Лебединець Антон Дмитрович

Лебединець Антон Дмитрович
Зображення
Основна інформація
Дата народження	26 грудня 1894 (7 січня 1895)
Місце народження	Скибинці, Сквирський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Дата смерті	17 березня 1979(1979-03-17) (84 роки)
Місце смерті	Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання	Міське кладовище № 2
Громадянство	Російська імперія і СРСР
Професії	композитор, хормейстер, музичний педагог
Освіта	Вищий музично-драматичний інститут імені М. Лисенка (1921) і Музично-драматичний інститут (1932)
Вчителі	Богатирьов Семен Семенович
Членство	Спілка радянських композиторів України
Партія	КПРС
Заклад	Черкаський державний педагогічний інститут і Харківська державна консерваторія
Нагороди	Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСРd (1943)

Антон Дмитрович Лебедине́ць (справжнє прізвище — Бас-Лебединець; нар. 7 січня 1895, Скибинці — пом. 17 березня 1979, Харків) — український радянський композитор, хоровий диригент і педагог; член Спілки композиторів України та правління її Харківського відділення з 1948 року.

Біографія

Народився 26 грудня 1984 [7 січня 1895](18950107) року в селі Скибинцях (нині Білоцерківський район Київської області, Україна). 1921 року закінчив Київський музично-драматичний інститут, у 1924 році — Вищі трирічні педагогічні курси у Ржищеві.

Упродовж 1924—1932 років працював викладачем Черкаського педагогічного інституту. У 1932 році по класу хорового диригування екстерном закінчив Харківський музично-драматичний інститут. Під керівництвом Семена Богатирьова навчався в аспірантурі при ньому.

З 1933 року у Харкові очолював червоноармійський ансамбль Харківського військового округу, викладав у вечірній музичній школі, технікумі, був диригентом самодіяльних хорів. В роки німецько-радянської війни перебував в евакуації в Узбецькій РСР.

З 1944 року — у Харківській консерваторії: у 1946—1947 роках — декан кафедри хорового диригування, з 1950 року — завідувач кафедрою теорії музики й композиції, у 1951—1962 роках — ректор; з 1965 року — виконувач обов'язків професора кафедри хорового диригування. Член ВКП(б) з 1952 року.

Помер в Харкові 17 березня 1979 року. Похований у Харкові на Міському кладовищі № 2.

Творчість

Автор пісень і хорів на слова українських поетів Володимира Сосюри, Павла Тичини, Івана Неходи: «Тракторист», «Червонарми», «Дніпрельстан», «О партія рідна!», «Партія веде», «Слався, наш великий Ленін», «Наша слава».

У 1949 році очолював групу композиторів, що створили музику до Державного гімну УРСР.

Відзнаки

• Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР з 1943 року;
• Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1949 року;
• Два ордена Трудового Червоного Прапора.

Література

• Лебединець Антон Дмитрович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — С. 305.;
• Лебединець Антон Дмитрович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Лебединець Антон Дмитрович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 352 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Н. Ф. Семененко. Лебединець Антон Дмитрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.