Малагасійці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малагасійці
Seashore settlement bezimasaraka.jpg
Прибережне поселення бецімісарака
Кількість бл. 10,2 млн чол.
Ареал Мадагаскар Мадагаскар
Близькі до: Автронезійці, банту
Мова малагасійська мова, французька мова
Релігія традиційні вірування анімізму, тотемізму, 10 % — мусульмани-суніти, християнство

Малагасійці (мальгаші, малагасі) — народ, основне населення острівної держави Мадагаскар.

Чисельність, субетноси та віра[ред. | ред. код]

Чисельність малагасійців на о. Мадагаскар — близько 22 млн чоловік; невеликі групи (по 2 тис. чоловік станом на  1987 рік) живуть також на Сейшельських та Коморських островах і у Франції.

Малагасійці поділяються на чимало субетнічних груп:

та інші. Розмовляють діалектами малагасійської мови, що належить до австронезійських мов.

Біля половини всіх малагасійців зберігають традиційні вірування, 10 % — мусульмани-суніти; решта сповідують християнство.

Історія[ред. | ред. код]

Етногенез малагасійців вивчений не до кінця. Вважається, що Мадагаскар заселяли вихідці з Індонезії двома самостійними хвилями — до ІІІ століття до н. е. і в 1-й половині 1-го тисячоліття н. е.

В VII—VIII століттях на західному узбережжі з'явилися араби та арабізовані банту (суахілі) зі Сходу Африки; приблизно у ІХ — Х століттях — араби з Аравійського півострову, в XVII—XVIII століттях — раби-африканці, і врешті з встановленням торгових стосунків, експансією, піратством та спробами колонізації — європейці (передовсім французи та британці).

У ХІІІ — XV століттях склалися основні сучасні субетноси малагасійців. Тоді ж виникли перші протодержави. З XVI століття одна з субетнічних груп — меріна помітно підсилилася, і на її базі починається централізація влади та земель інших племен, що завершилася на початку XIX століття створенням королівства Мадагаскар. Королівство було підкорено французами наприкінці XIX століття.

З 1960 року малагасійці розвиваються в незалежній республіці.

Традиційне господарство, суспільство і культура[ред. | ред. код]

Основа господарства — землеробство (головні культури — кава, ваніль, рис). Основна порода худоби — зебу. Дуже розвинуті ремесла. Розвивається промисловість.

Основа традиційної соціальної організації — сільська община.

Традиційні вірування — культ сил природи і предків, розвинута система табу (фаді), обожнення правителя, його зв'язок з верховним божеством Занахарі.

Біля половини всіх малагасійців зберігають традиційні вірування, 10 % — мусульмани-суніти; решта сповідують християнство.

Джерела і посилання[ред. | ред. код]