Дуліби (Бучацький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дуліби
Beauplan special fragment 7 Buchach.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бучацький район
Рада/громада Дулібівська сільська рада
Код КОАТУУ 6121282201
Основні дані
Населення 800
Поштовий індекс 48461
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 48°55′49″ пн. ш. 25°25′55″ сх. д. / 48.93028° пн. ш. 25.43194° сх. д. / 48.93028; 25.43194Координати: 48°55′49″ пн. ш. 25°25′55″ сх. д. / 48.93028° пн. ш. 25.43194° сх. д. / 48.93028; 25.43194
Водойми Стрипа
Місцева влада
Сільський голова Василечко Мар'ян Мар'янович
Карта
Дуліби. Карта розташування: Україна
Дуліби
Дуліби
Дуліби. Карта розташування: Тернопільська область
Дуліби
Дуліби

Дулі́би — село в Україні, в Бучацькому районі Тернопільської області розташоване у південно-східній частині району. Знаходиться за 20 км від райцентру. Розташоване на лівому березі річки Стрипа, неподалік межиріччя Дністра та Стрипи.

Межує з селами: Жнибороди, Новосілка, через Стрипу зі Скоморохами. На північному-сході із Заліщицьким районом. Західні околиці села межують з лісом.
2001 р. проживало 855 осіб.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Дуліби на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

Поблизу розкопано поховання доби міді.

28 липня 1373/1379 року — перша письмова згадка про село; в фундаційній грамоті власника Бучача Міхала Авданця (лат. Michael Hawdank heres de Buczacz)[2] на спорудження у цьому місті нового парафіяльного костелу серед свідків фігурує Мільцішконе з Дулібів (лат. Milciszkone de Duliby)[3].

Згідно поборового реєстру Подільського воєводства 1563-1564 років власником села був шляхтич Мацей Влодек, у селі була православна церква[4].

За часів ЗУНР в місцевій державній адміністрації було немало поляків (як і у Підзамочку)[5].

До виселення у 19441946 роках переважну кількість мешканців села становили поляки: близько 80% населення, євреїв 17%, а українців лише 3%. Після переселення з Польщі прибули українці переважно з-під Перемишля.

В шематизмі за 1912 рік подано, церква Св. Покрови Пречистої Діви Марії розібрана, українці належать до парохії у Язлівці.[6]
Зараз тут проживає близько 800 мешканців.

Населення[ред. | ред. код]

  • 1841 р. 26 українців (даних про інші етнічні громади немає)
  • 1880 р. всього 985 осіб; 29 (2,9%) українців, 945 (96,0%) поляків, 11 (1,1%) жидів
  • 1900 р. всього 1081 особа; 28 (2,6%) українців, 1007 (93,2%) поляків, 46 (4,2%) жидів
  • 1939 р. всього 1350 осіб; 15 (1,2%) українців, 1315 (97,3%) поляків, 20 (1,5%) жидів
  • 1921 р. 215 мешкальних домів, 1931 р. — 264.[6]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У центрі села знаходиться скульптура Марії Діви, з-під якої б'є джерело.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

На території села діє сільська рада, дві школи (молодшого та середнього шкільного віку), дві церкви (православна і греко-католицька), будинок культури, дитячий садок, медпункт. Також є 3 торгові точки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Я. Красій, М. Мацала. Дуліби… — С. 544.
  2. Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — S. 155. (лат.)
  3. Там само
  4. Михайловський В. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. // Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012. — С. 139. — ISSN 0130-5247.
  5. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАНУ, видавнича фірма «Олір»,1995. — іл. — С. 89. — ISBN 5-7707-7867-9.
  6. а б Калейдоскоп минулого. Дуліби… — С. 514.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Як Берем’яни, Дуліби і Жнибороди гуляли на весіллі // Відеоканал с. Жнибороди.