Мелешевич Андрій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мелешевич Андрій Анатолійович
Мелешевич.jpg
Прапор
3-й Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія»
17 листопада 2014 — 17 грудня 2019
Попередник: Сергій Квіт
Наступник: Василь Ожоган (в. о.)
 
Народження: 24 жовтня 1962(1962-10-24)
Київ, Українська РСР, СРСР
Смерть: 23 квітня 2021(2021-04-23) (58 років)
Київ, Україна
Національність: українець
Країна: СРСР СРСРУкраїна Україна
Освіта: Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Батько: Мелешевич Анатолій Петрович
Шлюб: Коваленко Світлана Володимирівна
Нагороди:
Заслужений юрист України

Андрі́й Анато́лійович Мелеше́вич (24 жовтня 1962, м. Київ — 23 квітня 2021, м. Київ) — український вчений, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2014—2019), декан факультету правничих наук НаУКМА (2005—2014).

Освіта[ред. | ред. код]

В 1984 отримав диплом з відзнакою спеціаліста на юридичному факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

Ступінь магістра отримав у Школі громадянства та суспільних справ ім. Д. Максвелла Сіракузького університету у 1992 році.

У 1998 році отримав ступінь доктора філософії (Ph.D.) з політичних наук у Школі громадянства та публічної політики ім. Максвелла, Сіракузького університету (США). В тому ж році отримав сертифікат того ж університету з методики та педагогіки викладання в університеті[1].

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Києво-Могилянська академія[ред. | ред. код]

У 2005 році Андрій Мелешевич залишає Штати і повертається до Києва, того ж року очолює Факультет правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія»[2].

Був прихильником і практикував політику відкритих дверей, коли кожен міг прийти в його кабінет в будь-який час, без попереднього запису; цю традицію уподобав за час свого викладання в Сполучених Штатах Америки[3].

У спогадах у Книзі пам'яті, студенти наголошують, що саме за деканства Мелешевича Факультет правничих наук піднявся до того рівня, на якому перебуває зараз[коли?][4]. За словами однієї з випускниць, Андрій Мелешевич сприяв розвитку напрямку змагань навчальних судових дебатів з міжнародного права і арбітражу, зокрема участі студентів факультету у таких змаганнях на українському і міжнародному рівнях, пошуку фінансування, заснування спеціального курсу для студентів, які цікавилися international moot courts, а також розвитку правничої клініки, наукових журналів[3].

За період деканства взяв участь у розробці нового Закону України «Про вищу освіту»[2][3].

Критика Дмитра Табачника[ред. | ред. код]

За часів перебування Дмитра Табачника на посаді Міністра освіта та науки України виступав з активною критикою його політики, зокрема щодо скорочення обсягів держзамовлення для найкращих вишів України[5][6] від якої постраждали Києво-Могилянська академія та Львівський національний університет[6].

У 2011 році разом із викладачами НаУКМА Володимиром Моренцем, Володимиром Панченком, Сергієм Квітом та В'ячеславом Брюховецьким став автором книги «Час „дешевого клоуна“. Українська освіта: випробування горе-реформами»[7].

Боротьба за дотримання академічної доброчесності[ред. | ред. код]

Для студентів курси Андрія Мелешевича завжди були тестом не тільки на знання предмету, але і на принциповість, чесність і відданість ідеям доброчесності в освіті. Андрій Мелешевич боровся з проявами хабарництва в освіті, протестував проти толерування плагіату та шукав способи зробити діяльність українських університетів максимально прозорою та доступною[4][оригінальне дослідження?].

Серед статей Закону України «Про вищу освіту», які готував Андрій Мелешевич[2], були, зокрема, і статті щодо академічної доброчесності[8].

Позиція Андрія Мелешевича щодо неприпустимості плагіату в академічних роботах спричинила подання позову до суду матір'ю студентки, відрахованої з Києво-Могилянської академії за порушення вимог академічної доброчесності[9].

Президент Києво-Могилянської академії[ред. | ред. код]

У 2014 році балотувався на посаду президента університету, на яких переміг, отримав 65,9 % голосів виборців.

