Феба (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Феба (грец. Φοίβη) — титаніда, дочка Урана й Геї, дружина Кея, мати Лето й Астерїі; перед Аполлоном посідала дельфійський оракул. Згідно з версією римських поетів, Феба була сестрою Аполлона;

Феба — дочка Левкіппа, дружина Полідевка й Кастора;

Феба — одна з Геліад;

Феба — донька Леди й Тіндарея.

Література[ред. | ред. код]