Сигізмунд Кейстутович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сигізмунд Кейстутович
Žygimont Kiejstutavič. Жыгімонт Кейстутавіч.jpg
Великий князь Литовський
Правління 1432-1440
Попередник Свидригайло Ольгердович
Наступник Казимир IV Ягеллончик
Інші титули Князь стародубський
Князь мозирський
Біографічні дані
Імена Корибут
Народження бл.1365
Тракай, Duchy of Trakai, Велике князівство Литовське
Смерть 20 березня 1440(1440-03-20)
Тракай
Поховання Кафедральний собор Св. Станіслава і Св. Владислава
Дружина Донька Андрія Одинцевича
Діти Михайло, Ядвіґа
Династія Гедиміновичі
Батько Кейстут
Матір Бірута
Lob Погоня Сигизмунда Кейстутовича.svg
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
Печатка Сигізмунда I, XV століття

Сигізмунд Кейстутович, Сигізмунд Корибут[1] (лит. Žygimantas Kęstutaitis, Žyhimont Kejstutavicz, біл. Жыгімонт Кейстутавіч, пол. Zygmunt Kiejstutowicz; *бл.1365 — †20 березня 1440) — Великий князь Литовський (1432-1440). Князь Стародубський, Можайський (з 1383). Наймолодший із синів Кейстута, брат Вітовта[2].

Біографія[ред.ред. код]

Сигізмунд Кейстутович вів запеклу боротьбу проти Великого князя Литовського, згодом Великого князя Руського Свидригайла Ольгердовича, який відстоював незалежність Великого князівства Литовського та Великого князівства Руського, опираючись на руську (українську) аристократію. У 1432 році напав на Свидригайла, захопив Вільно, був проголошений великим князем. Намагаючись прихилити на свою сторону українську знать, привілеями 1432 і 1434 років поширив на руських князів і бояр права, якими користувалася литовська шляхта. У 1432 році Сигізмунд Кейстутович відступив Польщі подільські землі та території на волинському порубіжжі; після його смерті вся Волинь мала відійти до Польської Корони. У вересні 1435 року остаточно розбив українсько-литовські війська під командуванням Свидригайла у битві під Вількомиром. Правління Сигізмунда I зміцнило польські впливи на литовських і українських землях і загострило національно-релігійну боротьбу.

Вбитий внаслідок змови руських князів Івана і Олександра Чорторийських, віленського воєводи Яна Довгірда у Тракайському замку недалеко від Вільнюса (Вільного, Вільна) шляхтичем-киянином Скобейком.

У літературі[ред.ред. код]

Негативний персонаж роману «Сумерк» Юліана Опільського[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Dukes of Lithuania. Gedyminas (англ.)
  2. Dynastia Litewska (пол.)
  3. Опільський Юліан. Сумерк // Темні віки. — К. : Україна, 1993. — 444 с. — ISBN 5-319-01070-2.

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Свидригайло Ольгердович
Herb Lytwa (Alex K).svg Великий князь Литовський
1432-1440
Herb Lytwa (Alex K).svg Наступник
Казимир IV Ягеллончик