Людомил Гюркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людомил Гюркович
Архітектор Людомил Гюркович. 24 січня 1933.jpg
Народження 23 листопада 1899(1899-11-23)Станіславів (нині Івано-Франківськ)
Смерть 20 липня 1980(1980-07-20) (80 років)Кельце
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland.svg Польща
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор

Людомил Гюркович (Ludomił Gyurkovich, 23 листопада 1899, Станіславів, нині Івано-Франківськ — 20 липня 1980, Кельце) — польський архітектор, реставратор.

Біографія[ред. | ред. код]

Представники родини Гюрковичів прибули до Львова із Сербії у часи Весни народів. Людомил Гюркович народився 1899 року в Станіславові (тепер Івано-Франківськ). Був одним із трьох дітей у сім'ї Леона Гюрковича — правника, пізніше директора Казенної палати у Львові. Мати Ядвіга з Суліславських.[1] 1917 року закінчив Другу реальну школу у Львові.[2] Навчався у Відні, а 1926 року закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки.[3]

1926 року став членом Політехнічного товариства у Львові.[4] 26 листопада того ж року обраний «членом-заступником» до правління Кола архітекторів польських у Львові.[5] Був асистентом на кафедрі містобудування Львівської політехніки. Працював у технічному управлінні магістрату. Заснував власне архітектурно-будівельне підприємство з офісом на вулиці Дверницького, 2 (тепер вул. Свєнціцького).[3] До 1934 року спільником був інженер Станіслав Маліна.[6] У Львові від 1930 року проживав у віллі, збудованій за власним проектом на вулиці Обводовій, 6 (тепер вулиця Труша).[7] Згодом був головним архітектором Центрального промислового округу в Сандомирі. Після війни працював у Сандомирі, Острівці-Свентокшиському і Кельцах.[3] Помер 20 липня 1980 року в Кельцах.[8]

Будівлі Гюрковича відносяться до функціоналізму, часто доповнені елементами історичних стилів.[3] Були також приклади спрощеного бароко (каплиця в Кульпаркові[9]), неокласицизму (власна вілла у Львові[7]). Окрім архітектурних робіт Гюркович також автор нереалізованого проекту вітражів для костелу в селі Скелівка Старосамбірського району (1920-ті роки, співавтор Вітольд Равський).[10] 1927 року створив низку креслень і замальовок, які ілюстрували статтю Ігнатія Дрекслера про регуляцію міських вулиць.[11] 1930 року виконав фронтиспис для виданої у Львові книжки «Semper Fidelis. Obrona Lwowa w obrazach współczesnych».

Проекти[ред. | ред. код]

