Мови Нідерландів
| Мови | |
|---|---|
| Офіційна мова | нідерландська[1] |
| Регіональні мови |
Фризька (2.50%),[2] Англійська (БEС),[3] Пап'яменто (Бонайре);[3][4] Нижньонімецький діалект (10.9%)[5] Лімбурзька (4.50%) |
| Мови меншин | Їдиш, Циганська[6] |
| Мови іммігрантів | Див. далі: Імміграція в Нідерланди |
| Іноземні мови |
Англійська (90%-93%) (без островів БЕС) Німецька (71%), Французька (29%), Португальська (5%)[7] |
| Жестові мови | Голландська мова жестів |
| Розкладка клавіатури |
 Міжнародна QWERTY |
Переважною мовою Нідерландів є нідерландська, якою говорять і пишуть майже всі жителі Нідерландів. Нідерландською мовою також розмовляють і є офіційною на Арубі, Бонайре, Бельгії, Кюрасао, Сабі, Сінт-Естатіусі, Сінт-Мартені та Суринамі. Це західногерманська, нижньофранкська мова, яка виникла в ранньому середньовіччі (прибл. 470 р.) і була стандартизована в 16 столітті.
- Західнофризька мова є однією з офіційних у провінції Фрисландія. Західнофризькою розмовляють 453 000 носіїв.[9]
- Англійська мова є офіційною мовою в спеціальних муніципалітетах Саба та Сінт-Естатіус (Острови БЕС), а також в автономних штатах Кюрасао та Сінт-Мартен. Вона широко поширена на островах Саба та Сінт-Естатіус. На островах Саба та Сент-Естатіус більшість навчання ведеться лише англійською мовою, а в деяких є двомовні англо-голландські школи. 90-93 % голландців також можуть говорити англійською мовою як іноземною. (див. також: Англійська мова в Нідерландах)
- Пап'яменто є офіційною мовою в спеціальному муніципалітеті Бонайре. Вона також є рідною мовою в автономних штатах Кюрасао та Аруба.
- Декілька діалектів голландської нижньосаксонської мови поширені на більшій частині північного сходу країни та визнані регіональними мовами відповідно до Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Нижньосаксонською мовою розмовляють 1 798 000 носіїв.
- Іншим нижньофранкським діалектом є лімбурзький, яким розмовляють у південно-східній провінції Лімбург. Лімбурзькою мовою розмовляють 825 000 носіїв. Хоча існують рухи за визнання лімбурзької мови офіційною (з різним успіхом, оскільки раніше її визнавали регіональною мовою), лімбурзька мова складається з багатьох різних діалектів, які мають деякі спільні аспекти, але є досить відмінними.[10]
Однак і нижньосаксонська, і лімбурзька мови поширилися через голландсько-німецький кордон і належать до спільного голландсько-німецького діалектного континууму.
У Нідерландах також є окрема голландська мова жестів, яка називається Nederlandse Gebarentaal (NGT). Нею послуговуються 17,5 тис. користувачів, у 2021 році отримала статус визнаної мови.[11]
Від 90 %[8] до 93 %[12] населення розмовляють англійською, 71 % — німецькою, 29 % — французькою та 5 % — іспанською.
Мови меншин, регіональні мови та діалекти в Бенілюксі[ред. | ред. код]
Різновиди в Нідерландах можна згрупувати в основну нижньофранкську групу, одну навколо Алмере та інші.[13] Лімбург розділений на невелику територію навколо Верта, велику територію до Венло та територію на північ від нього.[13] Існує ще одна велика група: нижньосаксонська мова, розділена на три області.[13] Урк окремо.[13] Фрисландія є місцем для багатьох отриманих груп.[13] Їх можна розділити на фризьку, архаїчну фризьку (Гінделопен, Схірмонніког та острів Терсхеллінг), фризьо-франконські різновиди (фризькі міста, Мідсланд, острови Амеланд та Хет Більдт) та фризо-саксонські (у Стеллінгверфі і також Вестервартіері).[13] Можливе кластерування включає такі можливі категорії, які досі не згадувалися: Зеландія та Центральний Гелдерланд.[13] Мідсланд, острів Амеланд і Гет Більдт можна згрупувати разом.[13] Леуварден і, можливо, Снек можна згрупувати разом. Доккум, Ставорен, Коллюм і, можливо, Геренвен можуть мати окремі типи.[13]
Західнофризька[ред. | ред. код]
Західнофризька мова є офіційною мовою в нідерландській провінції Фрисландія (Fryslân по-західнофризьки). Уряд провінції Фризія є двомовним. Із 1996 року західнофризьку мову було визнано офіційною мовою меншин у Нідерландах відповідно до Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, хоча уряд Нідерландів визнав її другою державною мовою (tweede rijkstaal) із офіційним статусом у Фрисландії, з 1950-х років.
