Очікує на перевірку

Гімн Нідерландів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгельм
Het Wilhelmus
КраїнаНідерланди Нідерланди
Слованевідомий, 1568
МелодіяАдріан Валеріус
Затверджений1932
Музичний приклад

Het Wilhelmus у Вікісховищі

Het Wilhelmus (укр. Вільгельм) — національний гімн Нідерландів. Вважається найстарішим гімном у світі[1]. Проте офіційно визнаний тільки в 1932 році, хоча виконувався на деяких офіційних зустрічах і до цього.

Вперше гімн написаний у 1568 році під час повстання проти Іспанії[2]. Автор слів невідомий, хоча припускається що Філіпп Ван Марнікс можливо є автором (сам Філіпп ніколи не казав цього).

Пізніше мелодію та текст адаптував поет Адріан Валеріус, і через високу популярність його поетичної збірки гімн набув широкого розповсюдження.

Як і в більшості інших національних гімнів, у нідерландському йдеться про боротьбу за незалежність. В пісні оспівується боротьба Вільгельма І Оранського проти іспанського короля. Гімн написаний від першої особи та складається з 15 віршів. За структурою є акровіршем. За першими буквами кожного вірша (а не строф, як у класичного акровірша) складається Вільгельм Нассауський (у орфографії XVI століття). Перший вірш зазвичай виконується на офіційних зустрічах.

Текст гімну

[ред. | ред. код]
Оригінальний текст Сучасний текст Переклад українською

Wilhelmus van Nassouwe
Ben ick van Duytschen bloet,
Den Vaderlant getrouwe
Blyf ick tot in den doot:
Een Prince van Oraengien
Ben ick vrij onverveert,
Den Coninck van Hispaengien
Heb ick altijt gheeert.

In Godes vrees te leven
Heb ick altyt betracht,
Daerom ben ick verdreven
Om Landt om Luyd ghebracht:
Maer God sal mij regeren
Als een goet Instrument,
Dat ick zal wederkeeren
In mijnen Regiment.

Lydt u myn Ondersaten
Die oprecht zyn van aert,
Godt sal u niet verlaten
Al zijt ghy nu beswaert:
Die vroom begheert te leven
Bidt Godt nacht ende dach,
Dat hy my cracht wil gheven
Dat ick u helpen mach.

Lyf en goet al te samen
Heb ick u niet verschoont,
Mijn broeders hooch van Namen
Hebbent u oock vertoont:
Graef Adolff is ghebleven
In Vriesland in den slaech,
Syn Siel int ewich Leven
Verwacht den Jongsten dach.

Edel en Hooch gheboren
Van Keyserlicken Stam:
Een Vorst des Rijcks vercoren
Als een vroom Christen man,
Voor Godes Woort ghepreesen
Heb ick vrij onversaecht,
Als een Helt sonder vreesen
Mijn edel bloet ghewaecht.

Mijn Schilt ende betrouwen
Sijt ghy, o Godt mijn Heer,
Op u soo wil ick bouwen
Verlaet mij nimmermeer:
Dat ick doch vroom mach blijven
V dienaer taller stondt,
Die Tyranny verdrijven,
Die my mijn hert doorwondt.

Van al die my beswaren,
End mijn Vervolghers zijn,
Mijn Godt wilt doch bewaren
Den trouwen dienaer dijn:
Dat sy my niet verrasschen
In haren boosen moet,
Haer handen niet en wasschen
In mijn onschuldich bloet.

Als David moeste vluchten
Voor Saul den Tyran:
Soo heb ick moeten suchten
Met menich Edelman:
Maer Godt heeft hem verheven
Verlost uit alder noot,
Een Coninckrijk ghegheven
In Israel seer groot.

Na tsuer sal ick ontfanghen
Van Godt mijn Heer dat soet,
Daer na so doet verlanghen
Mijn Vorstelick ghemoet:
Dat is dat ick mach sterven
Met eeren in dat Velt,
Een eewich Rijck verwerven
Als een ghetrouwe Helt.

Niet doet my meer erbarmen
In mijnen wederspoet,
Dan dat men siet verarmen
Des Conincks Landen goet,
Dat van de Spaengiaerts crencken
O Edel Neerlandt soet,
Als ick daer aen ghedencke
Mijn Edel hert dat bloet.

