Макака лісовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Макака лісовий
M sylvanus BarbaryApe.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Надряд: Euarchontoglires
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Haplorrhini
Інфраряд: Simiiformes
Надродина: Cercopithecoidea
Родина: Мавпові (Cercopithecidae)
Підродина: Cercopithecinae
Рід: Макака (Macaca)
Вид: Макака лісовий
Біноміальна назва
Macaca sylvanus
(Linnaeus, 1758)
Macaca sylvanus range map.png

Макака лісовий, або магот, або «Бербер» (Macaca sylvanus) — вид приматів з роду Макака (Macaca) родини Мавпові (Cercopithecidae).

Опис[ред.ред. код]

Максимальний розмір 75 см довжина і 16 кг вага. Це макака від жовтувато-коричневого до сірого зі світлішим низом забарвленням. Обличчя темно-рожеве, хвіст рудиментарний. Єдиний безхвостий вид зі свого роду. Пальці передніх кінцівок коротші за пальці задніх. Самиці менші самців.

Поширення[ред.ред. код]

Проживає в горах Алжиру і Марокко, а також у напівдикому стані в Ґібралтарі, куди є давно введеним. Цілком можливо, що введення на Піренейський півострів відбулося під час арабського панування на півдні Іспанії, близько 711 року. Ще у 1960-х роках мешкав у Тунісі, проте там вимер.

Зустрічається від рівня моря до 2600 м і є найбільш поширеним на висотах понад 1000 м. Цей вид віддає перевагу висотним кедровим лісам, а також зустрічається в дубових лісах, прибережних чагарниках.

Нині загальна популяція складає близько 6000 особин, з яких найбільшою є марокканська — від 4000 до 5000. Макаки, заходячи в міську зону, приваблюють туристів і займаються вандалізмом.

Гібралтарська популяція[ред.ред. код]

Гібралтарська популяція на відміну від африканських зростає. На території Гібралтару мешкає близько 230 особин, які проживають в 6 групах по 25—70 тварин. Тваринами опікуються Гібралтарське товариство орнітологічні та природної історії та Ветеринарна клініка Гібралтару. Тварини отримують щоденну поставку прісної води й овочів, плодів і насіння в якості доповнення до природних продовольчих ресурсів (листя, оливок, коріння, насіння та квітів) і також забезпечуються ветеринарною допомогою. Тварин ловлять на регулярній основі, щоб перевірити стан здоров'я, крім того, для вимірів розмірів тіла, ваги і ряду інших заходів. Нарешті, тварин оздоблюють мікрочіпом для ідентифікації. Всі мавпи були сфотографовані, і занесені в каталог разом зі знімками й індивідуальними характеристиками. Кожен рік проводиться перепис для актуалізатиції даних і відстеження репродуктивності населення. Так, відтворення йде добре, населення макак Гібралтару неухильно зростає, що, в свою чергу чинить тиск на обмежений ареал. Тому контроль в області населення є невід'ємною частиною ефективного управління колонії макак Гібралтару[1].

Поведінка[ред.ред. код]

Це денна тварина, що веде більш-менш порівну деревний і наземний спосіб життя. Проживає в соціальних групах до 80 особин обох статей з середнім розміром 40 осіб.

Харчується фруктами (33% її споживання), листям дерев (16%), та іншими частинами рослин (24%), також їсть комах, переважно хробаків, скорпіонів, а також дрібних безхребетних. Його раціон в основному складається з кедра (Cedrus atlantica) і дуба (Quercus), які складають понад 50% від загального обсягу споживання.

Життєвий цикл[ред.ред. код]

Після приблизно 165-денної вагітності, самиця народжує зазвичай одне дитинча, рідше двійню. Новонароджені важать близько 450 грамів. Після приблизно шести до дванадцяти місяців, молоді віднімають від грудей. Самиці досягають статевої зрілості у віці від 3,5 до 4 років, самці у віці від 4,5 до 7 років. Тривалість життя в дикій природі, як відомо, до 22 років.

Стосунки з людиною[ред.ред. код]

З давніх-давен лісового макаку ловили мандрівники та звіролови. Багаті людини тримали цих тварин в своїх домівках. Скелети маготів знайдені у попелі Помпеїв, в глибинах стародавніх єгипетських катакомб, у похованнях біля підніжжя пагорба в Ірландії, де у бронзову добу правили королі Ольстеру.

Відомо, що знаний давньоримський медик Клавдій Гален проводив на лісових макаках анатомічні дослідження.

У Середньовіччі стало популярно тримати цих тварин королями, знатю на Піренейському півострові, в Італії, Франції, Нідерландах, Англії. Особливо це було поширено, починаючи з часів перших іспанських королів.

Сьогодні людина також негативно впливає на цих макак. Контрабандисти щороку викрадають близько 300 дитинчат на продаж до Європи. До того ж на скороченні чисельності позначається й постійна вирубка лісів та виснаження пасовищ.

Втім на захист магота у 2008 році стартував проект «Лісовий макака» (водночас його завдання дослідження цих тварин), який очолив Бонавентура Маджоло[2].

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. The Gibraltar Ornithological & Natural Hustory Society
  2. National Geographic Україна. — лист. 2014 — № 11(20) — С.136—137


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.