Луїс Енрікес Бакалов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїс Енрікес Бакалов
ісп. Luis Enríquez Bacalov
Зображення
Луїс Енрікес Бакалов, 2014
Основна інформація
Дата народження 30 серпня 1933(1933-08-30)
Місце народження Буенос-Айрес, Аргентина[1]
Дата смерті 15 листопада 2017(2017-11-15)[2][3] (84 роки)
Місце смерті Рим
Поховання Кампо Верано
Роки активності з 1960
Громадянство Аргентина Аргентина
Італія Італія
Професія композитор, піаніст, диригент
Жанр інструментальна музика
музика для кіно
Нагороди
CMNS: Файли у Вікісховищі

Луї́с Енрі́кес Бака́лов (ісп. Luis Enríquez Bacalov; 30 серпня 1933, Буенос-Айрес, Аргентина — 15 листопада 2017, Рим, Італія) — аргентино-італійський композитор і піаніст, найбільшу популярність якому принесли його роботи в кіно. У 1996 році Бакалов отримав кінопремію «Оскар» у номінації «Найкраща музика до фільму» за музичне оформлення фільму «Поштар» (1994) режисера Майкла Редфорда та Массімо Троїзі[4].

Біографія[ред. | ред. код]

Луїс Енрікес Бакалов народився 30 серпня 1933 року в Буенос-Айресі, Аргентина. Мав болгарське та єврейське коріння[5][6][7][8]. Навчався гри на фортепіано під керівництвом Е. Барембойма і Б.Суховольські. Починав музичну кар'єру в Аргентині. Займався дослідженням латиноамериканської музики. З 1959 року жив в Італії[9].

На початку 1970-х Луїс Енрікес Бакалов працював з італійськими прог-рок групами New Trolls, Osanna і Il Rovescio della Medaglia[10]. Він також був організатором квартету, чий репертуар заснований на синтезі елементів етнічної, міської (urban) і сучасної (contemporary) музики; грав з колективом в театрі Карло Феліче (Генуя), театрі Реджио (Парма), театрі Массімо Белліні (Катання) і Римському оперному театрі.

Бакалов є автором творів для музичного театру, інструментальних і кантатно-ораторальних творів. Його «Меса-танго» в 1999 році звучала на Пасхальному фестивалі в Римі, в записі цього твору (Deutsche Grammophon, 2000) брали участь оркестр Академії Санта-Чечилія, М.-В. Чунг і Пласідо Домінго.

У 2003 році Бакалов з програмою «Італійське кіно» за пультом оркестру Академії Санта-Чечилія виступив на відкритті залу Cavea (італ. Auditorium Parco della Musica) в Римі. Був диригентом італійського Orchestra della Magna Grecia. Як піаніст співпрацював з Міланським симфонічним оркестром імені Джузеппе Верді та Роттердамським філармонічним оркестром.

Луїс Енрікес Бакалов помер 15 листопада 2017 року в лікарні «Сан Філіппо Нері», куди потрапив за кілька днів до цього з діагнозом ішемічна хвороба серця.[9]

Кінематограф[ред. | ред. код]

З 1960-х років Бакалов писав музику для італійського та французького кіно, працював з Федеріко Фелліні, П'єром Паоло Пазоліні, Даміано Даміані, Етторе Сколою, Франческо Розі та ін. У 1967 року Бакалова номінували на «Оскар» за музику до фільму Пазоліні «Євангеліє від Матвія», а в 1996 році він отримав цю нагороду за музику до фільму Майкла Редфорда та Массімо Троїзі «Поштар».

