Мартін Ґруневеґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мартин Ґруневеґ)
Перейти до: навігація, пошук
Мартін Ґруневеґ
Martin Gruneweg
Народився 25 квітня 1562(1562-04-25)
Гданськ
Помер після 1606
Національність німець
Діяльність купець, мандрівник, чернець-домініканець
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Мартін Ґруневеґ (нім. Martin Gruneweg, пол. Marcin Gruneweg) (25 квітня 1562, Гданськ — після 1606) — купець, мандрівник, згодом чернець ордену домініканців.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Гданську в сім'ї середньозаможного німецького купця, лютеранина Ганса Ґруневеґа, який незабаром помер. Мати — Урсула з Рьосслерів.

Вітчим віддав його 1567 року навчатись до міської школи (інша версія — навчався в парафіяльній школі при костелі Діви Марії Ґданьська, в приватних вчителів[1]). В 1574 році, за звичаєм у Ґданьську, відправлений до Бидґоща вивчати польську мову.[1]

Для оволодіння ремеслом він найнявся з серпня 1579 року до купця Ґеорґа Керстнера з Варшави. Там він познайомився з вірменським купцем Асадуром (Асвадуром,[2] Богданом) з Львова, до якого переїхав 5 липня 1582 року. У щоденнику він записав, що у Львові йому сподобалось більше, ніж у Варшаві, та що купець Асадур був йому за хазяїна і за батька. З торговими караванами він здійснив шість подорожей до Константинополя, одну до Києва і Москви (жовтень 1584 — вересень 1585). В 1587 році відвідав родину в Ґданьску, правдоподібно, востаннє.[1] Вірмени запропонували йому одружитись з донькою одного з купців, він не прийняв пропозиції.[2]

У вересні 1588 року вступив до ордену домініканців, змінивши обряд на католицький під впливом львівських домініканців. 22 травня 1592 року був висвячений на ксьондза.[1] Прийняв ім'я Вацлава (Венцеслава) з Гданська і перебуваючи у львівському кляшторі до 1602 року. У наступні роки він подорожував до Італії (Рим, Венеція), перебував у домініканських кляшторах Кракова, Вроцлава, Варшави. В 1605 році став сповідником домініканок Плоцька. Ґруневеґ Мартін передав 1606 року свій щоденник дітям сестри Катерини і його подальша доля невідома. Від племінників щоденник потрапив до міського архіву Гданська.

Щоденник[ред.ред. код]

Свої подорожі описав німецькою мовою на майже 2000 (1932[1]) сторінках щоденника, який зберігається у науковій бібліотеці Польської академії наук Гданська. Останній записи були зроблені в Плоцьку після 26 березня 1606 року.[1]

Він навів опис життя своєї родини у Ґданську, історію міста з 1400 року. Далі подав опис своїх подорожей 1579-88 років, відвіданих міст Корони, України, Молдавії, Балкан, Московії з коротким описом фортифікацій, головних будівель, походження назв міст. Дано опис життя мешканців будинку в Ґданську, його вулиць, школи, найобільший фрагмент присвячений облозі міста у 1577 році.[1]

Там наведений доволі детальний опис Львова (тут була написана більша частина пам'ятки[1]), Києва з схемами, історією виникнення цих міст, описано Ярослав, Константинів, Тернопіль, Перемишль, Хотин та інші міста. Ґруневеґ вказував, що він користувався рукописними документами, зокрема з архіву монастиря домініканців Львова. При описі Львова він називає засновником міста князя Лева І, подає легенди про боротьбу князя з левом, змієм, зведення церкви св. Юра, вказує на руське («Reussen») походження міста, краю, причому населення Московського царства іменує московитами. Серед малюнків Ґруневеґа є зображення Високого замку, колишньої Успенської церкви і її іконостасу, дерев'яної передміської синагоги, схеми готичного монастиря домініканців. При описі Києва він згадав засновника князя Кия, подав опис Софійського собору, Києво-Печерської лаври, забудови Подолу, подав зображення Михайлівського собору. Рисунки з його щоденника є найстарішими документальними зображеннями архітектурних пам'яток, що дійшли до наших днів.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и Ryszard Walczak. Grunwewg (Grünwewg) Маrcіn (1562- ро1606)… — S. 52.
  2. а б Осіпян О. Соціальна циркуляція минулого й історичні уявлення на мікрорівні… — С. 142.

Джерела[ред.ред. код]

  • Ісаєвич Я. Д. Нове джерело про історичну топографію та архітектурні пам'ятки стародавнього Києва // Київська Русь. Культура. Традиції. — К., Вид.: Наукова думка. 1982.
  • Ісаєвич Я. Д. Найдавніший історичний опис Львова // «Жовтень», 1980, № 10
  • Ісаєвич Я. Д. Мартин Груневег і його опис Києва // «Всесвіт», 1981, № 5;
  • Ісаєвич Я. Д. Мандри Мартина Груневега — маловідомий німецький опис України на переломі XVI—XVII ст. // Німецькі колонії в Галичині. Львів, 1996. — Львів: Історичні нариси, 1996.
  • Осіпян О. Соціальна циркуляція минулого й історичні уявлення на мікрорівні: вигадане військове співробітництво вірмен з татарами на службі у князя Лева Даниловича в «Потрійному Львові» Ю. Б. Зиморовича (1660-ті рр.) // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 6 (525) (лист.-груд.). — С. 142. — ISSN 0130-5247.
  • Almut Bues. Aufzeichnungen des Dominikaners Martin Gruneweg. В-во Harrassowitz Wiesbaden, 2008. — ISBN 978-3-447-05269-6. (нім.)
  • Almut Bues. Martin Gruneweg (1562 — nach 1615) — Ein europaischer Lebensweg Martin Gruneweg (1562- after 1615) — A European Way of Life/ В-во Harrassowitz, 2009 ISBN 9783447059268 ISBN 3447059265 (нім.), (англ.)
  • Alexandru Ciocîltan. Martin Gruneweg's Travels to Moldavia, Wallachia and Dobroudja. Studies and Materials of Medieval History (XXVII/2009) (рум.)
  • Ryszard Walczak. Grunwewg (Grünwewg) Маrcіn (1562- ро1606) // Polski Słownik Biograficzny.— W — W — R, 1961.— Т. ІХ/2, z. 41. — S. 52 (пол.)

Посилання[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.