Леош Яначек

Леош Яначек
чеськ. Leoš Janáček
Ім'я при народженні	чеськ. Leo Eugen Janáček
Народився	3 липня 1854(1854-07-03)[…] Гуквалди
Помер	12 серпня 1928(1928-08-12)[…] (74 роки) Острава, Чехія ·пневмонія
Поховання	Центральне кладовище (Брно)d :
Країна	Австрійська імперія  Чехословаччина
Діяльність	композитор, музикознавець, педагог, диригент, лібретист, педагог
Alma mater	Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона
Вчителі	Pavel Křížkovskýd, Грегор Мендель, František Kláceld, František Blažekd, František Zdeněk Skuherskýd, Оскар Пауль, Leo Grilld, Ернст Фердинанд Венцель, Wilhelm Rustd, Josef Dachsd і Franz Krennd
Відомі учні	Рудольф Фіркушний і Jaroslav Kvapild
Знання мов	чеська
Членство	Сокіл і Sokol Brno Id
Жанр	класична музика і опера
Magnum opus	Jenůfad, The Cunning Little Vixend, Káťa Kabanovád, The Makropulos Affaird, З мертвого дому і Sinfoniettad
Конфесія	атеїзм
Батько	Jiří Janáčekd
Мати	Amálie Janáčkovád
У шлюбі з	Zdeňka Janáčkovád
Діти	Olga Janáčkovád
Автограф
Нагороди	honorary doctorate of the Masaryk Universityd (1925)
IMDb	ID 0418443
Медіафайли у Вікісховищі

Ле́ош Я́начек (чеськ. Leoš Janáček; 3 липня 1854 — 12 серпня 1928) — чеський композитор, музикознавець-етнограф і педагог.

Біографія

Леош Яначек зі своєю дружиною

Син учителя, учився музиці в монастирі Брно, співав у монастирському хорі, потім учився в Празі, де познайомився з Антоніном Дворжаком, а також Лейпцигу і Відні. У 1881 році Яначек одружився і повернувся в Брно, де 1919 року заснував консерваторію, яка пізніше була названа його іменем.

На початку своєї композиторської кар'єри був натхненний моравськими народними піснями, використовував їх мелодії, вивчав ритміку та інтонацію мови, які згодом перетворюються на його оригінальну музику. Крім того, вивчав російську народну музику.

Ім'я Яначека носить музична академія в Брно⁣, а також міжнародний аеропорт в Остраві. Крім того, на честь Яначека названо астероїд 2073 Яначек.

Твори

Опери

• Šárka (Шарка, 1887—1888)
• Počátek románu (Початок роману, 1891)
• Jenůfa (1894—1903)
• Osud (Доля, 1903—1904)
• Výlety páně Broučkovy (Подорожі пана Броучека, 1908—1917)
• Káťa Kabanová (Катя Кабанова, 1919—1921, за драмою Олександра Островського «Гроза»)
• Příhody lišky bystroušky (Пригоди лукавої лисички, 1921—1923)
• Več Makropulos (Засіб Макропулоса, 1923—1925, по Карелу Чапеку)
• З мертвого дому, 1927—1928

Симфонічна музика

• Сюїта для струнного оркестру (1877)
• Ідилія для струнного оркестру (1878)
• Лашські танці (чеськ. Lašské tance, 1889—1890)
• Ганацькі танці (чеськ. Hanácké tance, 1889—1890)
• Сюїта, op.3 (1891)
• Ревнощі, увертюра (чеськ. Žárlivost, 1894)
• Šumařovo dítě, балада для оркестру (1912)
• Тарас Бульба, рапсодія для оркестру, за Гоголем (чеськ. Taras Bulba, 1915—1918)
• Balada blanická, симфонічна поема для оркестру (1920)
• Симфонієта (1926)
• Блукаючі душі, концерт для скрипки з оркестром (чеськ. Putování dušičky, 1926)
• Дунай, симфонія в 4-х частинах (чеськ. Dunaj, 1923—1928; незакінчена)

Камерна музика

• Романс для скрипки і фортепіано (1879)
• Думка для скрипки і фортепіано (1880)
• Соната для скрипки (1913—1921)
• Історія для віолончелі і фортепіано (1910)
• Престо для віолончелі і фортепіано (1910)
• Струнний квартет Nr.1, за повістю Льва Толстого «Крейцерова соната» (1923)
• Струнний квартет Nr.2 Особисті листи (1928)
• Mládí. Сюїта для духового секстету (1924)
• Концертино для фортепіано і камерного ансамблю (1926)
• Капричіо для фортепіано (ліва рука) і камерного ансамблю (1926)

Фортепіанні твори

• Zdenčiny variace. Тема з варіаціями (1880)
• Národní tance na Moravě (1891—1893)
• Po zarostlém chodníčku (1901—1908)
• Sonata 1. X. 1905 «Z ulice» (1905)
• V mlhách (1912)
• Vzpomínka (1928)

Вокальні твори

• Rákos Rákoczy. Балет зі співом (1891)
• Hospodine! Для чотирьох солістів, подвійного змішаного хору, органа, арфи й мідних (1896)
• Amarus. Лірична кантата для солістів, хору й оркестру (1897)
• Otče náš (Отче наш). Кантата для тенора, хору і фортепіано (1901)
• Elegie na smrt dcery Olgy. Кантата для тенора, хору і фортепіано (1903)
• Zdrávas Maria для тенора, хору і органа (1904)
• Messe Es-Dur для хору і органа (1907—1908, незакінчена)
• Na Soláni čarták. Кантата для чоловічого хору з оркестром (1911)
• Věčné evangelium. Легенда для солістів, хору і оркестру (1914)
• Glagolská mše (Глаголична меса). Кантата для солістів, хору, оркестру і органа (1926)

Пісні

• Jarní píseň (1897; нова редакція — 1905)
• Zápisník zmizelého. Для тенора, альта, трьох жіночих голосів і фортепіано (1917—1919)

Література

• Hollander H. Leoš Janáček; his life and work. New York: St. Martin's Press, 1963 (англ.)
• Vogel J. Leoš Janáček: a biography. New York: W.W. Norton, 1981 (англ.)
• Beckerman M.B. Janáček and his world. Princeton; Oxford: Princeton UP, 2003 (англ.)
• Rousseau J. Leos Janacek. Arles: Actes sud, 2004. (фр.)

Посилання

• Яначек // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Леош Яначек // Музика масам. Вересень № 9, 1928. — С. 26 [Архівовано 25 грудня 2017 у Wayback Machine.]elib.nplu.org
• Фонд і Центр Леоша Яначека [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] (чес.)
• Леоша Яначек на zivotopisyonline.cz [Архівовано 4 травня 2008 у Wayback Machine.] (чес.)
• Запис голосу Л. Яначека [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.] (чес.)
• Біографія на сайті belcanto.ru [Архівовано 23 вересня 2010 у Wayback Machine.]
• Вільні ноти авторства Леош Яначек на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)