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1954 : Ці примари / Questi fantasmi
  • 1962 : Двоє легіонерів / I Due della legione straniera
  • 1963 : Нудьга / La Noia
  • 1964 : Євангеліє від Матвія / Il Vangelo secondo Matteo
  • 1964 : Кохання і прощання / ¿Dónde estas tu?
  • 1965 : Питання честі / Una Questione d'onore
  • 1965 : Мільйон доларів / La Congiuntura
  • 1965 : Цього разу поговоримо про чоловіків / Questa volta parliamo di uomini
  • 1965 : Сьогодні, завтра, післязавтра / Oggi, domani, dopodomani новела (новела «Дружина-блондинка»)
  • 1966 : Діва для принца / Una Vergine per il principe
  • 1966 : Джанго / Jango
  • 1966 : Золота куля / El Chuncho, quien sabe?
  • 1967 : Велике пограбування на Дикому Заході / La Più grande rapina del west
  • 1967 : Кожному своє / A ciascuno il suo
  • 1967 : Привиди по-італійському / Questi fantasmi
  • 1968 : Велика лялька / La Bambolona
  • 1968 : Ребус / Rebus
  • 1969 : Ціна влади / Il Prezzo del potere
  • 1970 : Самотні серця / Cuori solitari
  • 1971 : Його звали Король / Lo chiamavano King
  • 1971 : Суперсвідок / La supertestimone
  • 1971 : Замовлена жертва / La Vittima designata
  • 1971 : Статуя / La Statua
  • 1971 : Хороший Рим / Roma bene
  • 1972 : Велика дуель / Il Grande duello
  • 1972 : Велика чорна свиня / La Grande scrofa nera
  • 1972 : Таланить багатіям / Beati i ricchi
  • 1972 : Літо — час убивств / Un Verano para matar
  • 1972 : Міланський калібр 9 / Milano calibro 9
  • 1973 : Бос / Il Boss
  • 1973 : Спокушання / La Seduzione
  • 1973 : Людина з Ель-Пасо / Un Hombre llamado Noon
  • 1974 : Приведу до ладу Америку і повернуся / Sistemo l'America e torno
  • 1974 : Продажні поліцейські / Il Poliziotto è marcio
  • 1977 : Криваві алмази / Diamanti sporchi di sangue
  • 1979 : Імпровізація / Improvviso
  • 1979 : Троянди з Данцига / Le rose di Danzica
  • 1980 : Місто жінок / La Città delle donne
  • 1983 : Арс-Аманді, або Мистецтво кохання / Ars amandi
  • 1983 : Між нами / Coup de foudre
  • 1983 : Молодожон / Le Jeune marié
  • 1987 : Маніяк вбивця / Maniac Killer
  • 1987 : Ніхто не повернеться назад / Nessuno torna in dietro
  • 1988 : Маска / La Maschera
  • 1989 : Бухта Есмеральда / La Bahía esmeralda
  • 1991 : Зоряна ніч / Notte di stelle
  • 1991 : Проста історія / Una Storia semplice
  • 1992 : Тихий Дон / Quiet Flows the Don
  • 1994 : Поштар / Il Postino
  • 1996 : Ілона приходить з дощем / Ilona llega con la lluvia
  • 1996 : Зроби мені послугу / Mi fai un favore
  • 1997 : Перемир'я / La Tregua
  • 1998 : Бі Манкі / B. Monkey
  • 1998 : Польська красуня / Polish Wedding
  • 1999 : Брудна білизна / Panni sporchi
  • 1999 : Діти століття / Les Enfants du siècle
  • 1999 : Любовний лист / The Love Letter
  • 1999 : Обман / Deceit | Il gioco
  • 2000 : Від долі не втечеш / It Had to Be You
  • 2000 : Небеса, що впали / Il Cielo cade
  • 2000 : Феміністка / Woman on Top
  • 2001 : Вільне падіння / L'Aîné des Ferchaux
  • 2002 : Танго зі вбивцею / Assassination Tango
  • 2004 : Фабрика пилу / The Dust Factory
  • 2006 : Лети, татусь, лети / Peullai, daedi
  • 2006 : Море марень / La Novia del mar
  • 2007 : Караваджо / Caravaggio
  • 2007 : Готель «Меїна» / Hotel Meina
  • 2007 : Приватна людина / L'uomo privato
  • 2008 : Лють / La Rabbia
  • 2012 : Джанґо вільний / Django Unchained
  • 2012 : Прихований Місяць / Hidden Moon

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Луїса Енрікеса Бакалова[11]
Рік Категорія/Нагорода Фільм Результат
Премія Оскар
1967 Найкраща музика до фільму Євангеліє від Матвія Номінація
1996 Поштар Нагорода
Премія Золотий глобус (Італія)
1992 Найкраща оригінальна музика до фільму Проста історія Номінація
1994 Поштар Нагорода
2002 Феміністка Нагорода
2008 Готель «Меїна» Нагорода
Премія Давид ді Донателло
1995 Найкраща музика до фільму Поштар Номінація
1997 Перемир'я Номінація
2008 Лють Номінація
Премія Золота хлопавка
1995 Найкраща музика до фільму Поштар Номінація
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1995 «Срібна стрічка» за найкращу музику до фільму Поштар Нагорода
2003 Спеціальна «Срібна стрічка» Нагорода
Премія BAFTA
1996 Премія Ентоні Асквіта за найкращу музику до фільму Поштар Нагорода
Міжнародний приз Флайяно
2004 Нагорода за кар'ру Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #124613861 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Filmportal.de — 2005.
  3. Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. "The 1996 Oscar Winners". Associated Press via the New York Times. March 27, 1996. Retrieved 24 June 2017.
  5. Luis Bacalov, la vuelta al pago (інтерв'ю)
  6. Інтерв'ю з Л. Бакаловим Архівовано 2015-05-31 у Wayback Machine.
  7. Opera’s Supernovas Blaze Anew. Архів оригіналу за 8 серпень 2016. Процитовано 16 листопад 2017. 
  8. Museo del Novecento: Jewish Composers
  9. а б É morto Luis Bacalov, premio Oscar per 'Il postino' di Massimo Troisi. ANSA.it (італ). 15.11.2017. Процитовано 16.11.2017. 
  10. New Trolls. ItalianProg.com.
  11. Нагороди та номінації Луїса Енрікеса Бакалова на сайті IMDb (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]