МіГ-35

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
МіГ-35
МіГ-35
Призначення:багатоцільовий винищувач
Перший політ:24 листопада 2016 року
На озброєнні у:Росія
Розробник:МіГ і Авіабудівельний завод «Сокол»d
Конструктор:МіГ
Довжина:17,32 м
Висота:4.73 м
Розмах крила:12 м
Площа крила:38 м²
Споряджений:17800 кг
Двигуни:2 ТРДДФ РД-33 сер.3М
Гарматне озброєння:30-мм гармата ГШ-301
Боєзапас:100 снарядів
Кількість точок підвіски:9
Підвісне озброєння:Р-73, Р-77, Х-31, НАР
МіГ-35 у Вікісховищі

МіГ-35 (МіГ-29М2, кодове ім'я НАТО: Fulcrum-F) — російський багатоцільовий винищувач четвертого покоління. Розроблений ОКБ Мікояна як глибоко модернізована версія МіГ-29. Має дві модифікації — одномісну МіГ-35С та двомісну МіГ-35Д. Вперше винищувач був представлений на міжнародному авіасалоні «Аеро Індія-2007», а пізніше — на міжнародному авіаційно-космічному салоні МАКС-2007. МіГ-35 брав участь в тендері на постачання ВПС Індії 126 бойових літаків, однак не переміг[1]. 26 січня 2017 року розпочалися випробування літака.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Базою для літака МіГ-35 був двомісний багатоцільовий винищувач МіГ-29М2. Перші два дослідні зразки виготовлені на базі конструкції МіГ-29М2, випробування яких розпочато з 2007 року. З нового, начебто удосконалена конструкція планера, і при цьому він буде в значній частині уніфікований з палубними літаками МіГ-29КУБР/КР.[3]

МіГ-35 буде випускатися в одномісній (МіГ-35С) та двомісній (МіГ-35Д) версіях.

24 листопада 2016 року перший головний зразок МіГ-35 з бортовим номером № 702 виконав перший політ з аеродрому Раменське — база Льотно-випробувального інституту імені Михайла Громова.[3]

Виробництво

[ред. | ред. код]

Постачання нових багатоцільових винищувачів МіГ-35 в ВПС Росії спочатку планувалися у 2014 році, потім були перенесені на 2019 рік. Терміни постачання нових винищувачів у війська прописані в державній програмі озброєнь Росії на 2011—2020 роки.

У липні 2009 року повідомлялося, що Міністерство оборони Росії має намір сформувати у складі ВПС не менше двох ескадрилей МіГ-35 до 2015 року. Спочатку контракт на постачання МіГ-35 російським ВПС планувалося укласти у 2009 році, однак цього не сталося.

За період з 2008 по 2020 роки було виготовлено лише дві серійні моделі МіГ-35[4].

8 жовтня 2023 повідомлено що міноборони рф отримало перші шість серійних винищувачів МіГ-35С, які замовили ще у 2018 році.[5]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Одномісний МіГ-35С та двомісний МіГ-35Д являють собою подальший розвиток бойових літаків МіГ-29К/КУБ та МіГ-29М/М2 в напрямку підвищення бойової ефективності та універсальності, а також експлуатаційних характеристик. Нова машина здатна розв'язувати розширене коло задач завдяки сучаснішому бортовому комплексу. До його складу належить БРЛС «Жук-МАЭ» розробки ВАТ "Корпорация «Фазотрон-НИИР». Він оснащений активною фазованою антенною решіткою (АФАР), в якій застосовуються твердотілі приймально-передавальні модулі.

Критика

[ред. | ред. код]

У квітні 2011 року МіГ-35 вибув із конкурсу на постачання 126 винищувачів для Міністерства оборони Індії через деякі компоненти обладнання, проблеми з тягою та авіонікою. Наприклад, радар у ході випробувань не зміг виявити ціль на дистанції, заявленій у тендері, а двигуни РД-33МК не показали необхідної для виконання завдання тяги.[6]

На думку деяких експертів, «МіГ-35» є маркетинговим ходом і що літак, як і раніше, є не набагато кращим, ніж попередні модернізації.[7]

