Анекдот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Анекдо́т (грец. ανεχδοτος — невиданий, той що не підлягає розголосу) — коротке усне гумористичне або сатиричне оповідання про якусь подію, випадок із дотепним, часто несподіваним чи парадоксальним фіналом.

Вперше термін «анекдот» вжив Прокопій Кесарійський у книзі «Таємна історія» (550 рік), що розповідала про скандальну хроніку візантійського імператорського двору. В ті часи і пізніше під анекдотами розуміли міські плітки, чутки, пересуди, балачки, поголоси, тощо[1].

В античних літературах анекдотом називали старі твори, які в свій час не були відомі. Свого часу до анекдоту відносили фабліо та фацеції і польські фрашки. Як жанр фольклору анекдот близький до народної новели (Дж. Бокаччо, А. Чехов, Остап Вишня). Серед безлічі анекдотів зустрічається чимало чисто розважальних, але основна маса їх має соціальну спрямованість. Сюжети анекдоту постійно використовував у своїх творах Степан Руданський та пізніші гумористи: Павло Губенко, Степан Олійник, Павло Глазовий та інші.

У Південно-західному наріччі побутує інша фонетична форма слова анекдот. Подекуди в сільських регіонах Тернопільщини, Львівщини, а також у діаспорній говірці можна почути не Анекдот, а Ганекдот, що відповідає правилам милозвучності української мови. Тобто голосний на початку слова «прикривається» приголосним. Подібним чином вимовляються слова гармія (армія), Гамерика (Америка) тощо.

Приклади[ред.ред. код]


  • Сидимо ми вчитирьох у шанцях: кум, комбат, прикордонник з собакою та я «на фішці» з гранатою. Аж бачу пруть москалі з танками.
    Зирк назад, а нас вже троє — я, собака та граната

  •  — Куме, заходьте до хати, я Вас таким узваром пригощу!
     — Так у вас же собака такий злючий!
     — Так отож….

  •  — Хто винен?
     — Невістка!
     — Так її ж дома нема!
     — А вон її плахта висить!

  • 2014-й. Інтернаціональний спецпідрозділ «Хунта» — українець, білорус та еврей — летить на бойове завдання. Раптом до салону забігає пілот і репетує:
     — Мужики один двигун накрився, коли двоє з вас не виплигнуть усім кінець!
    Білорус підіймається і з криком «Слава Беларусі!» полишає борт
    Українець підіймається і з криком «Слава Україні!» викидає з літака еврея

  • Зустрічаються двоє українців та й один каже до другого:

 — Там в Польщі то є справжнє життя, не те що тут. Встаєш ранком – тобі сніданок подають смачнючій в ліжко. Потім секс до полудня. Після полудня обід, шампанське, десерти і секс до вечері. Вечеря – пальці оближеш, а після вечері до пізньої ночі секс скільки душа побажає.
 — Нічого собі. Звучить круто. А ти звідки то знаєш, ти був в Польщі?
 — Я ні, але моя сестра була.

Виноски[ред.ред. код]

  1. Українські анекдоти: від козацьких часів і по наші дні / Упорядник і автор передмови В. Чемерис. — Київ: Український письменник, 1995.- 382 сторінки. Сторінка 3. ISBN 5-333-01464-7

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]