Мова ворожнечі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мова ворожнечі (англ. hate speech — букв. «мова ненависті») — систематичне застосування промов, які спрямовані на проявлення агресії направленої на людину або групу осіб за ознакою раси, релігії, статі або сексуальної орієнтації.

Усталений в українській та російській мовах, але пом'якшений переклад з англ.: hate — ненависть, огида, нелюбов; speech — мова, промова, говірка, говір.

Комітет міністрів Ради Європи визначає мову ворожнечі як усі форми самовираження, які включають поширення, підбурення, сприяння або виправдання расової ненависті, ксенофобії, антисемітизму чи інших видів ненависті на ґрунті нетерпимості, у тому числі: нетерпимість висловів у формі радикального націоналізму та етноцентризму, дискримінації та ворожості щодо меншин, мігрантів і людей з числа іммігрантів[1]. Застосування поняття найчастіше використовується у галузі юриспруденції та у сфері дотримання прав людини, при цьому воно постійно уточнюється. Так, парламентська асамблея Ради Європи у резолюції 1728 (2010 р.) «Дискримінація на основі сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності» спеціально засудило таку мову щодо ЛҐБТ[2].

Міжнародні документи про мову ворожнечі[ред.ред. код]

1) Європейська Конвенція про права людини та основоположних свобод (Стаття 10);

2) Додатковий Протокол до Конвенції "Про Кіберзлочинність";

3) Американська Конвенція про права людини (Стаття 13, пункт 5);

4) Міжнародний Пакт про громадські і політичні права (Стаття 20, пункт 2);

5) Міжнародний Пакт про громадські і політичні права;

6) Міжнародний Пакт про економічні, культурні та соціальні права (МПЕКСП);

7) Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, негуманних або таких,що порушують права людини видів поводження та покарання («Конвенція проти катувань»);

8) Конвенція по ліквідації усіх форм дискримінації проти жінок;

9) Міжнародна Конвенцію пo ліквідації всіх форм расової дискримінації (Конвенція по расовій дискримінації);

10) Декларація ЮНЕСКО про раси та расові заборони;

11) Декларація ЮНЕСКО принципів терпимості;

12) Європейська соціальна хартія.

Незважаючи на те, що всі країни світу визначають свою термінологію, яку можуть назвати "мовою ворожнечі", окремої дефініції цього визначення нема. В кожному з вищеназваних документів названі свої визначення і класифікації даного терміну. Спільним є лише те, що висловлювання, які проявляють агресію щодо інших людей, націй, соціальних груп, тощо, повинні каратися законом.

Та найскладнішим в міжнародному праві є не саме покарання за "мову ненависті", а її класифікація. Адже потрібно проводити межу між свободою вираження поглядів, "мовою ворожнечі" та правом на недискримінацію.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Вебер, Анн. Навчальний посібник з проблематики «мови ненависті» / [пер. з англ. Східно-Європейського Інституту Розвитку; за заг. ред. Павліченка О. М.] — К.: Тютюкін, 2010. — 96 с.
  • Дуцик Д. «"Мова ворожнечі" в дискурсі українських медіа». Збірник наукових праць Донецького державного університету управління Том ХІІІ. Серія Соціологія. Випуск 217. Донецьк 2012 (112-119)
  • Занкова Б. «Мова нетерпимості та расизму» Генеральний директорат з прав людини та юридичних питань Рада Європи «Жити разом». Рада Європи 2010 (24-26)
  • Савончак В.Я. «Мова ворожнечі у ЗМІ: до дискусії про поняття». Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. 2012


Соціологія Це незавершена стаття з соціології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Політика Це незавершена стаття про політику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.