Сокілець (Дунаєвецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Сокілець
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Дунаєвецький район
Громада Дунаєвецька міська громада
Код КОАТУУ 6821888301
Основні дані
Населення 559 (станом на 01.01.2010))
Площа 3,461 км²
Густота населення 195,32 осіб/км²
Поштовий індекс 32472
Телефонний код +380 3858
Географічні дані
Географічні координати 48°44′51″ пн. ш. 27°03′27″ сх. д. / 48.74750° пн. ш. 27.05750° сх. д. / 48.74750; 27.05750Координати: 48°44′51″ пн. ш. 27°03′27″ сх. д. / 48.74750° пн. ш. 27.05750° сх. д. / 48.74750; 27.05750
Середня висота
над рівнем моря
136 м
Водойми річка Ушиця
Відстань до
обласного центру
98 км
Відстань до
районного центру
29 км
Найближча залізнична станція Дунаївці
Відстань до
залізничної станції
51 км
Місцева влада
Адреса ради 32472, Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, с. Сокілець, вул. Центральна, 16, тел. 9-47-34
Карта
Сокілець is located in Україна
Сокілець
Сокілець
Сокілець is located in Хмельницька область
Сокілець
Сокілець

Сокіле́ць — (місто Соколець,пол. Sokolec) село в Україні, в Дунаєвецькому районі Хмельницької області. Населення становить 559 осіб (207 дворів).

Загальні відомості[ред.ред. код]

Село розміщується в новоутвореному гирлі річки Ушиці, на затопленому Дністровським водосховищем річищі. Із заходу воно примикає до селищ Бучая та Загоряни Новоушицького району, на південь від села знаходяться Липи Кам'янець-Подільського району, на північ — Тимків та Лисець.

Історія[ред.ред. код]

Перші люди на території де сьогодні знаходиться село з'явилися близько 30 тис. років тому. Це були мисливці-кочівники кам'яної доби.

Сокілець вважається стародавнім містом Галицького князівства. За словами Павла Нечитайла, тут були аж дві давньоруські фортеці. Маємо свідчення про зруйнування їх татарами у 1240 році та облогу військами Великого князя Вітовта 1395 року. В XII столітті місто було зруйновне, відновлення життя відбулося лише за Литовську добу. На XV ст. припадає надання Сокільцю статусу містечка. Розквіт міста відбувався в період XVI—XVIII ст. З 1565 року Сокілець належав родині Закревських. На поч. XVII ст. перйшов у власність Станіслава «Ревери» Потоцького. До тих літ відносяться відомості про панську садибу «Соколине гніздо». Також населений пункт свого часу належав Гумецьким, Малаховському, Тшечеським, Матеушу Іжицькому, а також Юліушу Іжицькому (1861 р.), є документи які свідчать про це.

До ХХ ст. включно (тобто до наказу покинути населенню це село в зв'язку з побудовою Дністровської ГЕС), тут зберігалось середньовічне планування. До самого останнього тижня на Базарній площі проводилися ярмарки. Неподалік знаходилася ратуша, костел, навіть залишки фортеці. Тут добували вапняковий камінь, неподалік било мінеральне джерело. Місто Соколець було оточено кам'яним муром завширшки 1 м. Висота збережених частин складає 2-3 м. Завдяки енциклопедії Брокгауза та Єфрона (1890—1916 рр.) дізнаємося, що Сокілець в часи панування російської влади на теренах Поділля відносився до Подільської губернії. На ті часи населення було тут становило 2057 чоловік. Діяли 2 водяних млина, православна церква, костел і синагога.

При будівництві Дністровської ГЕС у 1973 р. село підпадало під затоплення (як сталося, наприклад, з Бакотою, Калюсом, та іншими давньоруськими містами, а на той час селами). Мешканці були терміново переселені на високий правий берег Ушицького каньйону. Проте інженери допустили помилку — рівень підйому води виявився нижчим ніж було розраховано. Завдяки цій помилці і збереглася історична частина села.

Археологічні розвідки[ред.ред. код]

У 1888 р. знайдено кам'яну сокиру. 1890 року — 2 полірованих крем'яних вістря та 2 фрагменти полірованих сокир з серпентину та граниту. У 1880 р. під час оранки поля віднайдено горщик з монетним скарбом, біля 200 монет. Також тут було виявлено підземний хід у більш ніж 200 м довжиною.

Визначні об'єкти[ред.ред. код]

  • Залишки костелу Богородиці збудованого в 1723 коштом як костел св. Роха; фундуш надав подільський воєвода Стефан Гумецький[1]
  • Православна церква Покрови, побудована 1840 р;
  • Залишки печерного монастиря;
  • Залишки міської оборонної стіни початку XVIII ст.;
  • Городище ХІІ — першої пол. ХІІІ ст.
  • Підплитковий та курганний могильники ХІІ-ХІІІ ст., урочище Батарея.

Природоохоронні території[ред.ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Sokolec (5), mko… S. 17.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.