Населення Нідерландів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Нідерландів M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 16,947 млн осіб
Густота 501,9 особи/км²
Коефіцієнт міграції 1,95 ‰
Природний рух
Природний приріст 0,41 %
Народжуваність 10,83 ‰
Смертність 8,66 ‰
Смертність немовлят 3,62 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 16,73 %
 • 15–64 років 65,3 %
 • старіші за 65 років 17,97 %
Середня тривалість життя 81,23 року
 • чоловіків 79,11 року
 • жінок 83,47 року
Статева структура
загалом 0,98 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
15–64 років 0,98 чол./жін.
після 65 років 0,82 чол./жін.
Етнічні групи
Нація голландці
Найбільший етнос голландці
Нацменшини турки, індонезійці, марокканці, суринамці
Мови
Офіційна голландська
Також у побуті фризька, нижньосаксонська, лімбурзька, циганська, їдиш

Населення Нідерландів. Чисельність населення країни 2015 року становила 16,947 млн осіб (67-ме місце у світі)[1][2]. Чисельність голландців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 10,83 ‰ (181-ше місце у світі), смертність — 8,66 ‰ (74-те місце у світі), природний приріст — 0,41 % (164-те місце у світі) [⇨].

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Нідерландах, станом на 2015 рік, дорівнює 10,83 ‰ (181-ше місце у світі)[2]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,78 дитини на одну жінку (155-те місце у світі)[2]. За останній час чисельність сімей, які мають 4 і більше дітей, дуже впала, але кількість сімей з 3 дітьми мало змінилося. Зменшення чисельності великих сімей відноситься до всіх етнічних груп, і це найбільш торкнулося сім'ї іммігрантів з неєвропейських країн (особливо Марокко і Туреччини). Простежується тенденція, що маленькі сім'ї найчастіше зустрічаються в католицьких районах Нідерландів, а великі в протестантських.

Рівень застосування контрацепції 69 % (станом на 2008 рік)[2]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 29,4 року (оцінка на 2011 рік)[2].

Смертність у Нідерландах 2015 року становила 8,66 ‰ (74-те місце у світі)[2].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,41 % (164-те місце у світі)[2].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Файл:Population pyramid of Netherlands 2016.png
Віково-статева піраміда населення Нідерландів, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Нідерландів становить 42,5 року (23-тє місце у світі): для чоловіків — 41,4, для жінок — 43,4 року[2]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 81,23 року (24-те місце у світі), для чоловіків — 79,11 року, для жінок — 83,47 року[2].

Вікова структура населення Нідерландів, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 16,73 % (1 450 957 чоловіків, 1 384 576 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 12,15 % (1 049 802 чоловіка, 1 009 250 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 40,12 % (3 412 016 чоловіків, 3 388 119 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 13,02 % (1 099 594 чоловіка, 1 107 401 жінка);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 17,97 % (1 373 111 чоловіків, 1 673 078 жінок)[2].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,4; коефіцієнт розлучуваності — 1,9; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 43 (дані за 2009 рік)[3]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 33 роки, жінки — 30,4 року, загалом — 31,7 року (дані за 2014 рік)[4].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення Нідерландів (нід.)

Густота населення країни 2015 року становила 501,9 особи/км² (31-ше місце у світі)[2]. Найбільш заселеним регіоном країни виступає Рандстад (міста Амстердам, Гаага, Утрехт, Роттердам). Найменш густо населені північні регіони (Фрисландія). Протягом останніх 5 років середня густота населення зросла на 15 осіб/км², а в провінції Флеволанд цей показник становив 39 осіб/км² (провінція була створена на осушених територіях, і спочатку її населення було маленьким). Найшвидше зростають провінції Утрехт, Північна Голландія і Південна Голландія.

Урбанізація[ред. | ред. код]

Докладніше: Міста Нідерландів

Нідерланди надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 90,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,05 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[2]. Нідерланди є найбільш густонаселеною країною Європи, не рахуючи карликових держав, за розміром території та чисельності населення королівство можна порівняти з Московською областю без Москви).

Головні міста держави: Амстердам (столиця) — 1,091 млн осіб, Роттердам — 993,000, Гаага — 650,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[2].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень імміграції 2015 року становив 1,95 ‰ (52-ге місце у світі)[2]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Склад населення королівства Нідерландів має такий вигляд: 80,7 % — етнічні голландці, 5 % — вихідці з країн Євросоюзу, індонезійці — 2,4 %, турки — 2,2 %, суринамці і марокканці — по 2 % загальної кількості населення.

Імміграція[ред. | ред. код]

Іммігрантів найбільше у великих містах. У чотирьох найбільших містах (Амстердам, Гаага, Роттердам і Утрехт) зростає співвідношення іммігрантів та корінного населення серед дітей. В Амстердамі 55 % дітей з родин іммігрантів, у Роттердамі це число також понад 50 %. Приблизно 33 % Населення Амстердама, Роттердама і Гааги — іммігранти з неєвропейських країн, це набагато більше ніж в цілому по країні (11 %, приблизно 1,8 мільйонів).

Еміграція[ред. | ред. код]

За кордоном більшість голландців проживає в Бельгії — 116,97 тис. осіб, а чисельність фламандців там 6,16 млн осіб, потім йдуть США, ПАР, Канада, Австралія, Німеччина, Велика Британія.

Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 17,4 тис. біженців з Сомалі, 16,18 тис. з Сирії, 12,39 з Іраку, 10,87 з Еритреї, 5,8 з Афганістану[2].