Als een Prins op gheseten
Met mijner Heyres cracht,
Van den Tyran vermeten
Heb ick den Slach verwacht,
Die by Maestricht begraven
Bevreesden mijn ghewelt,
Mijn ruyters sach men draven.
Seer moedich door dat Velt.

Soo het den wille des Heeren
Op die tyt had gheweest,
Had ick gheern willen keeren
Van v dit swear tempeest:
Maer de Heer van hier boven
Die alle dinck regeert.
Diemen altijd moet loven
En heeftet niet begheert.

Seer Prinslick was ghedreven
Mijn Princelick ghemoet,
Stantvastich is ghebleven
Mijn hert in teghenspoet,
Den Heer heb ick ghebeden
Van mijnes herten gront,
Dat hy mijn saeck wil reden,
Mijn onschult doen bekant.

Oorlof mijn arme Schapen
Die zijt in grooten noot,
V Herder sal niet slapen
Al zijt ghy nu verstroyt:
Tot Godt wilt v begheven,
Syn heylsaem Woort neemt aen,
Als vrome Christen leven,
Tsal hier haest zijn ghedaen.

Voor Godt wil ick belijden
End zijner grooter Macht,
Dat ick tot gheenen tijden
Den Coninck heb veracht:
Dan dat ick Godt den Heere
Der hoochster Maiesteyt,
Heb moeten obedieren,
Inder gherechticheyt.

Wilhelmus van Nassouwe
ben ik, van Duitsen bloed,
den vaderland getrouwe
blijf ik tot in den dood.
Een Prinse van Oranje
ben ik, vrij, onverveerd,
den Koning van Hispanje
heb ik altijd geëerd.

In Godes vrees te leven
heb ik altijd betracht,
daarom ben ik verdreven,
om land, om luid gebracht.
Maar God zal mij regeren
als een goed instrument,
dat ik zal wederkeren
in mijnen regiment.

Lijdt u, mijn onderzaten
die oprecht zijt van aard,
God zal u niet verlaten,
al zijt gij nu bezwaard.
Die vroom begeert te leven,
bidt God nacht ende dag,
dat Hij mij kracht zal geven,
dat ik u helpen mag.

Lijf en goed al te samen
heb ik u niet verschoond,
mijn broeders hoog van namen
hebben 't u ook vertoond:
Graaf Adolf is gebleven
in Friesland in de slag,
zijn ziel in 't eeuwig leven
verwacht de jongste dag.

Edel en hooggeboren,
van keizerlijke stam,
een vorst des rijks verkoren,
als een vroom christenman,
voor Godes woord geprezen,
heb ik, vrij onversaagd,
als een held zonder vreze
mijn edel bloed gewaagd.

Mijn schild ende betrouwen
zijt Gij, o God mijn Heer,
op U zo wil ik bouwen,
Verlaat mij nimmermeer.
Dat ik doch vroom mag blijven,
uw dienaar t'aller stond,
de tirannie verdrijven
die mij mijn hart doorwondt.

Van al die mij bezwaren
en mijn vervolgers zijn,
mijn God, wil doch bewaren
de trouwe dienaar dijn,
dat zij mij niet verrassen
in hunne boze moed,
hun handen niet en wassen
in mijn onschuldig bloed.

Als David moeste vluchten
voor Sauel de tiran,
zo heb ik moeten zuchten
als menig edelman.
Maar God heeft hem verheven,
verlost uit alle nood,
een koninkrijk gegeven
in Israël zeer groot.

Na 't zuur zal ik ontvangen
van God mijn Heer het zoet,
daarnaar zo doet verlangen
mijn vorstelijk gemoed:
dat is, dat ik mag sterven
met ere in dat veld,
een eeuwig rijk verwerven
als een getrouwe held.

Niets doet mij meer erbarmen
in mijne wederspoed
dan dat men ziet verarmen
des Konings landen goed.
Dat u de Spanjaards krenken,
o edel Neerland zoet,
als ik daaraan gedenke,
mijn edel hart dat bloedt.

Als een prins opgezeten
met mijner heireskracht,
van de tiran vermeten
heb ik de slag verwacht,
die, bij Maastricht begraven,
bevreesden mijn geweld;
mijn ruiters zag men draven
zeer moedig door dat veld.

