Леош Яначек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леош Яначек
Leos Janacek relief.jpg
Народився 3 липня 1854(1854-07-03)[1][2]
Hukvaldy[d]
Помер 12 серпня 1928(1928-08-12)[3][2] (74 роки)
Острава[3]
пневмонія
Поховання Центральне кладовище (Брно)[d]
Громадянство/підданство Австрійська імперія і Чехословаччина
Діяльність композитор, музикознавець[d], педагог[d] і диригент
Alma mater Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ле́ош Я́начек (чеськ. Leoš Janáček; 3 липня 1854 — 12 серпня 1928) — чеський композитор, музикознавець-етнограф і педагог.

Біографія[ред.ред. код]

Леош Яначек зі своєю дружиною

Син учителя, учився музиці в монастирі Брно, співав у монастирському хорі, потім учився в Празі, де познайомився з А. Дворжаком, а також Лейпцигу і Відні. У 1881 році Яначек одружився і повернувся в Брно, де 1919 року заснував консерваторію, яка пізніше була названа його іменем.

На початку своєї композиторської кар'єри був натхненний моравськими народними піснями, використовував їх мелодії, вивчав ритміку і інтонацію мови, які згодом перетворюються на його оригінальну музику. Крім того, вивчав російську народну музику.

Ім'я Яначека носить музична академія в Брно а також міжнародний аеропорт в Остраві.

Твори[ред.ред. код]

Опери[ред.ред. код]

Симфонічна музика[ред.ред. код]

  • Сюїта для струнного оркестру (1877)
  • Ідилія для струнного оркестру (1878)
  • Лашські танці (чеськ. Lašské tance, 18891890)
  • Ганацькі танці (чеськ. Hanácké tance, 18891890)
  • Сюїта, op.3 (1891)
  • Ревнощі, увертюра (чеськ. Žárlivost, 1894)
  • Šumařovo dítě, балада для оркестру (1912)
  • Тарас Бульба, рапсодія для оркестру, за Гоголем (чеськ. Taras Bulba, 19151918)
  • Balada blanická, симфонічна поема для оркестру (1920)
  • Симфоніетта (1926)
  • Блукаючі душі, концерт для скрипки з оркестром (чеськ. Putování dušičky, 1926)
  • Дунай, симфонія в 4-х частинах (чеськ. Dunaj, 19231928; незакінчена)

Камерна музика[ред.ред. код]

  • Романс для скрипки і фортепіано (1879)
  • Думка для скрипки і фортепіано (1880)
  • Соната для скрипки (19131921)
  • Історія для віолончелі і фортепіано (1910)
  • Престо для віолончелі і фортепіано (1910)
  • Струнний квартет Nr.1, за повістю Л.Толстого «Крейцерова соната» (1923)
  • Струнний квартет Nr.2 Особисті листи (1928)
  • Mládí. Сюїта для духового секстету (1924)
  • Концертино для фортепіано и камерного ансамблю (1926)
  • Капричіо для фортепіано (левая рука) и камерного ансамблю (1926)

Фортепіанні твори[ред.ред. код]

  • Zdenčiny variace. Тема сз варіаціями (1880)
  • Národní tance na Moravě (18911893)
  • Po zarostlém chodníčku (19011908)
  • Sonata 1. X. 1905 «Z ulice» (1905)
  • V mlhách (1912)
  • Vzpomínka (1928)

Вокальні твори[ред.ред. код]

  • Rákos Rákoczy. Балет зі співом (1891)
  • Hospodine! Для чотирьох солістів, подвійного змішаного хору, органа, арфи й мідних (1896)
  • Amarus. Лірична кантата для солістів, хору й оркестру (1897)
  • Otče náš (Отче наш). Кантата для тенора, хора і фортепіано (1901)
  • Elegie na smrt dcery Olgy. Кантата для тенора, хору й фортепіано (1903)
  • Zdrávas Maria для тенора, хору і органа (1904)
  • Messe Es-Dur для хору і органа (19071908, незакінчена)
  • Na Soláni čarták. Кантата для чоловічого хору з оркестром (1911)
  • Věčné evangelium. Легенда для солістів, хору і оркестру (1914)
  • Glagolská mše (Глаголична меса). Кантата для солістів, хору, оркестру і органа (1926)

Пісні[ред.ред. код]

  • Jarní píseň (1897; нова редакція — 1905)
  • Zápisník zmizelého. Для тенора, альта, трьох жіночих голосів и фортепіано (19171919)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Record #118556878 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.
  3. а б Яначек Леош // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Література[ред.ред. код]

  • Hollander H. Leoš Janáček; his life and work. New York: St. Martin's Press, 1963 (англ.)
  • Vogel J. Leoš Janáček: a biography. New York: W.W. Norton, 1981 (англ.)
  • Beckerman M.B. Janáček and his world. Princeton; Oxford: Princeton UP, 2003 (англ.)
  • Rousseau J. Leos Janacek. Arles: Actes sud, 2004. (фр.)

Посилання[ред.ред. код]