Юзеф Більчевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Святий
Йосиф Більчевський
Józef Bilczewski.png
Архієпископ-митрополит Львівський
з 19001923
Конфесія: Римо-Католицька церква
Попередник: Северин Моравський
Наступник: Болеслав Твардовський
 
Альма-матер: Віденський університет, Ягеллонський університет і Папський Григоріанський університет
Діяльність: католицький священник, викладач університету, політик
Народження: 26 квітня 1860(1860-04-26)
Вілямовиці
Смерть: 20 березня 1923(1923-03-20) (62 роки)
Львів
Похований:
Престол: Львівська архідієцезія
Посада: Архієпископ-митрополит Львівський

Нагороди:

Великий Хрест ордена Відродження Польщі

CMNS: Юзеф Більчевський у Вікісховищі

Святий Юзеф Більчевський, іноді Йосиф Більчевський (пол. Józef Bilczewski, при народженні Юзеф Біба; 26 квітня 1860, Вілямовиці, пол. Józef Biba, — 20 березня 1923, Львів) — святий Римо-Католицької Церкви, архієпископ міста Львів, професор богослов'я і догматики у Львівському університеті. Покровитель бездомних.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 26 квітня 1860 року в м. Вілямовиці в Сілезії.

Йосиф Більчевський, статуя у Архікафедральні базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії у Львові.

1880 року закінчив гімназію у Вадовицях, після чого вступив до семінарії в Кракові, одночасно навчаючись у Ягеллонському університеті Кракова. 6 липня 1884 був висвячений кардиналом Альбіном Дунаєвським на священика. 1888 року після захисту дисертації у Відні отримує звання доктора богослов'я і починає займатися дослідженнями догматики і християнською археологією в Римі, Відні та Парижі. Після цього слідує habilitatio у Ягеллонському університеті Кракова. У 1891 році стає професором догматики, деканом у Львівському університеті. З 1900 по 1901 роки був ректором Львівського університету Франца І.

Незабаром змушений був залишити викладацьку діяльність, так як Святий Престол в особі папи Лева XIII зі схвалення австро-угорського імператора Франца-Йосифа І у 1900 році призначає його на вакантну посаду львівського архієпископа. Будучи львівським архієпископом починає будівництво нових церков у львівській митрополії, організовує курси для священиків, які бажають займатися соціальною діяльністю, фінансує благодійні організації. Особливу популярність Юзеф Більчевський отримав серед бездомних. Крім цього, займається духовною опікою студентів, організовує народні школи. Напередодні австрійського перепису населення 1910 року закликав україномовних римо-католиків записувати розмовною мовою польську[4]. 1913 року разом з львівським архиєпископом вірменським Йосифом Теодоровичем та іншими єпископами виступив проти реформи виборів до Галицького сейму через, як вважав, її радикалізм.[5]

Під час Першої світової війни створює комітети для допомоги робочим Галичини, які через війну потерпали від голоду. Під час Польсько-української війни спільно з Андреєм Шептицьким звертався із закликами проти кровопролиття.[1] Під час облоги Львова польськими військами в 1918 році займається доставкою продуктів харчування до обложеного міста. 2 травня 1922 року відзначений Великим хрестом Ордену Відродження Польщі.[6]

Юзеф Більчевський помер від злоякісної анемії (лат. anemia pernicious[5]) 20 березня 1923 року і похований на львівському Янівському цвинтарі.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Канонізація[ред. | ред. код]

Юзеф Більчевський був беатифікований як блаженний у 2001 році Папою Римським Іваном Павлом II і канонізований як святий Римським Папою Бенедиктом XVI 23 жовтня 2005.

20 березня — день пам'яті святого.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Schäfer J. Ökumenisches Heiligenlexikon — 1998.
  2. http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/14810/1/15_pohovannya.pdf
  3. https://city-adm.lviv.ua/news/culture/11923-sogodni-u-lvovi-perepohovajut-ostanki-tila-arkhijepiskopa-josifa-bilchevskogo
  4. Расевич В. В. Більчевський Юзеф // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — 10 000 прим. — ISBN 944-02-3354-X.
  5. а б ks. Szurek S. Bilczewski Józef (1860—1923)… — S. 95. (пол.)
  6. Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924. — Warszawa : Drukarnia Państwowa, 1926. — S. 15.
  7. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 32. — ISBN 966-603-115-9.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]