Лінда Марія Барос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лінда Марія Барос
фр. Linda Maria Baros
Linda Maria Baros.jpg
Народилася 6 серпня 1981(1981-08-06) (40 років)
Бухарест, Румунія
Країна Flag of Romania.svg Румунія
Flag of France (1958–1976).svg Франція
Діяльність мовознавиця, поетеса, перекладачка, письменниця, літературна критикиня
Галузь поезія
Alma mater Паризький університет і Університет Париж IV
Науковий керівник Pierre Bruneld[1]
Знання мов французька[2]
Нагороди
Сайт seoyandira.com

Лінда Марія Барос (рум. Linda Maria Baros; 6 серпня 1981(19810806), Бухарест) — французька і румунська поетеса, перекладач і літературний критик французькою та румунською мовами. Лауреат престижної Аполлінерської премії (Франція, 2007)[3]

Французька літературна критика вважає її одною з найпотужніших сьогоденних голосів, одна з самих знаменитих поетес XXI століття.[4]

Біографія[ред. | ред. код]

  • Учениця Бухарестської Центральної школи та Парижського ліцею Віктор-Дурю.
  • Студентка Університету Париж-Сорбонна — Сучасна література.
  • Член Спілки Письменників Румунії, з 2002 року.
  • Засновник і директор літературного журналу VERSUs/m (Бухарест, 2005).[5]
  • Ініціатор і співорганізатор фестивалю Весна поетів (Le Printemps des Poètes), який відбувається в Румунії (з 2005 р.).
  • Лектор одного з найбільших французьких видавництв (з 2005 року).
  • Заступник секретаря Румунської асоціації літературних перекладачів румунської літератури з осередком в Парижі2006).
  • Культурний посол Румунії в рамках Європейського культурного сезону (Париж, 2008).
  • Відповідальний за відділ поезії літературного журналу Seine et Danube, Париж (20092010 рр.)
  • Заступник генерального секретаря Асоціації La Nouvelle Pléiade (Нова плеяда, Париж, 2009).
  • Член (обраний на все життя) французького журі поезії Макс-Поль Фуше, який складається з важливих літературних діячів (з 2010)
  • Доктор літературознавства— Університету Париж-Сорбонна і Бухарестського університету (з 2011 р).

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Деб'ютувала 1988 року з поезією в одному з літературниж журналів.

Поезія[ред. | ред. код]

  • 2009, L'Autoroute A4 et autres poèmes (Автомаршурт А4 та інші поеми), видавництво Cheyne, Франція
  • 2006, друге видання в 2008, La Maison en lames de rasoir (Будинок з лез для гоління), видавництво Cheyne, Франція
  • 2004, Le Livre de signes et d'ombres (Книга знаків і тіней), видавництво Cheyne, Франція
  • 2003, Поема з кабанячою головою", видавництво Віня, Бухарест
  • 2001, Присмерк далеко, вирви йому стрічку!, Бухарест

Поезіїї Лінди Марії Барос були перекладені в Англія, США, Іспанія, Голландія, Бельгія, Італія, Німеччина, Швейцарія, Люксембург, Марокко, Ірак, Сербія, Північна Македонія, Словенія, Болгарія, Хорватія, Албанія, Канада, Мехіко, Бангладеш, Японія та Фінляндія.

Поезія — томи перекладені на інших мовах[ред. | ред. код]

  • На болгарську — Къща от бръснарски ножчета (Будинок з лез для гоління), переклад Аксенії Михайлової, Bulgarian Foundation for Literature, Софія, Болгарія, 2010
  • На румунську — Словник знаків і сходів, видавництво Junimea, Ясси, 2005

Драматургія[ред. | ред. код]

  • Великодушні, жодного разу не займаються дрібницими, видавництво Літературного музею Румунії, Бухарест, 2003
  • Прийшов до мене один кентавр", видавництво META, Бухарест, 2002

Сторінки критики[ред. | ред. код]

  • 2005, Passer en carène (французькою мовою), Editura Muzeul Literaturii Române, Бухарест
  • 2005, Les Recrues de la damnation (французькою мовою), Editura Muzeul Literaturii Române, Бухарест

Переклади[ред. | ред. код]

Переклала понад тридцять книжок.