Серед змін та досягнень університету за період президентства Андрія Мелешевича були відкриття нових спеціальностей та спеціалізацій (психологія, менеджмент, філологія: англійська мова та українська мова), створення кафедри психології та педагогіки, кафедри зв'язків із громадськістю, а також відділу стратегічного розвитку, кількох науково-навчальних центрів, серед яких Міждисциплінарний науковоосвітній центр протидії корупції в Україні та Центр психологічного здоров'я та психосоціального супроводу. У 2015 році ухвалено Стратегічний план розвитку НаУКМА на 2015—2025 роки, вдосконалено систему контролю якості навчання, розроблено заходи для активізації наукових досліджень в університеті[10][ангажоване джерело]. У 2018 році була створена Києво-Могилянська школа врядування[11].

У рейтингу прозорості українських вищих навчальних закладів за 2016 рік, Києво-Могилянська академія посіла перше місце[12][ангажоване джерело]. У 2017 р. НаУКМА увійшов до трійки лідерів рейтингу ВНЗ «Топ-50 вишів України за оцінками працедавців» від журналу «Фокус»[13]. Цього року журнал досліджував шанси випускників різних вишів потрапити на роботу до престижної компанії. Києво-Могилянська академія також очолила рейтинг «Вибір випускників 2016 року: кількість та якість»[13][ангажоване джерело].

Нагороди Web of Science та Scopus Awards Ukraine були вручені НаУКМА протягом трьох років поспіль (2017—2019)[14][ангажоване джерело].

Також за його підтримки розпочалася реставрація Староакадемічного корпусу[15].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

26 квітня НаУКМА оголосила про створення Віртуальної книги пам'яті, де закликала залишати свої спогади та історії про Андрія Мелешевича[4].

24 червня 2021 року на засіданні Вченої ради НаУКМА Києво-Могилянській школі врядування було присвоєно ім'я Андрія Мелешевича[16].

30 серпня 2021 року Асоціація випускників НаУКМА оголосила про створення стипендії імені Андрія Мелешевича для студентів спеціальностей 052 Політологія («Антикорупційні студії»), 081 Право та 281 Публічне управління та адміністрування[17].

Наукова та викладацька діяльність[ред. | ред. код]

Наукові та викладацькі інтереси стосувались порівняльного конституційного права, конституційних судів та конституційного контролю у порівняльній перспективі, порівняльних політичних інститутів, міжнародного захисту прав людини, політичних наслідків конституційного законодавства, виборчого права, політичних партій та виборів, питання переходу до демократії та демократичної консолідації, судів та правоохоронних органів в країнах перехідного періоду, філософії демократичного управління, політики СРСР та пост-радянської політики, політичного насилля та тероризму[1].

У період з 1996 по 2019 рік здійснив понад 65 наукових презентацій в Україні та закордоном, в тому числі у Сполучених Штатах Америки, Німеччині, Великій Британії, Швейцарії, Бельгії, Фінляндії, Польщі, Угорщині[1].

Членство у редколегіях[1][ред. | ред. код]

  • Головний редактор, журнал «Kyiv-Mohyla Law and Politics Journal»
  • Член редколегії, журнал «Українське право»
  • Член редколегії, журнал «Наукові записки НаУКМА, Юридичні науки»
  • Член редколегії, журнал «Вибори та Демократія»

Публікації[ред. | ред. код]

Монографії[ред. | ред. код]

  1. Громадянське суспільство та корупція в Україні, (головний редактор А.Мелешевич), Київ: Дух і літера, 2020, готується до друку.
  2. Загальнотеоретичне правознавство, верховенство права та Україна, (головний редактор А.Мелешевич), Київ: Дух і літера, 2013.
  3. Party systems in post-Soviet countries: a comparative study of political institutionalization in the Baltic States, Russia and Ukraine / Andrey A. Meleshevich. — New York: Palgrave, 2007. — 262 p.
  4. Відгуки на книгу: Allan Sikk, Party Politics, 2010, 16 (4), 553—554; Minkel Solvak, Journal of Baltic Studies, 2008, 39 (1), 88-90.
  5. Н. В. Анохина, Журнал Политекс: политическая экспертиза, 2008, 4, 267—277; Joseph W. Robbins, Europe-Asia Studies, 2008, 60 (9), 1639—1640.
  6. Doctoral Programs in Europe and Ukraine (англійською мовою), co-edited with Volodymyr Morenets, Kyiv, Ukraine: University Publisher Pulsary, 2007
  7. Докторські програми в Європі та Україні: матеріали міжнародної конференції «Впровадження принципів третього циклу вищої освіти Європейського простору в Україні» / [наук. ред. і упоряд. В. Моренець ; редкол.: Квіт С., Моренець В.,Мелешевич А. та ін.]. — К. : [Пульсари], 2007. — 97 с.
  8. Critical Issues for the United States (англійською мовою), co-edited with Peter Marsh et al., Нью Йорк McGraw-Hill, College Customs Series, Second Edition, 1997.
  9. Critical Issues for the United States (англійською мовою), co-edited with Peter Marsh et al., Нью Йорк: McGraw-Hill, College Customs Series, First Edition, 1996.

