Лангемак Георгій Еріхович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Георгій Лангемак
Лангемак Георгій Еріхович
Langemak georgy.jpg
Портрет Георгія Еріховича
Народився 8 (21) липня 1898(1898-07-21)
Російська імперія, Старобільське
Помер 11 січня 1938(1938-01-11) (39 років)
Радянський союз, Москва
Донське кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Alma mater ВТА ім. Ф. Дзержинського
Галузь наукових інтересів Оборонна промисловість
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці (посмертно)
Орден Леніна (посмертно)

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Гео́ргій Е́ріхович Лангема́к (8 (21) липня 1898(18980721), Старобільське — 11 січня 1938, Москва) — учений, один із піонерів ракетної техніки й один з основних авторів реактивного міномета «Катюша». Основоположник досліджень по конструюванню реактивних снарядів на бездимному пороху, відкрив закон подібності, що дозволяє визначати геометрію сопла реактивного двигуна без тривалих і дорогих експериментів — аналітичним розрахунком. Увів у науковий обіг термін «космонавтика». Герой соціалістичної праці (1991 р. — посмертно). У 2015 році його іменем названо вулицю в Старобільську[1].

Біографія[ред.ред. код]

Народився Георгій у Старобільську, Харківської губернії в родині викладачів іноземної мови в Олександрівській класичній чоловічій гімназії. Дитячі роки Лангемак провів у Старобільську, згодом родина переїхала до Єлисаветграду.

У 1916 році Г. Е. Лангемак призваний до армії, улітку 1917 року наказом по армії і флоту було переведено до мічманів.

У червні 1919 року по офіцерській мобілізації вступив до лав Червоної армії й як офіцер флоту, призначений командиром батареї 4-го дивізіону артилерії Кронштадської фортеці. З 15 червня 1921 року призначений командиром 2-го дивізіону артилерії.

У 1922 році Лангемака було виключено з партії і знято з партійного обліку через вінчання в церкві з громадянкою Є. В. Камневою.

Освіту здобув у 1928 році закінчивши Військово-технічній академії імені Ф. Е. Дзержинського[2].

Інженер-артилерист, конструктор ракетних снарядів на бездимному тривалогорючому поросі. Працював у Ленінградській газодинамічній лабораторії, що розробляла ракетниі двигуни.

У 1934 році Ленінградська ГДЛ і Московська група вивчення ракетних двигунів (ГВРД), яку очолював С. П. Корольов, було об'єднано та створено Ракетний науково-дослідний інститут. Після того, як посаду заступника директора РНДІ, яку займав С. П. Корольов, було скасовано, головний інженер РНДІ Г. Е. Лангемак став другою людиною в інституті.

Під його керівництвом було розроблено бездимний тривалогорючий порох і ракетний снаряд із твердопаливним двигуном. Ці розробки стали основою для створення реактивних мінометів («Катюш»), що застосовували в Другій світовій війні. Разом із С. П. Корольовим розробив і випробував перші ракети.

У 1938 році Г. Є. Лангемак був необґрунтовано репресований. Посмертно реабілітований 1955 року. Похований на Донському цвинтарі[3].

Його науковий вклад у розвиток реактивної техніки великий. У 1970 році, у пам'ять про вченого, Міжнародний астрономічний союз назвав на честь Лангемака один із кратерів на зворотному боці Місяця[4].

Праці[ред.ред. код]

  • «Оперённые снаряды, тяговые ракеты», «Проектирование реактивных снарядов и тяговых ракет», вып. 1 Л., 1934;
  • «Ракеты, их устройство и применение», М. — Л., 1935 (совместно с В. П. Глушко).
  • Патенты и заявки на изобретения (более 40), в том числе (в период с 13 Апреля 1930 по 28 Мая 1933) поданные совместно с В. А. Артемьевым (1), Б. С. Петропавловским (8), В. И. Дудаковым(1) и Я. С. Рудиным (1).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Не Крупська, а Сосюра: звільнене місто Донбасу перейменувало 40 вулиць
  2. Старобельчанин на Луне // Афанасьевский С. Рассказы об истории Старобельска. — Луганск: Янтарь,2011. — С.239
  3. КАК БУДУТ РАССТРЕЛИВАТЬ «КРЫМНАШЕЙ» И «ДАНБАСЯН» (рос.)
  4. Лангемак Г. Є. // Мирошниченко І. Є. Люди твої, Старобільщино. — Луганськ: ОАО"ЛОТ" ,2003. — С.271

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]