Мала панда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мала панда
RedPanda.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Малі панди (Ailuridae)
Gray, 1843
Рід: Мала панда (Ailurus)
F. Cuvier, 1825
Вид: Мала панда
Біноміальна назва
Ailurus fulgens
F.Cuvier, 1825
Мапа поширення виду Ailurus fulgens
Мапа поширення виду Ailurus fulgens
Посилання
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9649
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ailurus fulgens
Fossilworks: 157499

Мала або червона панда (Ailurus fulgens) — вид ссавців ряду хижих, переважно травоїдна, розміром небагато більша за кішку. Особливих успіхів у розведенні цих тварин у неволі досяг Зоопарк Хефей.

Систематичне положення малої панди довгий час було неясним, її відносили то до родини єнотових, то до ведмедевих, проте пізніше за даними молекулярних досліджень її виділили до окремої родини малопандових (Ailluridae), що разом з родинами єнотових, скунсових і куницевих формують кладу в межах ряду хижих[2].

Етимологія[ред.ред. код]

Загальне ім'я "панда" було застосоване до Ailurus, коли тварина була вперше представлена західному науковому товариству в 1821 році. Роду Ailuropoda було дане ім'я гігантська панда після її відкриття у 1869 році, й, відповідно Ailurus fulgens тепер отримала назву мала або ж червона панда. Природа слова "панда" є невідомою. [3]

Поширення[ред.ред. код]

Діапазон поширення - південно-східна Азія: північна М'янма, Непал, Індія, Бутан і південний Китай. Знайдений в основному в гірських лісах на висоті 1,800-4,000 м над рівнем моря, часто в бамбукових заростях.[4]

Морфологія[ред.ред. код]

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 120-140 см, довжина хвоста: 40-60 см, висота в плечах: 40 см, вага: 9-15 кг.

Опис. Шерсть довга і м'яка, хвіст пухнастий. Колір верхньої частини тіла від іржавого до глибокого-каштанового, будучи найтемнішим уздовж середини спини. На хвості більш чи менш помітні руді кільця. Під очима є темні позначки, в той час як мордочка, губи, щоки, і краї вух білі. Задній бік вух, кінцівки і низ від темного, червонувато-коричневого до чорного. Голова округла, вуха великі й загострені, підошви волохаті, кігті напіввтяжні. Самиці мають чотири молочні залози. [5]Зубна формула: I 3/3, C 1/1, P 3-4/3-4, M 2/2 = 36-38.[3]

Поведінка[ред.ред. код]

Головним чином нічна й сутінкова тварина, вдень спить на дереві. Тим не менш в літній період проявляє значну денну активність і, мабуть, відпочинок взимку під прямими сонячними променями обумовлений потребою мінімізувати втрати тепла. Коли спить, він зазвичай згортається, як кішка або собака, з хвостом над головою, але він також може спати, сидячи на верхній частині задніх кінцівок, голову підібгавши під грудьми і між передніми лапами, як це часом робить американський єнот (Procyon). Хоча червона панда дуже добре лазить по деревах, вона, здається, більше харчується на землі. Їжею для неї є: бамбукові паростки, трава, корені, плоди і жолуді. Також іноді вживає комах, яйця, молодих птахів і дрібних гризунів. У дикій природі мала панда іноді подорожує в парі або невеликими сімейними групами. Такі групи, ймовірно, представляють самця та самицю або матір з дітьми. Молодь, здається, залишається з матір'ю близько року, або поки наступний виводок ось-ось народиться. Поводження в полоні м'яке, вона не бореться, приборкується легко, цікава, і в цілому спокійна. [5]

Життєвий цикл[ред.ред. код]

Червона панда народжує потомство навесні чи влітку, частіш за все у червні, у порожнинах дерев чи в кам'яних розколинах. Почати готувати гніздо батьки можуть за кілька тижнів до народження дітей. Вагітність триває 114-145 днів. Народжується 1-4, зазвичай двоє дитинчат.[5] Новонароджені важать 110-130 грам.[3]Тверду їжу починають приймати на 125-135 день. Статева зрілість настає у 18-місячному віці. Одна полонена червона панда в Китаї жила 18.5 років.[5]

Генетика[ред.ред. код]

Каріотип характеризується диплоїдним числом, 2n=36.[3]

Загрози та охорона[ред.ред. код]

Втрати і фрагментації місць проживання, а також браконьєрство є серйозними загрозами для цього виду. Основними причинами втрати місць проживання є комерційні лісозаготівлі, потреба опалювання дровами (особливо в холодних Гімалаях), очищення ділянок для житла і сільського господарства, підсічно-вогневе землеробство гірських племен, випас домашньої худоби, насадження плантацій монокультурного лісу. Смертність дітей червоної панди в районах, прилеглих до випасу худоби, за оцінками, наближається до 74%. Проживає в багатьох охоронних районах. [1]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Назва браузера Firefox означає червону панду [6]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б Wang, X., Choudhry, A., Yonzon, P., Wozencraft, C. & Than Zaw (2008). Ailurus fulgens. 2008 Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи. МСОП 2008. Переглянуто 21 September 2009.
  2. «Whence the Red Panda». Архів оригіналу за 2011-08-23. Процитовано 2007-02-25. 
  3. а б в г Miles S. Roberts and John L/ Gittelman Ailurus fulgens / Mammalian Species No. 222, 1984, pp. 1–8
  4. Charles M. Françis A field guide to the mammals of South-East Asia — New Holland Publishers, 2008, p. 281
  5. а б в г Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world — JHU Press, 2005, p. 193
  6. Why change the name? (англ.)


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.