Лангемак Георгій Еріхович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Георгій Лангемак
Лангемак Георгій Еріхович
Langemak georgy.jpg
Портрет Георгія Еріховича
Народився 8 (21) липня 1898(1898-07-21)
Російська імперія, Старобільське
Помер 11 січня 1938(1938-01-11) (39 років)
Радянський союз, Москва
Громадянство СРСР СРСР
Alma mater ВТА ім. Ф. Дзержинського
Галузь наукових інтересів Оборонна промисловість
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці (посмертно)
Орден Леніна (посмертно)

Гео́ргій Е́ріхович Лангема́к (8 (21) липня 1898(18980721), Старобільське — 11 січня 1938, Москва) — учений, один із піонерів ракетної техніки й один з основних авторів реактивного міномета «Катюша». Основоположник досліджень по конструюванню реактивних снарядів на бездимному пороху, відкрив закон подібності, що дозволяє визначати геометрію сопла реактивного двигуна без тривалих і дорогих експериментів — аналітичним розрахунком. Увів у науковий обіг термін «космонавтика». Герой соціалістичної праці (1991 р. — посмертно). У 2015 році його іменем названо вулицю в Старобільську[1].

Біографія[ред.ред. код]

Народився Георгій у Старобільську, Харківської губернії в родині викладачів іноземної мови в Олександрівській класичній чоловічій гімназії. Дитячі роки Лангемак провів у Старобільську, згодом родина переїхала до Єлисаветграду.

У 1916 році Г. Е. Лангемак призваний до армії, улітку 1917 року наказом по армії і флоту було переведено до мічманів.

У червні 1919 року по офіцерській мобілізації вступив до лав Червоної армії й як офіцер флоту, призначений командиром батареї 4-го дивізіону артилерії Кронштадської фортеці. З 15 червня 1921 року призначений командиром 2-го дивізіону артилерії.

У 1922 році Лангемака було виключено з партії і знято з партійного обліку через вінчання в церкві з громадянкою Є. В. Камневою.

Освіту здобув у 1928 році закінчивши Військово-технічній академії імені Ф. Е. Дзержинського[2].

Інженер-артилерист, конструктор ракетних снарядів на бездимному тривалогорючому поросі. Працював у Ленінградській газодинамічній лабораторії, що розробляла ракетниі двигуни.

У 1934 році Ленінградська ГДЛ і Московська група вивчення ракетних двигунів (ГВРД), яку очолював С. П. Корольов, було об'єднано та створено Ракетний науково-дослідний інститут. Після того, як посаду заступника директора РНДІ, яку займав С. П. Корольов, було скасовано, головний інженер РНДІ Г. Е. Лангемак став другою людиною в інституті.

Під його керівництвом було розроблено бездимний тривалогорючий порох і ракетний снаряд із твердопаливним двигуном. Ці розробки стали основою для створення реактивних мінометів («Катюш»), що застосовували в Другій світовій війні. Разом із С. П. Корольовим розробив і випробував перші ракети.

У 1939 році Г. Є. Лангемак був необґрунтовано репресований. Посмертно реабілітований 1956 року. Похований на Донському цвинтарі[3].

Його науковий вклад у розвиток реактивної техніки великий. У 1970 році, у пам'ять про вченого, Міжнародний астрономічний союз назвав на честь Лангемака один із кратерів на зворотному боці Місяця[4].

Праці[ред.ред. код]

  • «Оперённые снаряды, тяговые ракеты», «Проектирование реактивных снарядов и тяговых ракет», вып. 1 Л., 1934;
  • «Ракеты, их устройство и применение», М. — Л., 1935 (совместно с В. П. Глушко).
  • Патенты и заявки на изобретения (более 40), в том числе (в период с 13 Апреля 1930 по 28 Мая 1933) поданные совместно с В. А. Артемьевым (1), Б. С. Петропавловским (8), В. И. Дудаковым(1) и Я. С. Рудиным (1).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Не Крупська, а Сосюра: звільнене місто Донбасу перейменувало 40 вулиць
  2. Старобельчанин на Луне // Афанасьевский С. Рассказы об истории Старобельска. — Луганск: Янтарь,2011. — С.239
  3. КАК БУДУТ РАССТРЕЛИВАТЬ «КРЫМНАШЕЙ» И «ДАНБАСЯН» (рос.)
  4. Лангемак Г. Є. // Мирошниченко І. Є. Люди твої, Старобільщино. — Луганськ: ОАО"ЛОТ" ,2003. — С.271

Джерела[ред.ред. код]

  • Бушков А. А. Сталин. Ледяной трон. — Санкт-Петербург : Нева, 2005. — 640 с. ISBN 5-7654-4199-8
  • Победоносцев Ю. А., Кузнецов К. М. Первые старты. — Москва, 1972. — 4 с.
  • Langemak G., Glushko V. The Missile, Its Device and Use. — 1935.
  • «Перші кроки до космосу — з України» // Свобода , № 31, 31 липня 2009, С.6.
  • Баженов А., «Одни лишь факты» // Наука и жизнь № 12, 1988 г., С.76-77 (рос.)
  • Викторов Б., «Возвращение имени»//Наука и жизнь. — 1988 г. — № 5 (рос.)
  • Голованов Я., Лжеотец «Катюши» // Огонёк. — 1988. — № 50. — С.22 (рос.)
  • Соколов В. С., «Из „Катюши“ по самолетам», изд. ДОСААФ СССР в сборнике «Стерегущие небо», 1986 г. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]