколайовича Островського (1823—1886)
29 вул. Ленінградська вул. Богдана Хмельницького

Сьогодення[ред. | ред. код]

Сучасний герб подано на щиті, що розтятий срібним і червоним, з лазуровою шиповидною базою. В щиті два орла протилежних тинктур у поєдинку. В базі — золоті руїни фортеці. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний золотою міською короною з трьома вежками.

Економіка[ред. | ред. код]

На території Покровського знаходяться:

  • ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ
  • ТОВ „РОДІНА ТРЕЙД“
  • СФГ „ДІБРОВА“
  • ФГ „ПОКРОВА 2013“
  • ФГ „СЕМАК ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ“
  • СФГ КЛИМЧУКА ВАЛЕРІЯ МИХАЙЛОВИЧА
  • ТОВ „ПОКРОВСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ РИБОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО“
  • СФГ „КОЛОС“
  • ФГ „НИВА“

Інфраструктура[ред. | ред. код]

На території Покровського знаходяться:

Школи[ред. | ред. код]

  • Опорна школа .Комунальний навчальний заклад НВК загальноосвітня школа I—III ступенів № 1 — Покровський ліцей Покровського ООТГ Дніпропетровської обл.
  • Покровська школа I—III ступенів № 2 Покровської районної ради Дніпропетровської обл.
  • Навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа I—II ступенів № 1 — Покровська гімназія
  • Навчально-виховний комплекс Покровська загальноосвітня школа III ступенів № 2- дошкільний навчальний заклад філія № 2 опорної Школи комунального закладу освіти навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа I—III ступенів № 1- Покровський ліцей Покровської районної ради Дніпропетровської обл.

Дитячі садочки[ред. | ред. код]

  • Покровський дошкільний навчальний заклад, ясла-садок, загального розвитку комунальної форми власності Орлятко
  • Дошкільний навчальний заклад, ясла-садок, № 2 Казка загального розвитку комунальної форми власності
  • Покровський дошкільний навчальний заклад, ясла-садок, № 3 Теремок загального розвитку комунальної форми власності

Лікарні[ред. | ред. код]

  • Районний комунальний заклад охорони здоров'я (Покровський центр первинної медично-санітарної допомоги)
  • Покровська амбулаторія, загальної практики-сімейної медицини
  • Лікувально-діагностичний центр Медгарант
  • Комунальний заклад Покровська центральна районна лікарня Дніпропетровської обласної ради
  • Швидка допомога: районна комунальна установа охорони здоров'я Покровський центр первинної медико-санітарної допомоги
  • Клініко-діагностичний центр

Супермаркети[ред. | ред. код]

Автозаправки[ред. | ред. код]

  • Автозаправка ПАО Укрнафта
  • Автозаправка ПАО Укрнафта
  • Газова автозаправка ТОВ «ЛЮКСАВТОГАЗ»
  • Газова заправка ООО «Метан»

Банки[ред. | ред. код]

Культура[ред. | ред. код]

В 1895 році було відкрито хату-читальню, нині КЗК «Покровська бібліотека». З 1969 року діє історико-краєзнавчий музей району.

Транспорт[ред. | ред. код]

В селищі функціонує автостанція, яка сполучає районний центр не тільки з іншими населенними пунктами Покровського району, а й з такими містами як Дніпро, Запоріжжя, Маріуполь.[6]

Через селище проходить дві автотраси: Запоріжжя — Донецьк, Дніпро — Мелітополь.

Через територїю Покровського проходить залізнична гілка Чаплине — Бердянськ. В межах селища є станція Мечетна Придніпровської залізниці, на якій зупиняється приміський потяг Чаплине — Пологи.[7] В літній період на станції зупняється потяг № 228 Київ-Бердянськ.


Галерея[ред. | ред. код]

Покровське. Автостанція. 2010 р.





Покровське. 2010 р.






Найвідоміші уродженці[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]