Лунь очеретяний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лунь очеретяний
Дорослий самець (попереду), молодий (позаду) та доросла самка (на задньому плані)
Дорослий самець (попереду), молодий (позаду) та доросла самка (на задньому плані)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Рід: Лунь (Circus)
Вид: Лунь очеретяний
Біноміальна назва
C. aeruginosus
(Linnaeus, 1758)
Темно-зелений: зустрічається круглорічноСвітло-зелений: тільки гніздовийБлакитний: тільки взимку
Темно-зелений: зустрічається круглорічно
Світло-зелений: тільки гніздовий
Блакитний: тільки взимку
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Circus aeruginosus
EOL logo.svg EOL: 1047915
ITIS logo.svg ITIS: 559297
IUCN logo.svg МСОП: 22695344
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8964

Лунь очеретяний (Circus aeruginosus), або лунь болотяний  — хижий птах родини Яструбові (Accipitridae) ряду Соколоподібні (Falconiformes), один з чотирьох видів роду Лунь (Circus), що зустрічаються в Україні.

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Найбільший серед лунів, що зустрічаються в Україні. Загальна довжина 49—60 см, маса 500—750 г, довжина крила 36—43 см, розмах крил 110—140 см. Статевий диморфізм проявляється у розмірах та особливостях забарвлення. Самки значно більші від самців. Вікові зміни і статеві відмінності в забарвленні досить значні. Забарвлення дорослих самців – сіре, біле, буре або чорне; тім'я буре або чорне з охристими краями пір'їн; спина і плечі бурі або чорні з більш-менш розвиненим світлим малюнком. У дорослих самок голова вохриста з темними плямами, спинна сторона тіла бура з охристими відмітками на крилах і плечах; черевце буре; на грудях вохриста пляма. Молоді очеретяні луні в першому гніздовому вбранні схожі на дорослих самок, але без сіруватого кольору на крилах і з вужчими продовгуватими відмітками на тімені. Райдужна оболонка жовта, дзьоб і кігті чорні, ноги — жовті.

Поширення та чисельність[ред. | ред. код]

Поширений в помірному кліматі Євразії, в Північно-Західній Африці, на островах Реюньйон і Мадагаскар, в Австралії. В північній частині ареалу птах є перелітним. В Україні гніздиться по всій території, крім гірських районів; мігрує скрізь; іноді зимує на півдні, значно рідше трапляється взимку на решті території.

Чисельність в Європі оцінена в 93—140 тис. пар. Найзвичайніший серед усіх видів лунів в Україні, гніздиться 13,8—23,6 тис. пар[1].

Біотопи[ред. | ред. код]

Заселяє обширні заболочені простори з розвиненою надводною рослинністю і зарослі водойми. Надає перевагу густим заростям очерету.

Улюбленим гніздовим біотопом є масиви заростей очерету на великих озерах, водосховищах і ставах. Лісостепові райони заселені цим видом найщільніше. У степовій зоні достатньо поширений у заболочених балках, заплавах рік і вологих солончаках.

Під час міграцій і зимівлі трапляється в інших відкритих місцевостях.

Гніздування[ред. | ред. код]

Гніздо — громіздка, до 1 м в діаметрі і 0,5 м у висоту будівля із стебел і листя торішнього очерету, рогозу та гілок. Гніздо будує серед очерету. Кладка з 4—5, рідко з 2 білих, іноді з зеленуватим відтінком і вохристими плямами яєць.

Самка висиджує кладку 33—36 днів. Пухове вбрання пташенят жовтувате, на голові біле.

Живлення[ред. | ред. код]

Живиться дрібними птахами, яйцями, рибою, жабами, ловить дрібних звірів, особливо гризунів.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).

Посилання[ред. | ред. код]

  • Зубаровський В. М. Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. - К.: Наук. думка, 1977.  - 322 с.
  • Жизнь животных / Под ред. В.Д. Ильичева, А.В. Михеева. — М. : Просвещение, 1986. — 527 с.
  • Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.