Гіперіон (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гіперіон
Стать чоловіча
Божество в давньогрецька релігія
Батько Уран[1]
Мати Гея[1]
Брати/сестри Рея[2], Япет, Кронос, Феміда, Тейя, Океан і Тетія
Діти Геліос[1][3], Еос[1][4], Селена[1][5] і Аврора

Гіперіо́н (грец. Ὑπερίων) — титан, чоловік Тейї. Ім'я означає «сяючий» або «той, хто ходить зверху».

Титан[ред. | ред. код]

Гіперіон був одиним із титанів, сином Урана і Геї. Від Тейї мав сина Геліоса та дочок Селену й Еос. Діти Гіперіона загалом називалися гіперіонідами. Титан Гіперіон в основному згадується в переліках разом з іншими титанами і його роль у титаномахії достеменно невідома.

Згідно з евгемеризмом, в образі Гіперіона відбито спогади про царя Гіперіона. Його молодші брати, аби відібрати владу, закололи Гіперіона і втопили його сина Геліоса в річці Ерідан. Після смерті свого батька, царя Урана, брати Атлант і Кронос розділили державу між собою. Оскільки Гіперіон за життя першим відкрив астрономію, вважалося, що він керує рухом небесних світил.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Любкер Ф. Hyperion // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 649–650.
  2. Любкер Ф. Rhea // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1153–1154.
  3. Любкер Ф. Ἥλιος // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 598–599.
  4. Любкер Ф. Ἠώς // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 473.
  5. Любкер Ф. Σελήνη // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1223.

Література[ред. | ред. код]

  • Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.
  • Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М. : Прогресс, 1992. — 620 с.
  • Лосев Α. Φ. Мифология греков и римлян/Сост. А. А. Тахо-Годи; общ. ред. А. А. Тахо-Годи и И. И. Маханькова. — М.: Мысль, 1996.