Майєвтика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Маєвтика — (μαιευτική se. Τέχνη — «повивальне мистецтво») запропоноване Сократом мистецтво витягувати приховане в людині правильне знання за допомогою майстерних навідних питань.

Походження терміну[ред. | ред. код]

Термін походить від грецького слова і буквально означає «акушерство», «повивальне мистецтво», але зазвичай вживається для назви бесід чи суперечок, які вів Сократ. Він розробив власний метод пошуку істинного знання — мистецтво народження істини.

Від Сократа не залишилося творів, думки його записані Платоном і Ксенофонтом. Тому маєвтика, як термін філософії Сократа, була засвідчена у праці Платона (в діалозі «Теетет»). У цьому діалозі маєвтика — як щось на зразок повивального мистецтва, яким займалася його мати Фенарета:

«Від мене вони нічому не можуть навчитися, просто самі в собі вони відкривають багато прекрасного, якщо, звичайно, мали, і виробляють його на світло. Сповиті ж цього винуватці — бог і я»

Відмінність лише в тому, що Сократ допомагає не народженню дитини, а народженню думки, і робить це в діалозі з допомогою питань і відповідей.

Суть методу[ред. | ред. код]

Сократ ніколи не давав готових відповідей. Своїми питаннями та запереченнями він намагався навести співрозмовника на правильні умовиводи і рішення. Сократичний метод є дедуктивний прийом, що складається у визначенні понять шляхом виключень. Суть в протиставленні зовнішнього софістичного знання і внутрішнього філософського, якому навчити не можна, але можна відкрити в собі самому.

Використання Сократом[ред. | ред. код]

Сенс маєвтики Сократа - в протиставленні зовнішнього софістичного знання і внутрішнього філософського, якому навчити не можна, але можна відкрити в собі самому. Помічником у цьому і є Сократ, ремесло якого не вчителювання (бо сам він "нічого не знає"), а щось на зразок повивального мистецтва, яким займалася його мати Фенарета ("від мене вони нічому не можуть навчитися, просто самі в собі вони відкривають багато прекрасного, якщо, звичайно, мали, і виробляють його на світло. сповиті ж цього винуватці - бог і я ". - Платон. Теетет, 150d), відмінність лише в тому, що Сократ допомагає не народженню дитини, а народженню думки, і робить це в діалозі з допомогою питань і відповідей. "Найвеличніше в нашому мистецтві - те, що ми можемо різними способами допитуватися, народжує чи думка юнаки помилковий привид або ж істинний і повноцінний плід" (150Ь-с), так що маєвтика - це образне вираження для того, що Арістотель інакше називав "індуктивним методом" Сократа і аналітикою понять.

Сократ сам не може народити ідею, але допомагає народженню знання через діалогову систему спілкування, сприяє встановленню істини, що існує в неявному вигляді, через її «очищення» шляхом спец. мистецьки сформульованих запитань про суть тих чи тих (передусім соціальних) феноменів та ідей.

Майєвтика завжди виступає поряд з ін. прийомами сократівського методу: іронією, яка оголює суперечність, або незнання; індукцією, що на підставі знання про окреме робить висновок про загальне; дефініцією як процесом більшого уточнення поняття.

Мета маєвтики[ред. | ред. код]

Сократ за допомогою маєвтики, через постановку питань, намагався сформулювати проблему («знання — незнання») й у такий спосіб стимулювати співрозмовника на самостійний пошук її розв'язання (знаходження істини).

Подальше використання[ред. | ред. код]

Надалі маєвтика і похідний прикметник «маєвтичннй» використовують платоніки:

  • у шкільній класифікації платонівських творів: згідно з Альбіном і Діогеном Лаерт, до «маєвтичного» виду належить діалог "Алківіад I";
  • пізніші неоплатоніки в коментарях на «маєвтичного» діалогу "Алківіад I "(Прокл, Олімпіодор) трактували маєвтику як перехід від незнання до істинного знання, укладеним в душі («сходження до мудрості»), і методологічно відрізняли її від «еротики» («сходження до краси») і діалектики» («сходження до блага») (Prod. in Ale., 28.16-29.4), а в рамках розуміння структури діалогу — відрізняли маєвтику від спростування і Протрептік (Olymp. In Ale., 11,7-9).

Маєвтика у різних науках[ред. | ред. код]

  1. Маєвтика пов’язується з генезою евристики в науці та освіті.
  2. У філософії і в логіці має зв’язок з елементарними індуктивними прийомами, пошуком загального в частковому, самопізнанні.
  3. У пізнанні історичному — прийом добування загального факту-ідеї, від одиничного історичного факту до «соціального» знання та історичного процесу.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]