Розділи у колективних монографіях[1][ред. | ред. код]

  1. «Вплив місцевих організацій громадянського суспільства на антикорупційні реформи в Україні» (з Оксаною Гус, Максом Бадером, Оксаною Нестеренко), — в «Громадянське суспільство та корупція в Україні» (за ред. А. Мелешевича), Київ: Дух і літера, 2020, готується до друку.
  2. «Демократія та конституціоналізм», — в «Конституційному праві», Київ, ОБСЄ, 2020, готується до друку.
  3. Пілотне рішення Європейського Суду з прав людини Іванов проти України як результат систематичних порушень принципів верховенства права// Загальнотеоретичне правознавство, верховенство права та Україна: збірник наукових статей до 75-річного ювілею доктора юридичних наук Козюбри Миколи Івановича / [упоряд. В. Ткаченко ; голов. ред. А. Мелешевич ; Нац. ун-т «Києво-Могилян. акад.», Ф-т правничих наук, Центр європ. гуманіт. дослідж.]. — К. : Дух і Літера, [2013]. — С. 442—454.
  4. Вступ / Андрій Мелешевич, Анатолій Заєць // Загальнотеоретичне правознавство, верховенство права та Україна: збірник наукових статей до 75-річного ювілею доктора юридичних наук Козюбри Миколи Івановича / [упоряд. В. Ткаченко ; голов. ред. А. Мелешевич ; Нац. ун-т «Києво-Могилян. акад.», Ф-т правничих наук, Центр європ. гуманіт. дослідж.]. — К. : Дух і Літера, [2013]. — С. 7-13.
  5. Проблеми інституціоналізації та перспективи розвитку партійної системи України // Партійна система сучасної України: еволюція, тенденції та перспективи розвитку: (матеріали міжнародної науково-практичної конференції). — К., 2012. — С. 46-64
  6. «Implementation of the European Convention on Human Rights in Ukraine» (англійською мовою, у співавторстві), in The European Convention on Human Rights and Fundamental Freedoms in Central and Eastern Europe, Leonard Hammer and Frank Emmert (eds.), Utrecht, the Netherlands: Eleven International Publishing, 2012, 557—596.
  7. «Державне замовлення в вишах України: дискримінація? Корупція? Недбалість?», в Час «дешевого клоуна». Українська освіта: випробування горе-реформами, Київ: НаУКМА, 2011, 78-92.
  8. «Political Parties in Ukraine: Learning Democratic Accountability?» in Political Parties and Democracy, Volume 3: Post-Soviet and Asian Political Parties, Kay Lawson (ed.), Westport, CT: Greenwood/Praeger, 2010, 85-112.
  9. "Ph.D. Program in Ukraine, " (англійською мовою, у співавторстві), in Doctoral Programs in Europe and Ukraine, Kyiv, Ukraine: University Publisher Pulsary, 2007, 66-69.
  10. Програма PhD в Україні: проект TEMPUS / А. Мелешевич, Ян Піттер Миклебуст // Докторські програми в Європі та Україні: матеріали міжнародної конференції «Впровадження принципів третього циклу вищої освіти Європейського простору в Україні». — К. : Пульсари, 2007. — С. 67-70.

