Кузьменко Михайло Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кузьменко Михайло Григорович
KuzmenkoMihailGrigorievich1904.jpg
Народився 10 липня 1904(1904-07-10)
Суджа, Суджанський повіт, Курська губернія, Російська імперія
Помер 29 серпня 1960(1960-08-29) (56 років)
Одеса, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність державний діяч
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія ВКП(б)
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора — 1945Орден Трудового Червоного Прапора — 1948
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» — 1945Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» — 1946

Миха́йло Григо́рович Кузьме́нко (10 липня 1904(1904-07-10), Суджа, Російська імперія — 29 серпня 1960(1960-08-29), Одеса, Українська РСР, СРСР) — український радянський партійний діяч, голова Ізмаїльського та Кримського облвиконкомів. Депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань. Член Ревізійної комісії КПУ в 1952—1954 р. Член ЦК КПУ в 1954—1956 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1956—1960 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1904(1904) року в родині робітника в місті Суджа, тепер Курська область, Росія.

Трудову діяльність розпочав у одинадцятирічному віці. У 1915—1923 роках — робітник та підмайстер Іволжанського винокурного заводу (гуральні) Сумського повіту Харківської губернії; учень слюсаря та слюсар цукроварень на Сумщині.

У 1923—1924 роках — у Суджанському міському комітеті комсомолу.

З 1924 року — голова робітничого комітету радгоспу імені Леніна Краснопільського району Сумського округу. З 1928 року — голова робітничого комітету і член заводського комітету Угроїдського цукрокомбінату Красносльського району Сумщини.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1930—1938 роках — директор Сумської машинно-тракторної станції (МТС), директор Богодухівської МТС Харківської області, директор Глобинської МТС Полтавської області.

У 1938—1939 роках — заступник начальника Полтавського обласного земельного відділу. У 1939—1941 роках — начальник зернового управління Полтавського обласного земельного відділу, начальник Полтавського обласного земельного відділу.

З осені 1941 року перебував при Народному комісаріаті землеробства УРСР. З 1942 року — у Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни. У 1942—1943 роках — уповноважений Військової ради Донського і Південно-Західного фронтів.

З вересня 1943 року — завідувач Полтавського обласного земельного відділу.

У 1943—1949 роках — заступник голови виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.

У жовтні 1949—1952 року — голова виконавчого комітету Ізмаїльської обласної ради депутатів трудящих.

У лютому 1954 — червні 1956 року — голова виконавчого комітету Кримської обласної ради депутатів трудящих.

Помер від інфаркту міокарда в Одесі під час відпочинку в санаторії імені Чкалова. Похований з почестями на 2-му міському кладовищі Одеси.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]