Мозирське князівство
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/38/%C5%BDygimont_Kiejstutavi%C4%8D._%D0%96%D1%8B%D0%B3%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%9A%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D1%83%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%87_%28XIX%29.jpg/220px-%C5%BDygimont_Kiejstutavi%C4%8D._%D0%96%D1%8B%D0%B3%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%9A%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D1%83%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%87_%28XIX%29.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7e/Sigismund_Seal%2C_1398.svg/220px-Sigismund_Seal%2C_1398.svg.png)
Мозирське князівство — удільне князівство кінця XIV — початку XV ст. у складі Великого князівства Литовського. Столиця князівства — місто Мозир.
З письмових джерел місто Мозир відоме з 1155 року. Входило до складу Київського, Чернігівського і Турівського князівств. З середини XIV століття у складі Великого князівства Литовського.
У 1385—1401 рр. Мозир є центром удільного князівства, під керівництвом Зигмунта Кейстутовича, сина великого князя литовського Кейстута Гедиміновича, і в майбутньому також великого князя литовського.
В наші часи територія Мозирського князівства знаходиться у складі Республіки Білорусь. В етнографічному плані територія князівства відноситься до україно-білоруської етнічної межі, так званої Пінщини.
- Зигмунт Кейстутович (1385—1401)
- Войтович Л. В. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 2000. — 649 с.