Меморіальна премія імені Януша Зайделя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меморіальна премія імені Януша Зайделя M:
Nagroda Fandomu Polskiego imienia Janusza A. Zajdla
Polcon 2015 laureaci nagrody Zajdla 01.JPG
Лауреати премії Зайделя за 2014 рік Анна Каньтох і Міхал Холєва разом із Ядвігою Зайдель, Полькон 2015.
Опис літературна премія з фантастики
Засновник(и) Польська асоціація любителів фантастики
Країна Польща
Рік заснування 1984
zajdel.art.pl
Меморіальна премія імені Януша Зайделя у Вікісховищі?

Нагорода польської асоціації любителів фантастики імені Януша Зайделя, коротка назва Премія імені Януша Зайделя, а іноді й просто Зайдель (пол. Nagroda Fandomu Polskiego imienia Janusza A. Zajdla) — щорічна польська літературна премія з фантастики, яка встановлена учасниками конвенту «Полькон» найкращим польським літературним творам в галузі фантастики, які були видані протягом попереднього календарного року. Голосування та вручення нагород відбувається щорічно під час проведення «Полькону».

Нагорода польського Фандому[ред. | ред. код]

Нагорода польського Фандому бере свій початок від заснованої у 1984 році на щорічній зустрічі клубів любителів фантастики в Лодзі нагороди «Сфінкс».[1] У 1985 році в Свіноуйсьці було визначено, що нагорода буде вручатися щорічно під час кожного «Полькону». Першим лауреатом премії став Януш Зайдель за роман «Рай». Зайдель помер 19 липня 1985 року, і після його смерті рішенням зібрання клубів любителів фантастики нагорода отримала свою теперішню назву. Зазвичай нагорода вручається Ядвігою Зайдель, вдовою письменника, яка взяла над премією почесний патронат.[2] Спочатку лауреат премії обирався голосуванням клубів, а на краківському «Польконі» 1991 року вперше премія вручалась за результатами голосування усіх учасників конвенту. У цьому ж році вперше вручено нагороду у формі статуетки, а також диплом лауреата нагороди.

З 1991 року лауреати нагороди визначаються двома етапами — в голосуванні беруть участь 5 номінованих літературних творів. Номінацію твору можна вислати поштою, а з 2001 року через Інтернет. Існує можливість номінувати твір під час кількох інших польських конвентів. Саме ж голосування відбувається під час щорічного «Полькону», існує також можливість викупу права голосу, що дозволяє взяти участь у виборах лауреатів нагороди без приїзду на конвент.

З 1992 року нагорода вручається у двох номінаціях — роман та оповідання. Романом вважається літературний твір об'ємом не менше 100 нормалізованих сторінок (1800 друкарських знаків на сторінці).

Голосування відбувається за так званою австралійською системою (замість вибору одного кандидата, вибирається їх порядок у бюлетені для голосування), з опцією «без нагороди», у випадку перемоги цієї опції нагорода в даній категорії за попередній календарний рік не присуджується.

Проектантом статуетки лауреата премії є професор Академії образотворчих мистецтв у Кракові Вєслав Бєляк.[3]

З 2005 року оповідання і фрагменти романів, які номінуються на премію, публікуються у безкоштовній антології, за допомогою якої пропагується польська фантастика.[4]

Лауреати нагороди[ред. | ред. код]

Список лауреатів нагороди згідно з офіційною веб-сторінкою конкурсу[5]:

1984—1991[ред. | ред. код]

Рік Літературний твір
1984[6] Януш Зайдель, «Рай»
1985 Марек Баранецький, «Голова Кассандри»
1986 Премія не присуджена
1987 Премія не присуджена
1988 Едмунд Внук-Липинський, «Напіврозпад»
1989 Премія не присуджена
1990 Анджей Сапковський, «Менше зло»
1991 Марек Губерат, «Більше покарання»

З 1992 року[ред. | ред. код]

