Луї Блан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Луї Блан
Louis Blanc
Louis Blanc b Carjat 1848.jpg
Народився 29 жовтня 1811(1811-10-29)[1][2][3]
Мадрид[4]
Помер 6 грудня 1882(1882-12-06)[5][1][2][3] (71 рік)
Канни
Поховання Пер-Лашез[6]
Громадянство (підданство) Flag of Spain (1785-1873 and 1875-1931).svg Іспанія
Flag of France.svg Франція
Ім'я при народженні Louis Jean Joseph Charles Blanc
Діяльність журналіст, політик, історик і письменник
Посада Депутат Національної асамблеї Франції
Брати, сестри Charles Blanc[d]
s: Роботи у Вікіджерелах
q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Луї́ Блан (фр. Louis Blanc; *29 жовтня 1811 — †6 грудня 1882) — представник французького утопічного соціалізму, діяч революції 1848, історик.

Блан був переконаний, що інтереси фабрикантів і найманих робітників насправді багато в чому збігаються, варто лише знайти правильний спосіб організації їхньої спільної праці. Таким способом сам Блан вважав виробничі асоціації. Капітал для їхнього створення він пропонував надати підприємцям або ж державі, а внеском робітників вважати працю. Блан сподівався, що поступово виробничі асоціації утвердяться в усіх галузях промисловості і тим самим облаштують їх на соціалістичних засадах[7].

Блан розглядав як надкласову організацію і відкидав класову боротьбу, як рушійну силу суспільного прогресу. Вважаючи що, конкуренція є основним злом у розвитку французького суспільства, він казав: «свобода підприємництва й конкуренції — це свобода померти».

Під час революції 1848 увійшов до Тимчасового уряду і очолив Люксембурзьку комісію. До Червневого повстання паризьких робітників 1848 Блан поставився негативно.

В 1848—70 перебував в еміграції. Обраний до Національних зборів 1871, Блан лишився на боці версальців.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Sycomore / за ред. Національна асамблея Франції
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC
  4. а б Блан Луи // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  6. Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise Paris: 1908. — P. 75.
  7. Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с.147

Джерела[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.