Кучера Михайло Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Петрович Кучера
Kuchera01.jpg
Михайло Кучера, 1999 р.
Народився 22 листопада 1922(1922-11-22)
с. Березівка Наровлянський р-н Гомельська обл.
Помер 4 червня 1999(1999-06-04) (76 років)
м.Київ
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Національність білорус
Місце проживання м. Київ
Діяльність археолог
Alma mater Київський університет
Науковий ступінь доктор історичних наук
Учасник Німецько-радянська війна
Термін 19551999
Нагороди
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За бойові заслуги»
Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За визволення Варшави»
Срібна Медаль «Заслуженим на полі Слави»
Медаль «За Варшаву 1939-1945»

Михайло Петрович Кучера (*22 листопада 1922 року, с. Березівка Наровлянського району Гомельської області — 4 червня 1999 року, м. Київ) — український археолог чеського походження, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України. Фахівець в галузі досліджень давньоруських городищ, оборонних споруд, фортифікації та військової справи Південної Русі.

Біографія[ред. | ред. код]

Після закінчення школи, в липні 1941 р., призваний до лав Червоної Армії. Під час війни брав участь у боях Західного, Брянського та ІІ Білоруського фронтів на території Росії, Білорусі, Польщі. Бойові нагороди (1943—1945 рр.): Орден Червоної Зірки, 9 медалей («За бойові заслуги», «За оборону Москви», «За визволення Варшави», «За перемогу у Великій Вітчизняній Війні»), в тому числі 3 медалі Польської Народної Республіки (срібна медаль Медаль «Заслуженим на полі Слави», Медаль «За Варшаву 1939-1945»).

У 1952 р. закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. По завершенню навчання, в У 1952 р. О. М. вступив до аспірантури Інститут Археології АН УРСР (1952—1955). Закінчив аспірантуру 1955 року. З січня 1956 р. по грудень 1965 р. працював на посаді молодшого наукового співробітника Інститут Археології АН УРСР.

1960 р. захистив кандидатську дисертацію «рос. Древний Плиснеск». З 1966 р. переведений на посаду старшого наукового співробітника Інституту археології АН УРСР. Протягом 1974—1986 рр. М. П. Кучера очолював відділ польових досліджень Інституту археології АН УРСР. На основі проведених польових досліджень 1988 р захистив докторську дисертацію «рос. Змиевы валы Среднего Поднепровья и их роль в истории Киевской Руси».

З 1990 р. М. П. Кучера працював на посаді провідного наукового співробітника-консультанта відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України.

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

Наукові інтереси вченого були зосереджені на досліджені давньоруських городищ, оборонних споруд, фортифікації та військової справи всіх земель-князівств Південної Русі. Досліджував хронологію та типологію давньоруської та середньовічної кераміки, адміністративний і етнокультурний розвиток племінних об'єднань і давньоруських земель, генезис давньоруської та пізньосередньовічної культури.

Вченим здійснено масштабні польові роботи по дослідженню Змієвих та Траянових валів. Завдяки чому здійснено постановку і блискуче вирішено проблему їх походження, датування, призначення та історичної долі. М. П. Кучера довів, що Змієві вали — це захисні споруди давньоруського часу, а також визначив походження, датування та призначення Траянових валів. Дослідник зробив значний внесок у паспортизацію історико-археологічної спадщини та вдосконалення методів археологічних польових досліджень.

Польові дослідження[ред. | ред. код]

Михайло Петрович протягом 40 років керував археологічними експедиціями з досліджень давньоруських археологічних пам'яток України. Автор 50 наукових звітів.

1953, 1954 рр. провів археологічні розкопки городища поблизу с. Підгірці Львівської області (давньоруський Плінсенськ). До 1960 року — в складі експедицій, що проводили розвідки в зонах затоплення Кременчугського (1957, 1958), Дніпродзержинського (1959) та Канівського (1960) водосховищ. Брав участь в розкопках городища біля хутора Половецького на р. Рось та поселення біля с. Миколаївка. В 1959 р. здійснював розкопки городища біля хутора Миклашевського. Після захисту дисертації аж до 1973 року займався розвідками та розкопками численних укріплених пам'яток. Зокрема біля хут. Кизивер, с. Сокільці, с. Городище, с. Русанів, с. Лище, Ходорівського, Процівського городищ. Здійснив широкомасштабні розвідки на Волині, Лівобережжі та Київщині.