  • Реставрація понищеного артобстрілом 1915 року костелу в Тарнобжегу в місцевості Мехоцін. Затверджений львівським консерватором проект Гюрковича від 1928 року передбачав добудову півциркульної у плані каплиці з півночі, а також крухти і вежі із заходу. Реалізовано лише каплицю. Викладено нові склепіння, замінено конструкції даху і збудовано нову сигнатурку. Ззовні до стін добудовано підпори (можливо однак, що лише облицьовано цеглою старі). Роботи завершено 1931 року.[12]
  • Каплиця в селі Кульпарків (тепер місцевість у Львові). Збудована у 19261927 роках у формах сильно спрощеного бароко. Зруйнована 1970 або 1973 року.[9]
  • Костел у Чишках, збудований значною мірою 1928 року, але до 1939-го остаточно не завершений. Проект створено вже у тракті будови (точна дата початку робіт невідома, можливо 1915 рік). Початково існував неоготичний проект дорожного інженера Євстахія Коссоноги, створений за зразком Маєрського.[13]
  • Реставрація триярусної ренесансної аркади-лоджії у подвір'ї будинку № 6 на площі Ринок у Львові у 19261929 роках. Виконана спільно з Вавжинцем Дайчаком. Від початку XIX ст. аркада була забудована флігелями.[14]
  • Власна вілла Гюрковича на вулиці Труша, 6 у Львові. Збудована 1930 року.[7]
  • Проект костелу у Хмелиськах від 1929 року. Не був прийнятий до реалізації.[15]
  • Відбудова костелу у Старих Скоморохах. Проект 1929 року, реалізований до 1932. Спорудженням керував будівничий Владислав Гертман. Загальна брила має традиційні форми, але з модерністичним фасадом, позбавленим оздоб. Існував також нереалізований проект Станіслава Бліхарського від 1925 року.[16]
  • Склеп Гюрковичів на Личаківському цвинтарі, споруджений 1933 року. Увінчаний рельєфом «Воскресіння святого Лазаря», виконаний за ескізом Гюрковича ймовірно Юліаном Міколайським.[17]
  • Головний вівтар львівського костелу святої Єлизавети у стилі ар деко. Мармурово-алебастровий, місцями золочений, з металевими та бетонними елементами, створений у 19301934 роках[18] (існують також версії про 19281934[19] і про 19281933 роки[20]). Співавтор архітектор Юзеф Шостакевич, проект модифікував архітектор Вавжинець Дайчак. Вівтар виконала Фабрика алебастрових виробів у Журавно. Дев'ять стюкових і алебастрових скульптур створила Яніна Райхерт-Тот.[18]
  • Каплиця у Гвардійському Теребовлянського району. Будувалась із великими перервами у 19251937 роках. Приписується Гюрковичу. За будовою каплиця майже ідентична до його костелу у Скоморохах (19291932).[21]
  • Реставрація парафіяльного костелу в Журові. Тривала до 1938. Проект перебудови захристії, невідомо чи реалізований.[22]
  • Металеві ґрати у стилі ар деко над дверима кам'яниці № 4 на площі Ринок у Львові (кінець 1920-х).[23]
  • Костел в Матеушувці у модернізованих необарокових формах. Проект 1929 року, будівництво тривало у 19311939.[24]
  • Костел Матері Божої Параманної і монастир кармелітів босих у Львові в місцевості Персенківка. Проект 1931 року передбачав монастир і тринавовий костел у простих помірковано-модерністичних формах із деякими історичними елементами, такими як руст, антаблемент, обрамлення вікон. У тракті реалізації протягом 19321938 років проект зазнав змін. Довелось відмовитись від високої вежі-дзвіниці, східчастий фронтон костелу замінено на трикутний. Будівництвом від імені спілки Гюрковича і Станіслава Маліни керував Володимир Ващишин.[25]
  • Проект прибудови присінка у формах каплиці з куполом до костелу кларисок у Львові, 1930 рік. Не був прийнятий до реалізації.[26]
  • Проект костелу в Маріямполі, створений 1930 року, реалізовувався від 1935-го. У 1939-му додатково спроектував плебанію, яку того жроку реалізовано.[27]
  • Проект вівтаря святої Терези парафіяльного костелу в Рудках. Виконаний 1931 року, скульптури авторства Міколайського.[28]
  • Генеральний план Коломиї (1930-ті).[29]
  • Генеральний план Кольбушової (1930-ті).[29]
  • Костел святого Андрія в селі Двікози Сандомирського повіту. Проект 1940 року, реалізований у 19561965.[30]
  • Костел у селі Моравіца поблизу Кельц, 1975 рік.[31]
  • Невстановлені роботи в костелі кармелітів босих у Загір'ї.[3]
  • Невстановлені роботи в костелі Марії Магдалини у Львові.[3]
  • Керівництво спорудженням «Дому солдата» у Львові на площі Петрушевича.[1]
  • Каплиця в селі Загір'я-Кукільницьке. До початку Другої світової збудована, але не викінчена.[32] За формами близька до костелу у Скоморохах Бучацького району. На цій підставі авторство приписується Гюрковичу.[21]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Nicieja S. Łyczaków: dzielnica za Styksem. — Wrocław : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1998. — S. 223—224. — ISBN 83-04-04414-5.
  2. Trzynaste sprawozdanie Dyrekcji C. K. II. Szkoły Realanej we Lwowie za rok szkolny 1916-17. — Lwów : Nakładem dyrekcyi zakładu, 1917. — S. 34.
  3. а б в г д е Skrabski J. Kościół i klasztor OO. Karmelitów Bosych na Persenkówce // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 291—292. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
  4. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów : Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 90.
  5. Różne sprawy // Czasopismo Techniczne. — 1926. — № 24. — S. 416.