Порівняння з аналогами

[ред. | ред. код]
Aircraft Dassault Rafale[8] Eurofighter Typhoon[9][10] F-16IN
«Super Viper»[11][12] 		F/A-18E/F
Super Hornet[13][14][15][16] 		JAS 39 NG
[17][18][19][20] 		МіГ-35
[21][22][23][24][25]
Країна-розробник Франція Франція Німеччина Німеччина
Італія Італія
Іспанія Іспанія
Велика Британія Велика Британія 		США США США США Швеція Швеція Росія Росія
Виробник Dassault Aviation Eurofighter GmbH Lockheed Martin Boeing Defense, Space & Security Saab РСК «МіГ»
довжина 15,27 м
15,96 м
15,03 м
18,31 м
14,1 м
17,3 м
Розмах крил 10,80 м
10,95 м
10,0 м
13,62 м
8,4 м
12 м
Висота 5,34 м
5,28 м
5,09 м
4,88 м
4,5 м
4,7 м
Площа крила 45,7 м²
50,0 м²
27,9 м²
46,5 м²
30,0 м²
38,0 м²
Маса пустого 9 500 кг
11 000 кг
9 979 кг[26]
14 552 кг[16]
7 100 кг
11 000 кг
Максимальне бойове навантаження 9 500 кг
7 500 кг
7 800 кг
8 050 кг
5 300 кг[27]
6 500 кг
Максимальна злітна вага 24 500 кг
23 500 кг
21 800 кг
29 937 кг[16]
14 300 кг[28]
29 700 кг[29]
Силова установка 2× SNECMA M88-2 2× Eurojet EJ200 1× GE F110-132 2× GE F414-400 1× GE F414G 2× Клімов РД-33MK
Тяга
• Максимальна тяга 		50 кН кожен
(5100 кгс) 		60 кН кожен
(6120 кгс) 		84 кН
(8570 кгс) 		62,3 кН кожен
(6360 кгс) 		62,3 кН
(6360 кгс) 		53 кН кожен
(5410 кгс)
• Тяга на форсажі: 75 кН кожен
(7650 кгс) 		90 кН кожен
(9180 кгс) 		144 кН
(14690 кгс) 		98 кН кожен
(10000 кгс) 		98 кН
(10000 кгс) 		88,3 кН кожен
(9010 кгс)
Паливо
• Внутрішнє
• Зовнішнє 		4 700 кг
7 500 кг 		4 996 кг[30] 3 265 кг
5,880 кг 		F/A-18E: 6 780 кг
7 381 кг 		3 360 кг[20]

3 800 кг[20]

4 800 кг
4 200 кг
Точки підвіски 14 (5 «вологих») 13 (3 «вологі») 11 (3 «вологі») 11 (5 «вологих») 10 (4 «вологих») 9 (5 «вологих»)
Максимальна швидкість
    		1.8+ Маха
(Надзвукова крейсерська: 1+ Маха[31]) 		2.0+ Маха[32]
(Надзвукова крейсерська: 1.2 Маха) 		2.05 Маха 1.8 Маха 2.0+ Маха
(Надзвукова крейсерська: Mach 1.2[33]) 		2.25 Маха
Дальність польоту
(з ПТБ, без дозаправлення у повітрі) 		3 700+  км 3 790 км 4 220 км 3 054 км 3 200 км 3 100 км
Бойовий радіус 1 800 км 1 390 км[34] 1 500+  км 722 км 1 300 км 1 000 км
Практична стеля 17 000 м
19 812 м
18 000 м
15 000 м
15 240 м
17 500 м
Швидкість підйому 305 м/с
315 м/с
254 м/с
228 м/с
Н/Д 330 м/с
Тягооснащеність 1,13 1,18 1,1 0,93 1,18 1,1
Керування вектором тяги Немає Відсутній в базовій версії, але може бути встановлений у результаті модернізації[35] Немає Немає Немає Так
Необхідна довжина ЗПС 400 м[36] 700 м
Вартість літака ~US $84.48 млн
€64 млн 		~US $108 млн
€80 млн[37] 		US $50 млн[38] US $55 млн[39] US $48 млн US $38.5 млн

Зображення

[ред. | ред. код]

МіГ-35 на МАКС-2009:

Оператори

[ред. | ред. код]
  • Росія: 6 одиниць МіГ-35С[5].

У фольклорі

[ред. | ред. код]
  • Дзідзьо згадує МіГ-35 у пісні Олександра Пономарьова Україна переможе (Горить — палає техніка ворожа…)][40]
Прилетів окупант
МіГом тридцять п'ятим,
Для Київського привида він,
Здається, став двадцятим!