Взаємна зрозумілість голландської та фризької мов при читанні обмежена. Тест Клоуз у 2005 році показав, що носії нідерландської мови розуміють 31,9 % газет західнофризькою мовою, 66,4 % газет на африкаанс і 97,1 % газет голландською мовою.[14]
Нижньосаксонська[ред. | ред. код]
- Північносаксонський діалект
- [[Вестфальський діалект]
- Вестерквартірс
- Мідден-Дрентс
- Зейд-Дрентс
- Стелінгверфський діалект
- Гелдерс-Оверайселс
- Твентський діалект
- Ост-Твентс
- Фрізефейнс (це фактично окремий діалект через вестфальський вплив)
- Твентс-Графсчепс
- Фелюський діалект
- Ост-Велюс
- Вест-Велюс
Нижня Франконія[ред. | ред. код]
- Фризькі змішані діалекти
- Міський фризький діалект
- Мідлендс
- Амелендс
- Білдтс
- Центральноголландські діалекти
- Західнофрисландський діалект
- Материковий західнофрисландський
- Острівний західнофрисландський
- Голландський діалект
- Кеннемерландич
- Заанс
- Ватерлендич
- Амстердамс
- Странд-Голландс
- Гааґс
- Роттердамс
- Утрехтс-Албласервардс
- Вестгукс
- Північнонижньофранкський діалект
- Рівірландс
- Лімерс
- Неймеґс
- Центральний північний Брабант
- Західнофрисландський діалект
- Зеландсько-західнофламандський діалект (включаючи Французько-західнофламандський діалект)
- Зеландич
- Бургер-Зіувс
- Прибережний західнофламандський
- Континентальний західнофламандський
- Східнофламандські діалекти
- Клеверландс
- Північнолімбурзький
- Брабантські діалекти
- Північно-західний брабантський
- Східнобрабантський
- Кемпенбрабантський
- Південнобрабантський
- Лімбурзька мова
- Західнолімбурзький
- Центральнолімбурзький
- Південно-східнолімбурзький
Центрально-франконський[ред. | ред. код]
Рипуарський діалект не визнаний регіональною мовою Нідерландів.
Планові мови[ред. | ред. код]
Центральний офіс Усесвітнього есперантського об'єднання розташований у Роттердамі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ rijksoverheid.nl nl#:~:text=Nederlands%20is%20de%20officiële%20taal,voor%20mensen%20die%20gebarentaal%20gebruiken. https://www.rijksoverheid.nl/onderwerpen/erkende-talen/erkende-talen-in nl#:~:text=Nederlands%20is%20de%20officiële%20taal,voor%20mensen%20die%20gebarentaal%20gebruiken. Процитовано 19 вересня 2023.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Regeling - Instellingsbesluit Consultatief Orgaan Fries 2010 - BWBR0027230. wetten.overheid.nl. Процитовано 23 серпня 2017.
- ↑ а б wetten.nl - Regeling - Invoeringswet openbare lichamen Bonaire, Sint Eustatius en Saba - BWBR0028063. Wetten.overheid.nl. Процитовано 23 серпня 2017.
- ↑ Regeling - Wet openbare lichamen Bonaire, Sint Eustatius en Saba - BWBR0028142. Wetten.overheid.nl. Процитовано 23 серпня 2017.
- ↑ Taal in Nederland .:. Nedersaksisch. taal.phileon.nl. Процитовано 23 серпня 2017.
- ↑ Minority languages in the Netherlands: Do you speak Lower Saxon?.
- ↑ EUROPEANS AND THEIR LANGUAGES (PDF). 6 січня 2016. Архів оригіналу (PDF) за 6 січня 2016. Процитовано 23 серпня 2017.
- ↑ а б EUROPEANS AND THEIR LANGUAGES (PDF). Ec.europa.eu. Процитовано 23 серпня 2017.
- ↑ Taal in Nederland .:. Fries. taal.phileon.nl. Процитовано 23 серпня 2017.
- ↑ Taal in Nederland .:. Limburgs. taal.phileon.nl. Процитовано 23 серпня 2017.
- ↑ Rapport «Meer dan een gebaar» en "actualisatie 1997—2001
- ↑ "English in the Netherlands: Functions, forms and attitudes" p. 316 and onwards (PDF). Alisonedwardsdotcom.files.wordpress.com. Архів оригіналу (PDF) за 4 March 2016. Процитовано 23 серпня 2017.
- ↑ а б в г д е ж и к https://www.researchgate.net/publication/240956524_To_What_Extent_are_Surnames_Words_Comparing_Geographic_Patterns_of_Surname_and_Dialect_Variation_in_the_Netherlands
- ↑ Bezooijen, Renée van; Gooskens, Charlotte (2005). How easy is it for speakers of Dutch to understand Frisian and Afrikaans, and why? (PDF). Linguistics in the Netherlands. 22: 18, 21, 22.
- ↑ Gemeente Kerkrade - Kirchröadsj Plat. www.kerkrade.nl. Архів оригіналу за 21 February 2015. Процитовано 23 серпня 2017.
- ↑ Cittaslow Vaals: verrassend, veelzijdig, veelkleurig. Процитовано 9 вересня 2015.
Позначення[ред. | ред. код]
- Taal in Nederland .:. Fries. taal.phileon.nl. Процитовано 23 серпня 2017.
- Taal in Nederland .:. Nedersaksisch. taal.phileon.nl. Процитовано 23 серпня 2017.
- Taal in Nederland .:. Limburgs. taal.phileon.nl. Процитовано 23 серпня 2017.