Вибрані статті[1][ред. | ред. код]

  • "Explaining Variation in Effectiveness of Anti-Corruption Activism in the Regions of Ukraine: The Role of Local Context, Political Will, Institutional and Structural Factors, " (with Oksana Hus, Max Bader, Oksana Nesterenko), Democratizatsiya, 2020, forthcoming.
  • "Anti-Corruption Activism in the Regions of Ukraine: Pathways to Impact, " (with Max Bader, Oksana Hus, Oksana Nesterenko), Kyiv-Mohyla Law and Politics, 2019 (5), 1-35.
  • "Cost of Parliamentary Politics in Ukraine, " Kyiv-Mohyla Law and Politics, 2016 (2), 147—170.
  • «Bringing Human Rights Home: The Challenge of Enforcing Judicial Rulings in Ukraine and Russia» (with Carolyn Forstein), Indiana International and Comparative Law Review, 2014, 24 (2), 269—311.
  • Rechtliche und politische Aspekte der vorgezogenen Präsidentschaftswahlen 2014 in der Ukraine (німецькою мовою), Ukraine-Analysen, 2014, 132, 2-6.
  • UDAR — Charakterisierung einer neuen politischen Kraft (німецькою мовою, у співавторстві), Ukraine-Analysen, 2013, 117, 2-5.
  • The Domestic Legal Structure and Position of the ECHR / Andrey Meleshevich, Anna Khvorostyankina // The European Convention on Human Rights and Fundamental Freedoms in Central and Eastern Europe / ed. by Leonard Hammer, Frank Emmert. — [The Netherlands: Eleven International Publishing, 2012]. — P. 557—596.
  • «Ukraine's Political Parties before the Parliamentary Elections» (with Max Bader), Ukraine-Analysen (in German), 2012, 78, 2-6.
  • Юристократія та захист соціально-економічних прав Конституційним Судом України / Мелешевич А. А., Лозовий І. В., Свідерська А. В. // Наукові записки НаУКМА. — 2010. — Т. 103 : Юридичні науки. — С. 12-20.
  • Evolution, present state and future of political parties in Ukraine: expert opinions / [Ihor Kohut, Andriy Meleshevych, Oleksiy Haran et al.] ; Razumkov Centre // National Security and Defense. — 2010. — No. 5 (116). — P. 34-43
  • Перспективи розвитку політичних партій в Україні / Андрій Мелешевич // Дзеркало тижня. — 2010. — 30 жовтня (№ 40). — С. 5
  • "Ukraine's Orange Legacy Leaves a Bitter Taste, " Europe's World, 2010, 15 (Summer), 136—137.
  • "Learning to Learn; Learning to Win: How to Succeed in the Simulated World of Model NATO, " (with Howard Tamashiro), PS: Political Science and Politics, 2008, 41 (October), 865—869.
  • Верховенство права та судова практика Європейського Суду з прав людини стосовно України із забезпечення виконання судових рішень / Н. Л. Добрянська, А. А. Мелешевич // Наукові записки НаУКМА. — 2008. — Т. 77 : Юридичні науки. — С. 37-43.
  • Ознаки консолідованої демократії / Андрій Мелешевич // Вибори та демократія. — 2007. — № 4. — C. 105—106
  • «Modernizing Ph.D. Training in Ukraine» (with Jan Petter Myklebust), Forum (European Association for International Education), 2007 (Winter), 18-19.
  • The Double Ballot Majority Electoral Model and Party System Formation: a case Study of the 1993 Law on Elections of People's Deputies of Ukraine / A. Meleshevych // Наукові записки НаУКМА: Юридичні науки. — 2006. — Т. 53. — С. 8-12.
  • Підходи до визначення поняття верховенства права: в пошуках консенсусу? / А. Мелешевич, Т. Яремко // Українське право. — 2006. — № 1. — С. 221—231.
  • Партії влади та партійні системи в пострадянських країнах / Андрій Мелешевич // Вибори та демократія. — 2006. — № 1. — C. 72-80
  • "Geographical Patterns of Party Support in the Baltic States, Russia, and Ukraine, " European Urban and Regional Studies, 2006, 13 (2), 113—129.
  • "Professional Ethics, « Ukrainian Lawyer (in Ukrainian), 2005, 10 (34).
  • Soviet States Lack a Legal Culture»New York Times, January 22, 1997.
  • Critical Issues for the United States, co-edited with Peter Marsh et al., NY: McGraw-Hill, College Customs Series, First Edition, 199; Second Edition, 1997.