  6. Skrabski J. Kościół i klasztor OO. Karmelitów Bosych na Persenkówce… — S. 283.
  7. а б в Бірюльов Ю. О. Вілли архітекторів // Галицька брама. — 2007. — № 3—4 (147—148). — С. 25.
  8. Бірюльов Ю. О. Ґюркович Людомил // Енциклопедія сучасної України / Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка. — К : Поліграфкнига, Укрвидавполіграфія, 2007. — Т. 7. — С. 110. — ISBN 978-966-02-4457-3.
  9. а б Ostrowski J. Kaplica publiczna na Kulparkowie // Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 253—254. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
  10. Walczak M. Kościół parafialny p. w. Św. Marcina w Felsztynie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 1997. — Т. 5. — S. 74. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5.
  11. Drexler I. Szerokość jezdni w ulicach miejskich // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 18. — S. 291.
  12. Polanowski L. Kościół parafialny pw Św. Marii Magdaleny w Miechocinie // Tarnobrzeskie Zeszyty Naukowe. — Czerwiec 1995. — № 10. — S. 13; Wójcik-Łużycki A. Nieznane plany rozbudowy kościoła św. Marii Magdaleny w Tarnobrzegu // Wiadomości Konserwatorskie. — 2012. — № 31. — S. 146—149.
  13. Zaucha T. Kościół parafialny p. w. Św. Michała Archanioła w Czyszkach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Drukarnia Narodowa, 1995. — Т. 3. — S. 48. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-25-4.
  14. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 574. — ISBN 978-966-7022-77-8.; Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 31. — ISBN 5-7745-0358-5.; Бірюльов Ю. О. Ґюркович Людомил // Енциклопедія сучасної України… — С. 110; Бірюльов Ю. О. Дюркович (Ґюркович) Людомил // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2. — С. 202. — ISBN 978-966-7007-69-0.
  15. Ostrowski J. Kościół parafialny p.w. Podniesienia Krzyża Św. Archanioła w Chmieliskach Starych // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2008. — Т. 16. — S. 45, 49. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-56-7.
  16. Lenartowicz Ś. Kościół parafialny p.w. Św. Michała Archanioła w Skomorochach Starych // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Drukarnia Narodowa, 2002. — Т. 10. — S. 346, 348. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-2-0; Skrabski J. Kaplica publiczna w Gniłowodach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Drukarnia Narodowa, 2002. — Т. 15. — S. 241. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-49-9.
  17. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 264—265. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  18. а б Krasny P. Kościół parafialny p. w. Św. Elżbiety // Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 173, 180, 191. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
  19. Biriulow J. Rzeźba… — S. 273; Бірюльов Ю. О. Ґюркович Людомил // Енциклопедія сучасної України… — С. 110.
  20. Бірюльов Ю. О. Дюркович (Ґюркович) Людомил // Енциклопедія Львова… — С. 202.
  21. а б Skrabski J. Kaplica publiczna w Gniłowodach… — S. 241.
  22. Petrus J. Kościół parafialny p. w. Stanisława Biskupa i Męczennika w Żurowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2002. — Т. 10. — S. 393. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-2-0.
  23. Банцекова А. Є. До питання визначення стилю Ар Деко в архітектурі Львова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2008. — № 18. — С. 140.
  24. Kurzej M. Kościół parafialny p. w. Św. Józefa w Mogilnicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2009. — Т. 17. — S. 245. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-71-0.
  25. Skrabski J. Kościół i klasztor OO. Karmelitów Bosych na Persenkówce… — S. 280—292.
  26. Zaucha T. Kościół p. w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor ss. Bernardynek // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków : Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 81, il. 143—145. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5.
  27. Betlej A. Kościół parafialny p. w. Świętej Trójcy w Mariampolu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2002. — Т. 10. — S. 226—227. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-2-0.
  28. Walczak M. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Rudkach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 1999. — Т. 7. — S. 305, 310. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-66-1.
  29. а б Бірюльов Ю. О. Дюркович (Ґюркович) Людомил // Енциклопедія Львова… — С. 202; Skrabski J. Kościół i klasztor OO. Karmelitów Bosych na Persenkówce… — S. 292; Zaucha T. Kościół parafialny p.w. Św. Michała Archanioła w Czyszkach… — S. 51.
  30. Majdowski A. Wzorce stylistyczno-kompozycyjne przedsoborowych kościołów w Polsce 1945—1965 // Architektura pierwszej połowy XX w. i jej ochrona w Gdyni i w Europie. — Gdynia, 2011. — S. 99. — (Modernizm w Europie — modernizm w Gdyni. — № 2). — ISBN 978-83-907114-9-2.
  31. Gągol J. Wapień pińczowski // Nowy Kamieniarz. — 2004. — № 9. — S. 41.
  32. Betlej A. Kościół parafialny p. w. Św. Marii Magdaleny w Kąkolnikach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2002. — Т. 10. — S. 192. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-2-0.

Джерела[ред. | ред. код]