Zo het de wil des Heren
op die tijd was geweest,
had ik geern willen keren
van u dit zwaar tempeest.
Maar de Heer van hierboven,
die alle ding regeert,
die men altijd moet loven,
Hij heeft het niet begeerd.

Zeer christlijk was gedreven
mijn prinselijk gemoed,
standvastig is gebleven
mijn hart in tegenspoed.
De Heer heb ik gebeden
uit mijnes harten grond,
dat Hij mijn zaak wil redden,
mijn onschuld maken kond.

Oorlof, mijn arme schapen
die zijt in grote nood,
uw herder zal niet slapen,
al zijt gij nu verstrooid.
Tot God wilt u begeven,
zijn heilzaam woord neemt aan,
als vrome christen leven,-
't zal hier haast zijn gedaan.

Voor God wil ik belijden
en zijne grote macht,
dat ik tot gene tijden
de Koning heb veracht,
dan dat ik God de Here,
de hoogste Majesteit,
heb moeten obediëren
in de gerechtigheid.

Вільгельм з Нассау

я німецької крові, вірний вітчизні

Залишуся до смерті.

Принцеса Помаранчева

я вільний, неоперений, король Іспанії

Я завжди шанував.


Жити в страху Божому

Я завжди намагався

тому мене вигнали, доведений до землі, до голосного.

Але Бог буде правити мною

як хороший інструмент, що я повернуся

в моєму полку.

Постраждайте, мої піддані

які мають прямолінійний характер, Бог тебе не покине

хоча ти зараз обтяжений.

Хто щиро бажає жити, моліться Богу вдень і вночі, що він дасть мені сили, щоб я міг тобі допомогти.

Тіло і добре все разом

чи я тебе не пощадив, мої брати високі в іменах

Ви також показали: Граф Адольф залишився

у Фрісландії в битві, його душу у вічне життя

чекати останнього дня.

Благородний і високородний, імператорського племені, обраний князем королівства, як побожний християнин, хвала за Боже слово, У мене, цілком безстрашно, як безстрашний герой

моя благородна кров.

Мій щит і впевненість

Ти, Боже, Господи мій, на тобі буду будувати, Ніколи більше не залишай мене.

Щоб я залишався побожним, Твій слуга все стояв, вигнати тиранію

хто пронизує моє серце.

З усіх тих, хто мені заперечує

і мої гонителі, Боже мій, тримай це

вірний слуга твій, що вони мене не дивують

у своїй нечестивій мужності, не миють руки

в моїй невинній крові.

Якби Давидові довелося тікати

для тирана Сауеля, тому мені довелося зітхнути

як багато дворян.

Але Бог його підніс, визволений від усіх лих, дали королівство

дуже великий в Ізраїлі.

Після кислоти я отримаю

від Бога мого Господа солодкого, прагне цього

мій королівський розум: тобто я можу померти

з честю в цій галузі, здобути вічне царство

як вірний герой.

Ніщо не робить мене більш співчутливим

в моїй біді

ніж той, хто бачить зубожіння

царські землі добре.

Що ти ображаєш іспанців, о благородний Нідерланди солодкий, коли я це згадую

моє благородне серце, що кровоточить.

Сидить як принц

силою моєї армії, тирана

чи очікував я удару, який, похований поблизу Маастрихта, боявся мого насильства;

мої вершники бачили риссю

дуже сміливий через це поле.

Отже, це воля Господа

був у той час, Хотів би я повернути назад

від вас ця важка буря.

Але Господь згори, хто керує всім, якого треба завжди хвалити, Він цього не бажав.

Дуже християнський був керований

мій княжий розум, залишився непохитним

моє серце в біді.

Господа я молився

від щирого серця, що Він врятує мою справу, зробити мою невинність.

Прощавай, мої бідні вівці

хто у великій біді, твій пастух не спить, хоч ти тепер розсіяний.

До Бога ти підеш, прийми його рятівне слово, жити як благочестивий християнин,-

скоро це буде зроблено тут.

Перед Богом хочу посповідатися

і його велика сила, що я до того часу

зневажав короля, ніж я Бог Господь, найвища величність, мусив підкорятися

в праведності

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [недоступне посилання] national-anthems.org — facts [Архівовано 12 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 14 січня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]

Записи

[ред. | ред. код]