Перейти до вмісту

Сигізмунд Кейстутович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сигізмунд Кейстутович
лит. Žygimantas Kęstutaitis
Сигізмунд Кейстутович
Сигізмунд Кейстутович
Сигізмунд Кейстутович
Прапор
Прапор
Великий князь Литовський
1432 — 1440
Попередник: Свидригайло Ольгердович
Наступник: Казимир IV Ягеллончик
 
Народження: бл. 1365
Тракай
Смерть: 20 березня 1440(1440-03-20)
Тракай
Поховання: Собор Святих Станіслава і Владислава, Вільнюс, Литва
Релігія: християнство Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Гедиміновичі
Батько: Кейстут
Мати: Бірута
Шлюб: дочка Андрія Одинцевича
Діти: Михайло, Ядвіга

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Сигізмунд Кейстутович (лит. Žygimantas Kęstutaitis, Žyhimont Kejstutavicz, пол. Zygmunt Kiejstutowicz; бл.1365 — 20 березня 1440) — Великий князь Литовський (1432—1440), князь стародубський, можайський (з 1383). Наймолодший із синів Кейстута, брат Вітовта[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Сигізмунд Кейстутович вів запеклу боротьбу проти литовсько-руського князя Свидригайла Ольгердовича. У 1432 році напав на Свидригайла, захопив Вільно, був проголошений великим князем. Намагаючись прихилити на свою сторону українську знать, привілеями 1432 і 1434 років поширив на руських князів і бояр права, якими користувалася литовська шляхта. У 1432 році Сигізмунд Кейстутович відступив Польщі подільські землі та території на волинському порубіжжі; після його смерті вся Волинь мала відійти до Польської Корони. У вересні 1435 року остаточно розбив українсько-литовські війська під командуванням Свидригайла у битві під Вількомиром. Правління Сигізмунда посилило польські впливи на литовських та українських землях і загострило національно-релігійне протистояння, яке переросло у громадянську війну 1432—1438 років.

Убитий унаслідок змови князів Івана і Олександра Чарторийських, віленського воєводи Яна Довгірда у Тракайському замку недалеко від Вільного шляхтичем-киянином Скобейком.

У літературі

[ред. | ред. код]

Негативний персонаж роману «Сумерк» Юліана Опільського[2].

Печатка Сигізмунда, XV століття

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Dynastia Litewska [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  2. Опільський Юліан. Сумерк // Темні віки. — К. : Україна, 1993. — С. . — ISBN 5-319-01070-2

Джерела та література

[ред. | ред. код]
Попередник
Свидригайло Ольгердович
Великий князь Литовський
1432-1440
Наступник
Казимир IV Ягеллончик