Монети Сіверського князівства (1380-1393)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Монети Сіверського князівства — карбувалися за часів князювання Корибут-Дмитра Ольгердовича (1380-1393) у Сіверському та Чернігівському князівствах. Виготовлялися срібні гроші (вага 0,65-1,5 гр.) та мідні денарії (вага бл. 0,38 гр.)

Історія[ред.ред. код]

Печатка Корибута Ольгердовича. Збереглися 3 екземпляри печатки: за 14 серпня 1385, 23 жовтня 1386 та 18 травня 1388 рр. На печатці зображувався вершник з мечем у руці — так звана «литовська Погонь»
Герб князя Корибута-Дмитра Ольгердовича

Починаючи з середини XIV ст. землі Південної Русі потрапляють у складний територіальний процес. Землі, що перебували під васальною залежністю Золотої Орди і які мали більш-меньш адміністративну цілісність, потрапляють до складу Великого князівства Литовського династії Гедимовичів. Такі важливі політичні та економічні зміни вплинули на хід подальшого грошового обігу. В ті часи значну роль у грошовому обігу на південно-українських землях відіграли джучидські срібні монети – теньги, які перебували фактично в обігу на усіх територіях Улусу Джучі[1].

Найчастіше монети періоду карбування князя Корибута знаходяться у скарбах поодиноко. Їхня мала кількість свідчить про незначні масштаби емісії, що спричинені були в першу чергу низьким розвитком товаро-грошових відносин та відсутності власної сировини. З приходом на престол Великого князівства Литовського князя Вітовта (1393–1430) до Корибута-Дмитра почали висуватися вимоги. Йому наказувалося визнати за Вітовтом верховну владу, присягнути на вірність та відновити сплату данини. Однак ці умови не були прийняті — поміж князями розгорнувся військовий конфлікт, який закінчився поразкою Новгород-сіверського князя. Взимку 1392—1393 рр. Корибута було усунено від управління удільним князівством, замість якого Вітовт надав йому кілька замків Подільського князівстваВінницю, Брацлав, Сокілець та Кременець, де він і помер близько 1404 року.[2][3].

Гріш[ред.ред. код]

Срібний гріш Дмитра-Корибута. 70-ті роки XIV ст.
Срібний гріш Дмитра-Корибута. середина 80-тих років XIV ст.

У сіверському карбуванні перших монет майстер наслідував теньги колишніх золотоординських ханів — ті, які перебували в обігу до польсько-литовського вторгнення. Гроші були викарбованими на срібних заготовках розміром 21 мм. Їхня вага коливалася від 0,65 гр. до 1,5 гр., яка приблизно прирівнювалася до ваги джучидської теньги. На срібних грошах карбувався характерний знак Корибута — символ власності князя. Цей символ нагадував, покладену на бік «вісімку» увінчану зверху хрестом. Пізніше такий знак також використовував на своїй печатці син Корибута — Федір Корибутович як родовий символ династії Ольгердовичів[4][5][6][7]. До сіверського карбування дослідники відносять і монети, що не мають князівської позначки, але за вагою та розміром подібні до монет зі знаком князя[8]. На реверсі монет із княжим знаком зображувався литовський меч та на деяких монетах карбувалося кирилицею ім'я князя в скороченому вигляді: ДКОРИБТВО[9][10][11]

Денарій[ред.ред. код]

Мідний денарій часів карбування Дмитра Коробута

За часів правління Корибута-Дмитра карбувалися мідні монети — денарії. Монети виготовлялися на тонких мідних дротиках, вага таких денаріїв складала бл. 0,38 гр. На аверсі зображувався княжий символ власності поруч з литовським мечем. На реверсі карбувалося ім'я князя[12][13][14][15].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Хромова І. Атрибутація монет Чернігово-Сіверського князівства: проблеми та здобутки // Сіверянський літопис. – 2008. – № 3
  2. Котляр М. Ф. Грошовий обіг на території України в епоху феодалізму. — Київ, 1971.
  3. Котляр М. Ф. Нариси історії обігу і лічби монет на Україні XIV— XVIII ст. — Київ, 1981.
  4. Хромова І. Атрибутація монет Чернігово-Сіверського князівства: проблеми та здобутки // Сіверянський літопис. – 2008. – № 3. С. 23.
  5. Козубовський Г. А. Сіверські монети XIV ст. – К., 1992. № 11. С. 6-8
  6. Догель М. И. Неизданная русская монета XIV в. // Записки Нумизматического отделения Русского археологического общества. – СПб., 1913. – Т. II. – Вып. 3-4. – С. 86(рос.)
  7. Ильин А. А. Классификация русских удельных монет. – Л., 1940. – Вып. 1. – С. 20-21(рос.)
  8. Хромова І. Атрибутація монет Чернігово-Сіверського князівства: проблеми та здобутки // Сіверянський літопис. – 2008. – № 3
  9. Котляр М. Ф. Грошовий обіг на території України в епоху феодалізму. — Київ, 1971.
  10. Котляр М. Ф. Нариси історії обігу і лічби монет на Україні XIV— XVIII ст. — Київ, 1981.
  11. Рябцевич, В.Н. О монетах Новгород-Северского и Стародубского уделов Великого княжества Литовского (последняя четверть XIV в.) // Средневековая нумизматика Восточной Европы. Вып. 2, 2007.(рос.)
  12. Котляр М. Ф. Грошовий обіг на території України в епоху феодалізму. — Київ, 1971.
  13. Котляр М. Ф. Нариси історії обігу і лічби монет на Україні XIV— XVIII ст. — Київ, 1981.
  14. Рябцевич, В.Н. О монетах Новгород-Северского и Стародубского уделов Великого княжества Литовского (последняя четверть XIV в.) // Средневековая нумизматика Восточной Европы. Вып. 2, 2007.(рос.)
  15. Пул // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 60. — ISBN 978-966-00-1290-5.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • М. Ф. Котляр. Грошовий обіг в Україні 14-19 століть 224 // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
  • Шуст Роман. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні. Навчальний посібник — 2006.
  • Барейша Ю., 2007. Аб атрыбуцыi i датаваннi дзвюх манет Алексiнскага скарбу // Банкаускi Веснiк. №13 (378)(біл.)
  • Хромова І. Атрибутація монет Чернігово-Сіверського князівства: проблеми та здобутки // Сіверянський літопис. – 2008. – № 3
  • Станіслав Келембет. Дмитро-Корибут Ольгердович — Перший Литовський князь Південної Сіверщини. 22 ст.
  • Зварич В. В., Шуст Р. М. Нумізматика: Довідник. — Тернопіль, 1998.
  • Nikodem J. Uposażenie młodszych Olgierdowiców. Przyczynek do biografii Skirgiełły // Białoruskie Zeszyty Historyczne. – Bialystok, 2001. – T. XV. – S. 9.(пол.)
  • Бектинев Ш. І. «Монета князя Дмитрия-Корибута (1378 – 1381)».(рос.)
  • ПСРЛ. – Т. XXXV. – С. 89 (Віленський літопис)
  • ПСРЛ. – М., 1980. – Т. XXXV. – С. 68 (Слуцький літопис), 86 (Віленський літопис)

Джерела[ред.ред. код]