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Why Indian Air Force Continues To Reject Russian MiG-35 'Advanced Jets'?. Latest Asian, Middle-East, EurAsian, Indian News (амер.). 10 серпня 2020. Архів оригіналу за 28 грудня 2020. Процитовано 26 січня 2021.
  2. ↑ У Росії вперше випробували винищувач МіГ-35 [Архівовано 29 січня 2017 у Wayback Machine.], 26 січня 2017, Кореспондент.нет
  3. ↑ а б Первый серийный МиГ-35 в воздухе (рос.). 16 грудня 2016. Процитовано 8 жовтня 2023.
  4. ↑ bmpd (20 січня 2021). Поставки боевых самолетов в Вооруженные Силы России в 2020 году. bmpd. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  5. ↑ а б МиГ-35С дістався "ВКС" РФ лише через п'ять років: що це за винищувач (укр.). 8 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
  6. ↑ Brent M. Eastwood (2 вересня 2022). Russia’s MiG-35 Fighter Seems on the Brink of Failure. 19FortyFive (амер.). Архів оригіналу за 3 вересня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
  7. ↑ Peter Suciu (17 липня 2022). MiG-35: Russia Built a Powerful Fighter Jet That No One Wants?. 19FortyFive (амер.). Архів оригіналу за 3 вересня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
  8. ↑ Official Rafale specifications, FR: Dassault, архів оригіналу за 8 квітня 2011, процитовано 5 лютого 2014
  9. ↑ Official Typhoon Specifications, Eurofighter, архів оригіналу за 9 травня 2009, процитовано 5 лютого 2014
  10. ↑ Eurofighter Typhoon (German) , DE: Luftwaffe, архів оригіналу за 11 травня 2008, процитовано 5 лютого 2014
  11. ↑ F-16C/D Factsheet. US Air Force
  12. ↑ F-16 Specifications [Архівовано 21 квітня 2011 у Wayback Machine.]. Lockheed Martin
  13. ↑ F/A-18E/F Super Hornet page [Архівовано 16 січня 2007 у Wayback Machine.]. Boeing
  14. ↑ Super Hornet Overview. Boeing (PDF)
  15. ↑ Aircraft Museum — F/A-18E/F Super Hornet [Архівовано 9 жовтня 2006 у Wayback Machine.]. Aerospace Web. Retrieved 1 February 2011.
  16. ↑ а б в BP, Blogspot, архів оригіналу (JPEG) за 24 січня 2014, процитовано 5 лютого 2014
  17. ↑ PICTURES: Saab reveals Gripen Demo aircraft [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] Flightglobal.com, 23 April 2008.
  18. ↑ Official Gripen IN Technical Specifications, SE: Saab, архів оригіналу за 4 січня 2013, процитовано 5 лютого 2014
  19. ↑ Pressbrief Gripen NG (PDF) (Dutch) , NL, 8 August, архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2013, процитовано 1 February 2011
  20. ↑ а б в Saab NG presentation (PDF), JSF Nieuws, с. 5, архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2012, процитовано 5 лютого 2014
  21. ↑ MiG-35, RU: MiG Aravia, архів оригіналу за 27 вересня 2007, процитовано 5 лютого 2014
  22. ↑ MiG-29M2 specifications [Архівовано 31 липня 2010 у Wayback Machine.]. RAC MiG (МіГ-29M2 за характеристиками майже аналогічний МіГ-35).
  23. ↑ MiG-35, Deagel, архів оригіналу за 23 квітня 2014, процитовано 5 лютого 2014
  24. ↑ MiG-35 specifications [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]. Airforce technology. (Ferry range with three external fuel tanks 3,100 km).
  25. ↑ Aero India 2007 Brochure, Bharat-Rakshak, архів оригіналу за 13 грудня 2013, процитовано 5 лютого 2014
  26. ↑ F-16 Versions — F-16E/F [Архівовано 11 лютого 2014 у Wayback Machine.]. F-16.net.
  27. ↑ «Gripen Dimensions» [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. Saab
  28. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 жовтня 2013. Процитовано 5 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  29. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  30. ↑ Technische Daten Eurofighter Austria (German) , AT: Air Power, архів оригіналу за 25 липня 2020, процитовано 5 лютого 2014
  31. ↑ «Fox Three.» dassault-aviation.com.
  32. ↑ Austrian Airforce. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 5 лютого 2014.
  33. ↑ Gripen Supercruises. Архів оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 лютого 2014.
  34. ↑ EFA-2000 Eurofighter [Архівовано 27 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Fas.org.
  35. ↑ «Upgraded Eurofighter offered to Indian Air Force» [Архівовано 5 січня 2010 у Wayback Machine.]. Thaindian News, 4 January 2010.
  36. ↑ «Rafale.» [Архівовано 21 липня 2014 у Wayback Machine.] Federation of American Scientists. Retrieved: 10 February 2012.
  37. ↑ Eurofighter Typhoon | [Архівовано 10 липня 2011 у Wayback Machine.]. Eurofighter.com.
  38. ↑ Report on U.S. Competitiveness in the Fighter Aircraft Export Market [Архівовано 16 вересня 2011 у Wayback Machine.]. CSIS
  39. ↑ Capaccio, Tony (16 грудня 2010). Lockheed F-35 Program Faces $1 Billion Cut in U.S. Senate Spending Measure. Bloomberg L.P. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 12 вересня 2011.
  40. ↑ Україна переможе (Горить — палає техніка ворожа…)[недоступне посилання]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Mikoyan-Gurevich MiG-35


Авіація Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=МіГ-35&oldid=43491678