Мансурова Цецилія Львівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мансурова Цецилія Львівна
Народилася 20 березня (1 квітня) 1896
Москва, Російська імперія
Померла 22 січня 1976(1976-01-22)[1] (79 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність акторка
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1919)
Заклад Театр імені Є. Вахтангова
Рід Шереметєви
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР
IMDb ID 0544012
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мансурова.

Цецилія Львівна Мансурова (справжнє прізвище — Воллерштейн; 1896[2] — 1976) — російська радянська актриса, педагог. Народна артистка СРСР (1971).

Біографія[ред. | ред. код]

Могила Мансурової на Новодівичому кладовищі Москви.

Народилася 8 [20] березня 1896 року (за іншими даними — у 1897 році) в Москві, в єврейській родині.

У 1919 році закінчила юридичний факультет Київського університету. З 1919 року — студентка, потім актриса Московської драматичної студії Є. Б. Вахтангова (з 1920 року — 3-я студія МХАТ), яка перебувала в Мансуровському провулку, за назвою якого взяла сценічний псевдонім. З 1926 року Студія стала називатися Театром імені Є. Вахтангова.

Під час німецько-радянської війни працювала художнім керівником фронтового філії Театру імені Є. Вахтангова (1942—1945), де поставила п'єсу «Не в свої сани не сідай» Олександра Островського (1944).

З 1925 року навчалась в театральній школі при театрі імені Є. Вахтангова (з 1939 — Театральне училище імені Б. В. Щукіна, нині Театральний інститут імені Бориса Щукіна) (з 1946 — професор).

Померла 22 січня 1976 року в Москві. Похована на Новодівичому кладовищі (ділянка № 2) поруч з чоловіком[3].

Родина[ред. | ред. код]

  • Батько — Лев Лазаревич Воллерштейн, інженер
  • Мати — Фаня Юхимівна Гальперіна (1877—1964), домогосподарка
  • Брат — Леонід (1902—1980)
  • Дядько — Лев Юхимович Гальперін (1872—1951), історик і публіцист.
  • Чоловік — граф Микола Петрович Шереметєв (1903—1944). Через любов до актриси пішов на розрив з ріднею, не виїхав в еміграцію, залишився в більшовицькій Росії. Служив скрипалем і концертмейстером у театрі імені Є. Вахтангова, писав музику до спектаклів. Не раз заарештовувався. І кожного разу представники адміністрації і популярні артисти театру їздили до своїх могутніх шанувальників, домовлялись про звільнення. У 1944 році трагічно загинув на полюванні за нез'ясованих обставин. Актриса більше не одружувалася.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Творчість[ред. | ред. код]

Фонтан «Принцеса Турандот» біля Вахтанговського театру на Арбаті (скульптор О. М. Бурганов, 1999). Першою виконавицею ролі була Ц. Л. Мансурова.

Ролі у 3-й студії МХТ та Театрі імені Є. Вахтангова[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Документальні фільми[ред. | ред. код]

  • 2007 — Прекрасна насмішниця. Цецилія Мансурова (реж. Є. Нікітан)

Література[ред. | ред. код]

  • Симонов Р. З Вахтангова. М.: Мистецтво, 1959 . — 194 с.
  • Перша Турандот: Книга про Народній артистці СРСР Ц. Л. Мансурової / Ред.-упоряд. С. С. Кауфман, М. В. Щедровицкая; Ред. Н. В. Захава; Худож. І. В. Голіцин, І. В. Голіцин. М.: СОТ, 1986. — 408 с.: іл.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Цецилия Мансурова. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 2 жовтня 2020.
  3. ↑ МАНСУРОВА (ВОЛЛЕРШТЕЙН) ЦЕЦИЛИЯ ЛЬВОВНА (1896—1976). Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 2 жовтня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мансурова_Цецилія_Львівна&oldid=39779261