Рік Роман Оповідання
1992 Фелікс Крес,
«Король Безкраїв»
Анджей Сапковський,
«Меч призначення»
1993 Премія не присуджена Анджей Сапковський,
«У вирві від бомби»
1994 Анджей Сапковський,
«Кров ельфів»
Ева Бялоленцька,
«Ткач ілюзій»
1995 Рафал Земкевич,
«Перчена доля катеринщика»
Конрад Левандовський,
«Записник 2015»
1996 Томаш Колодзейчак,
«Кольори штандартів»
Рафал Земкевич,
«Спляча королівна»
1997 Марек Губерат,
«Другий портрет у алебастрі»
Ева Бялоленцька,
«Небеса мага»
1998 Рафал Земкевич,
«Вальс століття»
Анна Бжезінська,
«Аж страшно згадати, як я її кохав»
1999 Марек Губерат,
«Гніздо світів»
Антоніна Лідтке,
CyberJoly Drim"
2000 Анна Бжезінська,
«Змієва арфа»
Яцек Дукай,
«Катедра»
2001 Яцек Дукай,
«Чорні океани»
Анджей Земянський,
«Autobahn nach Poznań»
2002 Анджей Сапковський,
«Вежа Блазнів»
Анджей Піліп'юк,
«Двоюрідні сестрички»
2003 Яцек Дукай,
«Інші пісні»
Анджей Земянський,
«Запах скла»
2004 Яцек Дукай,
«Виняткова недосконалість»
Анна Бжезінська,
«Води, глибокі як небо»
2005 Ярослав Ґжендович,
«Господар льодового саду, том І
Ярослав Ґжендович,
„Вовча заметіль“
2006 Ярослав Ґжендович,
„Попіл і курява“
Майя Лідія Коссаковська,
„Дракон танцює для Чунг Фонга“
2007 Яцек Дукай,
„Крига“
Віт Шостак,
„Місто трун. Увертюра“
2008 Рафал Косик,
„Хамелеон“
Анна Каньтох,
Світи Данте»
2009 Анна Каньтох,
Передмісячні", том І
Роберт Веґнер,
«Усі ми мееханіки»
2010 Яцек Дукай,
«Король болю і коник-стрибунець»
Анна Каньтох,
«Духи в машинах»
2011 Майя Лідія Коссаковська,
«Грильбар «Галактика»»
Якуб Цвєк,
Казка про шестерні та розвороти
2012 Роберт Веґнер,
«Сталеве небо»
Роберт Веґнер,
Ще один герой
2013[7] Кшиштоф Піскорський,
Тіньорит
Анна Каньтох,
Непостійна людина
2014[8][9] Міхал Холєва,
Форта
Анна Каньтох,
Мистецтво порозуміння
2015 Роберт Веґнер,
Пам'ять усіх слів. Оповідання з мееханського прикордоння
Роберт Веґнер,
Мовчання вівці
2016[10] Кшиштоф Піскорський,
Сорок і чотири
Лукаш Орбітовський, Міхал Цетнаровський,
Дізнання з Борутою
2017[11] Рафал Косик,
Розарій
Марта Кісель,
Шалавила

Оцінки премії[ред. | ред. код]

Премію, як таку, що має високий престиж серед любителів польської фантастики, підтримує багато польських письменників та видавців, пов'язаних з фантастикою. Медійний патронат над премією підтримує щомісячний журнал «Nowa Fantastyka». До кола Друзів Премії належать велика кількість видавництв, журналів та сайтів Інтернету. З 1998 року спостерігається зростання впливу премії. Щоразу частіше списки лауреатів премії та номінованих на неї з'являються у пресі (у тому числі в щоденних газетах, телебаченні та радіопередачах), і вона стає більш відомою серед осіб, які не входять до кола людей, пов'язаних із середовищем любителів польської фантастики. Про нагороду позитивно відгукувались також і її лауреати Анджей Сапковський та Рафал Земкевич. Томаш Колодзейчак в інтерв'ю журналу «Click! Fantasy» в 2002 році написав, що його найбільшою гордістю є премія Януша Зайделя, того ж року написав також статтю про нагороду, яка додана до матеріалів його прес-конференції.

Критика[ред. | ред. код]

Нагорода також неодноразово піддавалась критиці. Частина фанів і письменників вважає, що нагорода втратила свій престиж у зв'язку із невеликою кількістю тих, хто голосує на другому етапі відбору лауреатів, хоча фактичне число голосуючих (150—300 осіб, що означає вищий процент допущених до голосування, ніж при голосуванні за премію Г'юго) і приблизно рівна кількості голосуючих у 1991 році. Крім того, під час голосування за лауреатів відбувались також процедурні порушення, найсерйознішим з яких була помилкова роздача частині учасників «Полькону-2003» бюлетенів для голосування без печатки.

