Миколай Струсь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миколай Струсь
Ім'я при народженні Mikołaj z Komorowa Struś
Псевдо Микола Струсь
Народився бл.1580
Кам'янець-Подільський
Помер 1627(1627)
Громадянство
(підданство)
Річ Посполита
Діяльність військовослужбовець
Посада староста галицький
Рід Струсі
Батько Якуб Струсь
Мати Барбара з Потоцьких
Родичі Валентій Александр Калиновський (зять), Ян Сененський (сват)
У шлюбі з Софія з Оріховських
Діти Кристина Струсівна, Зофія Струсь
Герб

герб Корчак

Миколай Струсь з Коморова (пол. Mikołaj Struś, Mikołaj z Komorowa Struś[1], бл.1577 — 1627) — шляхтич, військовик, урядник Речі Посполитої, комендант Московського кремля в роки Смутного часу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Кам'янці-Подільському. Батько — Якуб Струсь (1555-1589?), мати — Барбара (*1559-†?) з родини Потоцьких, донька коронного стражника Миколая Потоцького.[2]. Останній представник свого роду.[3]

Брав участь:

Березень 1611 року — під командуванням гетьмана Александра Корвіна-Госевського відбив штурм першого ополчення, зимував у Смоленську. Разом з Яном Каролем Ходкевичем підійшов до Москви, замінив А. Корвіна-Госевського на посту коменданта Кремля. Через поразку гетьмана Я. К. Ходкевича М. Струсь опинився в оточенні разом з гарнізоном. Голод (половина з 3000 солдатів померли до листопада) і падіння дисципліни змусили його капітулювати ополченню Дмитра Пожарського. Частина гарнізону, литвини хорунжого Будзили, опинилися у полоні в таборі Д. Пожарського — їм подарували життя. Проте козаки князя Трубецького порубали жовнірів полку М. Струся, який був відправлений у табір Трубецького в Китай-городі.[5]. До Деулінського перемир'я (1619 р.) був у полоні. 1620 р. брав участь у битві під Цецорою, де потрапив у полон. Сейм 1623 року прийняв рішення про виділення 15000 злотих для його викупу з полону.

Помер у віці 50-ти років.[1] Заповів струсівський маєток доньці Гелені — дружині вінницького старости Валентія О. Калиновського.[6]

Посади[ред. | ред. код]

Староста галицький, коломийський, снятинський, хмільницький, любачівський.[1] Каштелян Кам'янця-Подільського.

Сім'я[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… — t. 4. — S. 219.
  2. Mikołaj Struś z Komorowa h. Korczak (пол.)
  3. Tropami przodkow.STRUSOWIE herbów Korczak i Kuczaba[недоступне посилання з листопада 2019] (пол.)
  4. Majewski W. Nalewajko (Nalywajko) Semen (Seweryn?), (zm. 1597) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — Tom XXIІ/3, zeszyt 94. — S. 491. (пол.)
  5. Хроника Смутного времени
  6. Marcin Kurzej. Kościoł parafialny p.w. Matki Boskiej Różańcowiej w Strusowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009. — Cz. I, tom 17. — 508 s., 806 il. — S. 317. — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
  7. Таблица 44. Вишневецкие. Князья на Волыни. Король Польши 1669—1673 (рос.)
  8. H. Kowalska. Sienieński Jan z Pomorzan h. Dębno (zm.1598/99) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — t. XXXVII/2, zeszyt 153. — S. 187—188. (пол.)
  9. Sienieńscy (01) Архівовано 31 жовтень 2016 у Wayback Machine. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]