Участь у професійних спілках, експертних радах[ред. | ред. код]

Почесні відзнаки[1][ред. | ред. код]

  • Заслужений юрист України, 2015.
  • Почесна Грамота Міністерства освіти та науки України та Комітету з освіти та науки Верховної Ради України як співавтору Закону України «Про вищу освіту», 2014.
  • Відзнака Київської Міської Державної Адміністрації, Київ, 2013.
  • Choice Outstanding Academic Title Award, 2011 за книгу Political Parties and Democracy, Kay Lawson (ed.), Westport, CT: Greenwood/Praeger, 2010.
  • Засновник Центру досконалості з Європейських студій ім. Жана Моне (Європейська Комісія), Національний університет «Києво-Могилянська Академія», 2011—2014.
  • Медаль Св. Петра Могили, Національний університет «Києво-Могилянська Академія», 2010.
  • Приз Петра Могили за найкращу публікацію в галузі соціальних наук, Національний університет «Києво-Могилянська Академія», 2008.
  • Грамота Міністра освіти та науки України, 2007.
  • Почесна нагорода Тобурн фундації за інноваційне та відмінне викладання, Allegheny College, 2003.
  • Почесна нагорода від студентів за відмінне викладання, Allegheny College, 2001.
  • Докторська дисертація була висунута на здобуття призу Габріела Альмонда Американської політологічної асоціації за найкращу дисертацію в галузі порівняльної політики, 1999.
  • Law and Society Association Fellowship, Summer Institute «Democracy and Democratization» for junior faculty and advanced graduate students, University of California, Berkeley, August 1996.
  • Rotary International, Gift-of-Life Project, Humanitarian Recognition Award for «Service Above Self», 1994.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Мелешевич Андрій Анатолійович. Національний університет «Києво-Могилянська академія» (uk). Процитовано 2021-07-29. 
  2. а б в Новий президент Могилянки Андрій Мелешевич: "Ми залишимося двигуном змін". Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 2021-08-28. 
  3. а б в Кулик Н. Андрій Мелешевич: «Наша мета — вивести Могилянку в 500 кращих ВНЗ світу» / Наталія Кулик // Освіта України. — 2014. — 1 груд. (№ 45). — С. 1, 7.
  4. а б в Андрій Анатолійович Мелешевич. Національний університет «Києво-Могилянська академія» (uk). Процитовано 2021-09-08. 
  5. Державне замовлення в вишах України: дискримінація? Корупція? Недбалість?. www.pravda.com.ua. Процитовано 2021-08-28. 
  6. а б Кого і за що урізає міносвіти. BBC News Україна (uk). 2011-07-14. Процитовано 2021-08-28. 
  7. Панченко, Володимир; Квіт, Сергій; Брюховецький, В'ячеслав; Моренець, Володимир; Мелешевич, Андрій (2011). Час "дешевого клоуна". Українська освіта: випробування горе-реформами (uk). 
  8. adminuseti (2016-08-10). Метастази плагіату. Academic Integrity and Quality Initiative (uk). Процитовано 2021-09-10. 
  9. adminuseti (2016-10-17). Чесність – це внутрішній принцип. Academic Integrity and Quality Initiative (uk). Процитовано 2021-09-10. 
  10. Річний звіт Національного університету «Києво-Могилянська академія» Основні підсумки діяльності в 2015 році. 
  11. Log In or Sign Up to View. www.facebook.com (en). Процитовано 2021-09-10. 
  12. Мелешевич, Андрій. Звіт президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» за 2016 рік. 
  13. а б Мелешевич, Андрій. Звіт президента Національного університету "Києво-Могилянська академія" за 2017 рік. 
  14. Мелешевич, Андрій. Звіт президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» за 2019 рік. 
  15. вісник, Спудейський (2020-02-03). Нічого ще не вирішено. Спецвипуск до виборів президента НаУКМА (02.02.20). Medium (en). Процитовано 2021-08-28. 
  16. Києво-Могилянській школі врядування присвоєно ім'я третього президента НаУКМА Андрія Мелешевича
  17. Асоціація випускників НаУКМА оголошує конкурс на отримання стипендії імені Андрія Мелешевича. Національний університет «Києво-Могилянська академія» (uk). Процитовано 2021-09-08. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]