У 2003 році Марек Орамус у одному з інтерв'ю сказав, що премія Зайделя є лише світською нагородою, а середовище навколо неї створює внутрішні преференції, якими й керується під час голосування. На його думку, особи, які перебувають у конфлікті з цим середовищем, не мають шансу на номінацію, що, на його думку, можна простежити по присудженню інших літературних нагород. Він також критикує застосування австралійської системи голосування, вважаючи, що за її допомогою відбувається непрозоре відсіювання кандидатів на нагороду, хоча такий самий спосіб голосування застосовується при визначенні лауреатів премії «Г'юго», премії «Worldconу» та світового конвенту наукової фантастики.

Із критикою нагороди виступав також Томаш Пациньський, який двічі номінувався на неї у 2001 та 2002 роках, та вказував на деякі порушення регламенту та процедури голосування (частина із них усунута під час «Полькону-2004»), а також редактор щомісячного журналу «Science Fiction» Роберт Шмідт. У 2004 році Конрад Левандовський, один із лауреатів нагороди, написав відкритого листа до Ядвіги Зайдель із вимогою про скасування імені Зайделя в назві нагороди.[12] Яцек Дукай після розмови з Ядвігою Зайдель повідомив, що вона не має наміру цього робити, та вважає закиди Левандовського безпідставними. На думку іншого неодноразового лауреата премії Рафала Земкевича, збільшення критики пов'язане зі зростанням значення нагороди.

Нагороду критикував також Яцек Пєкара, за що отримав антинагороду «Золотий Метеор»[13], критика також була досить відчутною, коли в одному році по кілька номінацій отримували Стефан Дарда і Якуб Цвєк.[2]

У 2016 році у зв'язку із включенням у попередній список номінантів на премію творів, які були опубліковані у видавництвах на замовлення і коштом самих авторів цих творів (так званих «vanity press»), частина польських письменників зажадали вилучення своїх творів зі списку номінантів на премію.[14]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Elżbieta Gepfert (redaktor prowadzący): Nagroda im. Janusza A. Zajdla 2012. Antologia utworów nominowanych za rok 2011. Warszawa: Związek Stowarzyszeń „Fandom Polski”, 2012, s. 205. ISBN 97883921125686.  (пол.)
  2. а б Co wolno autorowi (пол.). Архів оригіналу за 9 липень 2016. Процитовано 19 вересень 2016. 
  3. Joanna Słupek (15 червня 2009 r.). Historia Nagrody Fandomu Polskiego im. Janusza A. Zajdla. Nagroda Fandomu Polskiego im. Janusza A. Zajdla (pl). Związek Stowarzyszeń „Fandom Polski”. Процитовано 2012-11-13. 
  4. Elżbieta Gepfert (redaktor prowadzący): Nagroda im. Janusza A. Zajdla 2012. Antologia utworów nominowanych za rok 2011. Warszawa: Związek Stowarzyszeń „Fandom Polski”, 2012, s. 7. ISBN 97883921125686.  (пол.)
  5. Список лауреатів на офіційній сторінці нагороди Архівовано 25 січень 2017 у Wayback Machine. (пол.)
  6. як нагорода «Сфінкс»
  7. Премія Зайделя за 2013 рік Архівовано 8 серпень 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  8. Nominacje do Nagrody za rok 2014. Strona nagrody. Процитовано 2015-06-28.  (пол.)
  9. Laureaci Nagrody Zajdla za rok 2014. polcon2015.org. 2015-08-22. Процитовано 2015-08-23.  (пол.)
  10. Zajdle 2017 rozdane!. paradoks.net.pl. Процитовано 2017-08-27.  (пол.)
  11. Najlepsza polska fantastyka już znana! Przyznano Nagrodę im. Janusza A. Zajdla 2018 - Movies Room (pl). 2018-07-14. Процитовано 2018-07-17. 
  12. Szanowna Pani Jadwigo! (пол.)
  13. Arkadiusz Sroka. Nominacje do Śląkf i Złotego Meteora za rok 2005 (pl). esensja.stopklatka.pl. 
  14. Oświadczenie w sprawie list pomocniczych do Nagrody im. Janusza A. Zajdla. 2016-04-13. Процитовано 2016-04-13.  (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]