Співраця[ред. | ред. код]

Опубліковує поезію, літературну критику та переклади в журналах : Po&sie, Seine et Danube, Aujourd'hui poème, Europe, Poésie 2003, La Revue littéraire, Confluences poétiques, NUNC, Pyro, Le Bateau Fantôme, La page blanche, MIR, La Traductière, Ici & Là, Thauma, L’Écho d'Orphée, Hauteurs, Littérales (Франція), Poetry Review, Horizon Review (Англія), Électron libre (Марокко), Galateea, Observator München (Німеччина), Pleiades, International Notebook of Poetry (США), Bunker Hill (Голландія), El Coloquio de los Perros, Alora, la bien cercada,ABC (Іспанія), Contre-jour, Langage & créativité (Канада), Le Journal des Poètes, Langue vive, Revolver (Бельгія), Le Quotidien, Tageblatt, Le Jeudi (Люксембург), Poetika, Gradina, Književni list (Сербія), Scritture Migranti, Formafluens (Італія), Messager (Хорватія), Luceafarul, Viaţa românească, Apostrof, Noua literatura, Ziua literara, Adevărul literar şi artistic, Arges, Astra, Calende, Tribuna, Litere (Румунія), (Японія) тощо.

Підручники[ред. | ред. код]

Поема «Гірничі коні» написана Ліндою Марією Барос була включениа в підручник для 12 класу «Румунська мова та література», видавництво «Paralela 45», 2007.

Антології[ред. | ред. код]

Поеми Лінди Марії Барос появились в таких антологіях:

  • «Anthologie de la poésie amoureuse» ("Антологія любовної поезії «), „Écriture“, Франція, 2010.[8]
  • „30 ans, 30 voix“ („30 років — 30 голосів“), „Cheyne“, Франція, 2010.[9]
  • „Runoilevien Naisten kaupunki“ („Замок поетес“ — 12 поетес з усього світу), „Таммі“, Гельсінкі, Фінляндія, 2010.
  • „Антиутопічна поезія“, антологія Даніеля Д. Маріна, „Paralela 45“, Румунія, 2010.
  • „Kijk, het heeft gewaaid“, „Poetry International“, Роттердам, Голландія, 2009[10]
  • „Poesía francesa contemporánea. Diecisiete poetas“ („Сучасна французька поезія“ — сімнадцять поетів»).

«Lancelot», Іспанія, 2008.

  • «Poésies de langue française. 144 poètes d'aujourd'hui autour du monde» («Поезія французькою мовою — 144 сьогоденних поетів з різних країн світу»), «Éditions Seghers», Франція, 2008.[11]
  • «Поетичний 2005 рік» — антологія В-цтва «Seghers», Франція, 2006.

Літературні нагороди[ред. | ред. код]

  • 2008 — Національна премія ім. «Іона Мінулеску», Румунія
  • 2007 — Премія Аполлінера — одна з найважливіших французьких премій — для «La Maison en lames de rasoir», Франція[12]
  • 2004 — Премія за Поетичне покликання —Le Livre de signes et d'ombres, Франція[13]
  • 2002 — Премія Міжнародної Академія ім. «Міхая Емінеску», за переклад Румунія
  • 2001 — Премія поезії в рамках фестивалю Le Printemps des Poètes, Франція

Степендія для перекладів[ред. | ред. код]

  • Vertalershuis (Дім перекладачів), Амстердам, Голландія, 2007
  • Centre de Rencontres Abbaye Neumünster, Luxemburg, 2006
  • The 3rd Poetry Translation Workshop The Golden Boat, Szerbiá, 2005
  • Collège Européen des traducteurs littéraires de Seneffe, Belgium, 2003

Міжнародні фестивалі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.theses.fr/2011PA040017
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. [1] Аполлінерської премії (Prix Guillaume Apollinaire)
  4. [2] Лінда Марія Барос, з самих знаменитих поетесей XXI-го ст
  5. [3] літературного журналу VERSUs/m
  6. [4] бібліотеку ZOOM — 125 авторів
  7. [5] Антологію сучасної румунської поезії
  8. [6] „Антологія любовної поезії“ — Франція, XII—XXI ст.: Марі-де-Франс — Лінда Марія Барос
  9. [7] Архівовано 26 червень 2010 у Wayback Machine. Антологія — „Тридцять мажорних голосів“, Франція
  10. Антологія „40 поетів — 40 років фестиваль“ — Голландія
  11. [8] Архівовано 22 жовтень 2010 у Wayback Machine. Антологія «Поезія французькою мовою — 144 сьогоденних поетів з різних країн світу» — Франція
  12. [9] Премія Аполлінера
  13. [10] Архівовано 5 липень 2008 у Wayback Machine. Премія за Поетичне покликання
  14. [11] Галерея фотографій поетів
  15. [12] Poetry International Festival

Посилання[ред. | ред. код]