Метіда
Метіда ( грец. Μῆτις, «мудрість», «вміння» або «ремесло»), в давньогрецькій релігії, була міфічною титаном-жінкою і належала до молодшого покоління титанів.
У V столітті до нашої ери Метіда стала матір'ю мудрості та глибокої думки, але її ім'я спочатку означало "магічну хитрість" і його прирівнювали до сили хитрості Прометея. Стоїчні коментатори стверджували, що Метіда є втіленням
"розсудливості ", "мудрості" або "мудрої поради", в такій формі її відображали в епоху Відродження.
Грецьке слово metis виражало рису характеру, що поєднувала мудрість і хитрість. Вона вважалася надзвичайно захоплюючою. Втіленням саме такої риси був герой Одіссей . В класичну епоху афіняни вважали metis як одну з помітних характеристик афінського характеру.
Сім'я[ред. | ред. код]
Метіда була Океанідою, дочкою Океана та його сестри Тетії. Крім цього вона була першою дружиною Зевса, а також його двоюрідною сестрою. [1] Сам Зевс у гомерівських віршах має назву Mêtieta («мудрий порадник»).
Міфологія[ред. | ред. код]
Метіда була і загрозою для Зевса, і водночас великою допомогою: [2]
Зевс одружився з Метідою, але одразу побоювався наслідків цього шлюбу. Пророкувалося, що Метіда народить всесильних дітей: дочку Афіну та сина, сильнішого за Зевса, який згодом повалить свого батька. [3]
Щоб уникнути цих наслідків, Зевс обманув Метіду, перетворивши її на муху і проковтнув її. [4] Проте, це вже було пізно, так як Метіда вже зачала дитину. Кувавши шолом для своєї дочки, Метіда завдала великого болю Зевсу. Відрубавши сокирою голову Зевсу, Гефест посприяв народженню Афіни. Вона вистрибнула з голови батька, була повністю озброєна і броньована.
Подібність між проковтуванням Зевса Метіди та Кроносом, який також ковтає своїх дітей, відзначило кілька вчених. Це також викликало суперечки щодо міфів про репродукцію та відсутність потреби у жінках як засобу репродукції.
Почесті[ред. | ред. код]
- Острів Метіда, що знаходиться в Антарктиді, названий на честь божества.
- 9 Метіда - це один із астероїдів головного поясу, названий на честь божества.
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ Norman O. Brown, "The Birth of Athena" Transactions and Proceedings of the American Philological Association 83 (1952), pp. 130–143.
- ↑ Brown 1952:133
- ↑ Hesiod's Theogony, 886–900 Available at wikisource
- ↑ Lang, Andrew (1901). Myth, Ritual and Religion 2. Longmans, Green. с. 194, 262–263. OCLC 13809803. Процитовано 10 квітня 2018.
Подальше читання[ред. | ред. код]
- Девід Лімінг, "Метіда". В Оксфордському супутнику до світової міфології . Oxford University Press, 2004. Йоркський університет. 24 жовтня 2011 р. [1]