У країні мешкає 1,95 тис. осіб без громадянства[2].

Нідерланди є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[5].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2014 рік)[2]
Етнос: Відсоток:
голландці
  
78.6%
європейці
  
5.8%
турки
  
2.4%
індонезійці
  
2.2%
марокканці
  
2.2%
суринамці
  
2.1%
карибські «голландці»
  
0.8%
інші
  
5.9%

Головні етноси країни: голландці — 78,6 %, європейці — 5,8 %, турки — 2,4 %, індонезійці — 2,2 %, марокканці — 2,2 %, суринамці — 2,1 %, карибські «голландці» — 0,8 %, інші — 5,9 % населення (оціночні дані за 2014 рік)[2].

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Мови[ред. | ред. код]

Мови Нідерландів (2015 рік)[2]
Мова: Відсоток:
голландська
  
%
фризька
  
%
нижньосаксонська
  
%
лімбурзька
  
%
циганська
  
%
їдиш
  
%
англійська мова
  
%
пап'яменто
  
%
Докладніше: Мови Нідерландів

Офіційна мова[6]: голландська. Інші поширені мови: фризька (офіційна у Фрисландії), нижньосаксонська, лімбурзька, циганська й їдиш (на всій території держави). Голландська мова використовується як офіційна на Карибських островах, що входять до складу Королівства Нідерландів, англійська мова на островах Сінт-Естатіус і Саба, пап'яменто — на острові Бонайре. Нідерланди, як член Ради Європи, 5 листопада 1992 року підписали і ратифікували 2 травня 1996 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 березня 1998 року). Регіональними мовами визнані: західнофризькаФрисланді), лімбурзькаЛімбурзі), нижньонімецька, циганська, їдиш[7].

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Нідерландах (2009 рік)[2]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
28%
протестанти
  
19%
мусульмани
  
5%
інші
  
6%
атеїсти
  
42%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 28 %, протестантизм — 19 % (Нідерландська реформатська церква — 9 %, Протестантська церква Нідерландів — 7 %, кальвінізм — 3 %), іслам — 5 %, інші — 6 % (індуїзм, буддизм, Свідки Єгови, православ'я), не сповідують жодної — 42 % (станом на 2009 рік)[2].

Освіта[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 5,6 % ВВП країни, станом на 2013 рік (45-те місце у світі)[2]. Середня тривалість освіти становить 18 років, для хлопців — до 18 років, для дівчат — до 18 років (станом на 2012 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 4,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[2]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 10,9 % ВВП країни (7-ме місце у світі)[2].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 3,62 ‰ (201-ше місце у світі); хлопчиків — 3,91 ‰, дівчаток — 3,32 ‰[2]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 7 випадків на 100 тис. народжень (171-ше місце у світі)[2].

Нідерланди входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[2]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[2].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 21,9 % (103-тє місце у світі)[2].

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[2]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 97,5 %, в сільській місцевості — 99,9 %, загалом по країні — 97,7 % (станом на 2015 рік)[2]. Споживання прісної води, станом на 2008 рік, дорівнює 10,61 км³ на рік, або 636,7 тонни на одного мешканця на рік: з яких 12 % припадає на побутові, 88 % — на промислові, 1 % — на сільськогосподарські потреби[2].

Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 53,3 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 25,3 %; частка осіб похилого віку — 27,9 %, або 3,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[2]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2013 року перебувало 9,1 % населення країни[2]. Розподіл доходів домогосподарств в країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,1 %, верхній дециль — 24,5 % (станом на 2012 рік)[2].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[2]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 15,778 млн унікальних інтернет-користувачів (34-те місце у світі), що становило 93,1 % загальної кількості населення країни[2].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 7,884 млн осіб (62-ге місце у світі)[2]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 1,8 %; промисловість і будівництво — 17 %; сфера послуг — 81,2 % (станом на 2013 рік)[2]. Безробіття 2015 року дорівнювало 6,9 % працездатного населення, 2004 року — 7,4 % (82-ге місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 10,5 %, серед юнаків — 9,7 %, серед дівчат — 11,3 % (102-ге місце у світі)[2].

Кримінал[ред. | ред. код]

Наркотики[ред. | ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Великий європейський виробник синтетичних наркотиків, екстазі, марихуани; важливі європейські ворота наркотрафіку кокаїну, гашишу і героїну до Європи; один з головних постачальників екстазі на ринок США; великий внутрішній попит на екстазі; через великий розвинений фінансовий сектор, країна уразлива до відмивання грошей, отриманих кримінальним шляхом[2].

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Нідерландів докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[8][9].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,82 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[2].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Населення Нідерландів
Рік Населення Зміна
1950 10 114 000
1955 10 751 000 +6.3%
1960 11 480 000 +6.8%
1965 12 377 000 +7.8%
1970 13 032 000 +5.3%
1975 13 653 000 +4.8%
1980 14 144 000 +3.6%
1985 14 484 000 +2.4%
1990 14 951 000 +3.2%
1995 15 459 000 +3.4%
2000 15 924 000 +3.0%
2005 16 320 000 +2.5%
2010 16 615 000 +1.8%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[10].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (англ.) Population Counter — Netherlands.
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф The Netherlands : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  3. Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
  4. Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — 2016. — 10 August.
  5. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  6. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  7. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  8. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  9. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  10. World Population Prospects: The 2012 Revision : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]