Економіка Мадагаскару

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антананаріву — фінансовий та політичний центр країни.
Порт Туамасіна (понад 45 % вантажообігу)
Tulear
Мадагаскар. Ринок.

Мадагаскар — головним чином аграрна країна. Основні галузі промисловості: харчова, текстильна, взуттєва, цементна, паперова, нафтова, туризм. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський. У країні 18 морських портів, найбільший — Туамасіна (понад 45 % вантажообігу). Антананаріву має міжнародне летовище.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 3,4 млрд. Темп зростання ВВП — 3,9 %. ВВП на душу населення — $ 238. Прямі закордонні інвестиції — $ 21 млн. Імпорт — $ 1,1 млрд (г.ч. Франція — 39,4 %; Гонконґ — 5,5; Японія — 4,7 %; Китай — 4,4 %; Сінгапур — 4 %). Експорт — $ 652,2 млн (г.ч. Франція — 39,5 %; США — 9,4 %; Німеччина — 8,3 %; Японія — 5,7 %; Велика Британія — 5,5 %). На частку кави, ванілі в кінці ХХ ст. припадає бл. 70 % експорту. У імпорті переважають машини і обладнання (35 %), нафта і нафтопродукти (20 %).

За показником ВВП на душу населення Мадагаскар відносять до числа найбідніших країн світу. Економічний розвиток цієї держави характеризувався скромними темпами зростання протягом першого десятиріччя незалежного розвитку (1960–1970), за яким пішли застій і розвал господарства. Економіка, зростання якої припинилося до 1975, була зруйнована внаслідок введення урядом соціалістичних методів господарювання. Була здійснена націоналізація великих іноземних підприємств і введений державний контроль над виробництвом, що привело до скорочення обсягів імпорту, обмеження операцій з іноземною валютою і державного регулювання цін і прибутків, різкого падіння виробництва, що продовжувалося до 1985. Потім протягом декількох років проводилася політика економічної лібералізації, внаслідок чого настала стабілізація і навіть сталося пожвавлення економіки. У 1991 повсюдні страйки і бездіяльність влади більш ніж на рік припинили економічний розвиток. Політичне безладдя відстрочили прийняття важливих урядових ініціатив, проведення переговорів з МВФ, Всесвітнім банком, урядами іноземних держав і приватними інвесторами та отримання економічної допомоги. Зусилля по економічному відродженню країни стримувалися також через падіння цін і загострення конкуренції на світових ринках кави і ванілі, зростання корупції і руйнування інфраструктури, що продовжувалося. Тільки в кінці 1990-х років МВФ і Всесвітній банк надали Мадагаскару фінансову допомогу.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Сільське господарство, включаючи рибальство і лісову промисловість, становить на межі ХХ-XXI ст. основу економіки Мадагаскару. Воно забезпечує майже 40 % ВВП і 70 % всіх експортних надходжень. Площа земель, що обробляються бл. 5 % території країни, з них половину займають посіви рису — основи харчового раціону малагасійців (за споживанням рису на душу населення країна займає 1-е місце у світі). Важливу роль відіграє виробництво експортних культур (1995, тис. т): кава (80), ваніль (2,8), гвоздика (7), сизаль (20), цукрова тростина (2000), тютюн (4). За експортом ванілі Мадагаскар втримує 1-е місце у світі. Основні споживчі культури — рис (збір 2,6 млн т в 1995), маніок (2,3 млн т), кукурудза (180 тис. т), арахіс (30 тис. т), а також ямс, батат, сорго, олійний, банани. Розвинене пасовищне тваринництво. У прибережних водах добувають рибу і інші морепродукти.

Промисловість[ред. | ред. код]

Промисловість Мадагаскару слабко розвинена. У 1995 частка промислового виробництва становила 13 % ВВП. Переважають дрібні і середні підприємства, де зайнято 70 % промислових робітників.

Видобувається ряд мінералів. Обробна промисловість представлена підприємствами з переробки сільськогосподарської сировини: бавовняними, взуттєвими, харчовими, тютюновими. Крім того, є скляні, цементні і паперові комбінати, нафтопереробний завод і підприємство по збиранню автомобілів. Щорічно виробляється 430 млн кВт·год електроенергії на невеликих ТЕС і ГЕС.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]