Макаренко Віктор Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Сергійович Макаренко
Віктор Сергійович Макаренко

1-й секретар Севастопольського міському КП України
Час на посаді:
15 червня 1972 — липень 1977
ПопередникПашков Валентин Іванович
НаступникЧерничкін Борис Васильович

1-й секретар Кримського обкому КП України
Час на посаді:
1 липня 1977 — 13 червня 1987
ПопередникКириченко Микола Карпович
НаступникГіренко Андрій Миколайович

Народився8 січня 1931(1931-01-08)
Кривий Ріг
Помер20 лютого 2007(2007-02-20) (76 років)
Київ
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Політична партіяКомпартія України
ДружинаМакаренко Наталія Сергіївна
ДітиЮрій, Вікторія
Професіяполітолог, інженер-металург

Віктор Сергійович Макаренко ((8 січня) 6 травня[1] 1931, Кривий Ріг — 20 лютого 2007, Київ) — український радянський політичний діяч, 1-й секретар Кримського обкому КПУ. Член ЦК КПУ у 1976 — 1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 10-11-го скликань. Кандидат в члени ЦК КПРС у 1981 — 1982 р. Член ЦК КПРС у 1982 — 1989 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 8 січня 1931 року в Кривому Розі на Дніпропетровщині.

Освіта[ред. | ред. код]

Дніпропетровський металургійний інститут (1955), інженер-металург

Діяльність[ред. | ред. код]

Трудову діяльність розпочав у 1947 році робітником районного житлового управління у місті Кривому Розі.

Після закінчення інституту в 1955 — 1962 роках — помічник майстра, вальцювальник, майстер, начальник зміни, старший майстер, інженер-калібрувальник прокатного цеху Криворізького металургійного заводу «Криворіжсталь» імені Леніна Дніпропетровської області.

Член КПРС з 1960 року.

У 1962 — 1967 роках — секретар партійного бюро сортопрокатного цеху, заступник секретаря, секретар партійного комітету Криворізького металургійного заводу «Криворіжсталь» імені Леніна.

У 1967 — 1969 роках — 2-й секретар Криворізького міського комітету КПУ Дніпропетровської області.

У 1969 — 1972 — інспектор ЦК Компартії України.

З 1972 по липень 1977 — 1-й секретар Севастопольського міського комітету Компартії України.

З 1 липня 1977 по 13 червня 1987 — 1-й секретар Кримського обкому Компартії України.

З 1987 — на пенсії, переїхав до Києва, де й помер у 2007 році.

Громадська і політична діяльність[ред. | ред. код]

Обирався депутатом Севастопольської міської та Кримської обласної Ради, депутатом Верховної Ради УРСР 9-го скликання і Верховної Ради СРСР, членом ЦК Компартії України. Був членом громадської організації «Земляцтво Крим — Севастополь» в Києві.

Автор[ред. | ред. код]

  • Автор мемуарів «Радість, гордість і смуток»

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.