Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Кадочникова .
Ка́дочникова Лари́са Валенти́нівна ( 30 серпня 1937 (19370830 ) , Москва , РРФСР , СРСР ) — радянська і українська акторка театру і кіно, лауреат Державної премії України ім. Тараса Григоровича Шевченка (1991) . Народна артистка України (1992). Член Національної Спілки кінематографістів України .
Народилася в родині художника та режисера Валентина Івановича Кадочникова і акторки Ніни Улянівни Алісової . Батько помер 1942 року в Алма-Аті від запалення легенів. Мама — лауреат Сталінської премії, заслужена артистка РРФСР . Молодший брат — кінооператор Вадим Алісов , народний артист Росії [1] .
1955 року поступила на акторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії . Займалася у майстерні Ольги Пижової і Бориса Бібікова .
1959 року дебютувала у кіно, зіграла у фільмі «Василь Суриков» дружину художника .
1961 року завершила навчання і несподівано потрапила до театру «Современник» , допомагала знайомому показати етюд. Галина Волчек відмовила актору, а Ларису Кадочникову взяли до трупи Олега Єфремова .
1963 року знялася у фільмі «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова (роль Марічки).
З 1964-го — актриса Київського театру російської драми імені Лесі Українки (нині «Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки» ).
Була музою художника Іллі Глазунова , після чого 18 років прожила у шлюбі з кінематографістом Юрієм Іллєнком . Другим чоловіком став директор театру імені Лесі Українки Михайло Саранчук[2] .
Театр «Современник» (м. Москва )
Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки (м. Київ )
Інші театри
1959 — Василь Суриков — Єлизавета Августівна Сурикова, дружина художника
1960 — Мічман Панін — Жозефіна
1960 — Воскресіння — Дячиха [джерело? ]
1963 — Вулиця Ньютона, будинок 1 — Лариса, працівник бібліотеки
1964 — Тіні забутих предків — Марічка
1965 — Часе, вперед! — Катя
1965 — Криниця для спраглих — Соломія
1968 — Вечір на Івана Купала — Підорка
1969 — Комісари — Шура, вчителька
1971 — Білий птах з чорною ознакою — Дана
1972 — Наперекір усьому — Бояна
1973 — Червоний агат — Ганнуся [джерело? ]
1974 — Мріяти і жити — Марія, актриса
1974 — Важкі поверхи — Віра [джерело? ]
1975 — На край світу… — лікар
1976 — Час — московський — Ганна
1976 — Припустимо — ти капітан... — мати
1978 — Море — Віра
1979 — Зліт — Варвара Євграфівна, дружина Ціолковського
1980 — Червоне поле — Кіра Миколаївна
1980 — Чорна курка, або Підземні жителі — матінка
1981 — Історія одного кохання — Анна Олексіївна
1981 — Нехай він виступить — Маргарет Чалмерс, дочка Ентоні Старкуетера, дружина Томаса Чалмерса, мати Томмі
1988 — Блакитна троянда — епізод
1992 — Київські прохачі [джерело? ]
2005 — Дідусь моєї мрії [джерело? ]
2006 — Сьоме небо [джерело? ]
2008 — Сюрприз [джерело? ]
2010 — Мама напрокат [джерело? ]
2012 — Наречена мого друга
2012 — Політ метелика [джерело? ]
2012 — Порох і дріб [джерело? ]
2013 — Шеф поліції [джерело? ]
2013 — F63.9 Хвороба кохання — пані з таксою
2014 — Турецький транзит [джерело? ]
2015 — Офіцерські дружини [джерело? ]
1991 — Державна Премія УРСР імені Тараса Шевченка у галузі кінематографії — за художній фільм «Тіні забутих предків» Київської ордена Леніна кіностудії художніх фільмів імені О. П. Довженка (у складі колективу)[3] Розповідь актриси про картину, 17.08.2022 року .
1992 — Народна артистка України
1996 — «Київська пектораль»
Номінація в категорії «Найкраще виконання жіночої ролі» («Вдови»)
1997 , 19 серпня — Орден «За заслуги» III ступеня — за визначні досягнення у праці, що сприяють економічному, науково-технічному і соціально-культурному розвиткові України, та з нагоди шостої річниці незалежності України [4]
2004 — Народний артист Росії
2007 , 20 серпня — Орден «За заслуги» II ступеня — за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 16-ї річниці незалежності України [5]
2010 — Всеукраїнська премія «Жінка III тисячоліття» — відзнака у номінації «Знакова постать» (2010 )
2013 , 27 березня — Орден «За заслуги» I ступеня — за вагомий особистий внесок у розвиток українського театрального мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Міжнародного дня театру [6]
2017 — Перша Національна кінопремія «Золота дзиґа» — Премія за внесок у розвиток українського кінематографа
2018 — «Київська пектораль» — Визначний внесок у театральне мистецтво
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кадочникова Лариса Валентинівна
Биография Ларисы Кадочниковой [Архівовано 15 листопада 2015 у Wayback Machine .]
«Кіномистецтво України в біографіях»
Актеры советского кино. Вып. 9-й, Москва, 1973. — С. 120—236, 299. (рос.)
Kino, Riga, 1980
Спілка кінематографістів України, Київ, 1985. — С. 67.
Кино: Энциклопедичиский словарь. Москва, 1987. — С. 163.
Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський , В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького . — К . : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5 . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — С. 283.
Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький , М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К . : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9 . — С. 281.
Хто є хто в Україні, Київ, 1997. — С. 198—199.
УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія, Київ, 1999. — С. 589—590.
На сайті про акторів радянського кіно. [Архівовано 20 січня 2008 у Wayback Machine .]
Лариса Кадочникова. 1. Мадонна над Черемошем . Укрінформ . Архів оригіналу за 11 вересня 2020. Процитовано 14 березня 2021 .
Лариса Кадочникова. 2. Я — не служниця часу . Укрінформ . Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 14 березня 2021 .
Кадочникова Лариса Валентинівна . Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України , НТШ . — К . : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України , 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X . . Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 21 березня 2021 .
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
2016—2020
У шаблоні вказано рік, у якому вийшов фільм, а не в якому відбувалася церемонія нагородження.