З 1974 року розпочав роботи по дослідженню Змієвих (1974—1988) і Траянових (1988—1990 рр) валів.

З іменем М. П. Кучери пов'язаний й початок вивчення пам'яток козацької доби в часи незалежної України, які до цього носили епізодичний характер. Розкопки 1989—1994 рр. в Чигирині на місці фортеці XVI—XVII ст. і в Суботові на місці споруд садиби Хмельницьких поклали початок систематичному дослідженню археологічних старожитностей вказаного періоду.

Наукові праці[ред. | ред. код]

М. П. Кучера автор 110 наукових праць, зокрема розділів у виданнях:

  • Археологія Української РСР, т.3 (К., 1975),
  • (рос.)Археология Украинской ССР, т.3 (К., 1986).

Автор 50 наукових звітів про польові дослідження.

  • (рос.)Кучера М. П. Змиевы валы Среднего Поднепровья. — К., 1987.
  • Кучера М. П. Слов'яно-руські городища VIII—XIII ст. між Саном і Сіверським Дінцем. — К., 1999.
  • Кучера М. П. Городища. Селища. Кераміка. Пам'ятки побуту та прикраси. Предмети імпорту. Плісненськ // Археологія Української РСР. — К., 1975.
  • (рос.)Кучера М. П. Переяславское княжество // Древнерусские княжества Х-ХІІІ вв. — М.: Наука, 1975.
  • (рос.)Кучера М. П. Поселения Среднего Поднепровья. Городища. Селища (Общие сведения) // Древнерусские поселения Среднего Поднепровья. — К., 1984.
  • (рос.)Кучера М. П. Переяславль, Плесенск, Воинь, Городища. Керамика // Археология УССР. — К., 1986.
  • Кучера М. П. Древній Пліснеськ. — АП УРСР. — 1962. — Т.12. — С.3-56.
  • Кучера М. П. Середньовічне городище біля с. Сокільці на Південному Бузі // Археологія. — 1965. — Т.19. — С.201-214.
  • Кучера М. П. Про одну групу середньовічної кераміки на території УРСР // Слов'яно-руські старожитності. — К., 1969. — С.174-181
  • Кучера М. П. Про один конструктивний тип древньоруських укріплень в Середньому Подніпров'ї // Археологія. — 1969. — Т. 22. — С.180-195
  • (рос.)Кучера М. П. Исследование городищ на Волыни и Подолии // Археологія. — 1979. — № 29. — С.62-72
  • (рос.)Кучера М. П. Змиевы валы Среднего Поднепровья // Труды V Международного конгресса славянской археологии. — М.: Наука, 1987. — Т.3. — Вып. 1а. — Секция V. Города, их культурные и торговые связи. — С.125-132.
  • Кучера М. П. «Траянові» вали Середнього Подністров'я // Археологія. — 1992. — № 4. — C.43.-55.
  • Кучера М. П. Подвійно-рядова забудова на давньоруських городищах // Археологія. — 1999 — № 2 — С.105 110.
  • Кучера М. П. Замчище-садиба Б. Хмельницького в Суботові на Черкащині // Археологія і давня історія України. Вип. 1: Проблеми давньоруської та середньовічної археології. — К., 2010. — С.541-554.

Джерела[ред. | ред. код]

  • До 70-річчя Михайла Петровича Кучери // Археологія. — 1992. — № 4. — С.151-152.
  • Кучера Михайло Петрович // Мезенцева Г. Г. Дослідники археології України: Енциклопедичний словник-довідник. — Чернігів, 1997. — С.177.
  • Пам'яті Михайла Петровича Кучери // Археологія. — 1999. — № 2. — С.157.
  • Михайло Петрович Кучера // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. — 1999. — № 3. — С.139-140.
  • Сагайдак М. Михайло Петрович Кучера (1922—1999) // АНТ. — 2000 — № 4-6. — С.111.
  • Кучера Михайло Петрович // Інститут археології Національної академії наук України. 1918—2014 / Гол.редактор — П. П. Толочко. — К.: ВД «АДЕФ-Україна», 2015. — 668 с. — С.485-486.
  • Михайло Петрович Кучера та вітчизняна історико-археологічна наука / Томашевський А.П., Борисов А.В. / Археологія, 2017, №4, с.79-86.

Посилання[ред. | ред. код]