Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України
(Міндовкілля)
Logo of Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine.svg
Загальна інформація
Країна Україна
Дата створення 27 травня 2020
Попередні відомства Міністерство енергетики та захисту довкілля України
Штаб-квартира Україна, 03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 35
Кількість співробітників 241 осіб
Річний бюджет 5 507 753 500 ₴
Відповідальний міністр Руслан Олександрович Стрілець (в.о.)
Код ЄДРПОУ 43672853
menr.gov.ua

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (скорочено ― Міндовкілля) — центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міндовкілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, лісового, мисливського та водного господарства, використання надр, управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основні завдання[ред. | ред. код]

Основні завдання Міндовкілля визначені Положенням про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614 «Деякі питання Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів»[1].

Керівництво та структура[ред. | ред. код]

Міністр[ред. | ред. код]

Міндовкілля очолює Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України, який призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України і звільняється з посади Верховною Радою України.

Обов’язки Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України тимчасово виконує Руслан Стрілець з 3 листопада 2021 року[2].

Апарат Міністра[ред. | ред. код]

Структура[ред. | ред. код]

  • Керівництво Міністерства
  • Відділ забезпечення діяльності Міністра (патронатна служба)
  • Департамент кліматичної політики та збереження озонового шару
    • Відділ формування кліматичної політики
    • Відділ політики адаптації до зміни клімату та кліматичної звітності
    • Відділ захисту озонового шару
    • Відділ вуглецевого регулювання
    • Відділ впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів
  • Департамент природно-заповідного фонду та земельних ресурсів
    • Відділ організації діяльності установ природно-заповідного фонду
    • Відділ формування природоохоронних територій та кадастру
    • Відділ з питань охорони та використання природно-заповідного фонду
    • Відділ координації наукових досліджень, еколого-освітньої та рекреаційної діяльності
    • Відділ охорони земельних ресурсів
  • Департамент сталого природокористування
    • Відділ морської політики
    • Відділ водної політики
    • Відділ з питань розвитку моніторингу довкілля
    • Відділ реєстрації пестицидів та агрохімікатів
  • Департамент екологічної оцінки, контролю та екологічних фінансів
    • Відділ оцінки впливу на довкілля
    • Відділ стратегичної екологічної оцінки
    • Відділ формування державної політики в сфері екологічного контролю
    • Відділ післяпроектного моніторингу та участі громадськості
    • Сектор з питань податкової політики в сфері довкілля
  • Департамент дозвільно-ліцензійної діяльності та запобігання промисловому забрудненню
    • Відділ охорони атмосферного повітря
    • Відділ екологічного аудиту та впровадження найкращих доступних технологій
    • Відділ ліцензування та транскордонних відносин
    • Відділ формування політики із запобігання промисловому забрудненню
  • Департамент з питань поводження з відходами та екологічної безпеки
    • Відділ з питань поводження з відходами
    • Відділ екологічної безпеки
    • Відділ поводження з небезпечними відходами
    • Відділ контролю за дотримання ліцензійних вимог
  • Департамент з питань надрокористування та відновлення довкілля
    • Відділ з питань надрокористування
    • Відділ лісових ресурсів
    • Відділ формування політики у сфері управління радіоактивними відходами
    • Відділ впровадження проектів
  • Департамент стратегічного планування та міжнародної співпраці
    • Відділ формування екологічної стратегії
    • Відділ міжнародних угод та проектів
    • Відділ співробітництва з іноземними країнами та міжнародного протоколу
    • Відділ європейської інтеграції та екологічних фондів
    • Сектор науки, інновації та екологічної освіти
  • Юридичний департамент
    • Відділ правового забезпечення
    • Відділ представництва інтересів у судах та правоохоронних органах
    • Відділ нормотворчої діяльності
    • Відділ методології та експертизи актів законодавства
  • Департамент економіки та фінансів
    • Відділ планування та виконання державного бюджету
    • Відділ планування та фінансування установ та організацій
    • Відділ фінансування природоохоронних заходів
    • Відділ координації діяльності державних підприємств та інвестиційних проектів
  • Департамент бухгалтерського обліку та звітності
    • Відділ бухгалтерського обліку апарату
    • Відділ з розрахунків
    • Відділ з питань охорони праці
    • Відділ зведеної бюджетної та фінансової звітності
  • Управління роботи з персоналом
    • Відділ управління персоналом
    • Відділ державної служби
    • Відділ роботи з підприємствами, установами та організаціями
  • Управління документообігу та звернень громадян
    • Відділ забезпечення документообігу
    • Відділ звернень громадян та доступу до публічної інформації
    • Сектор контролю виконання документів
  • Управління по роботі з об'єктами державної власності та адміністративного забезпечення діяльності Міністерства
    • Відділ матеріально-технічного забезпечення діяльності Міністерства
    • Відділ договірної роботи
    • Відділ з управління об'єктами державної власності
  • Управління охорони біорізноманіття
    • Відділ охорони тваринного світу
    • Відділ охорони рослинного світу та біобезпеки
  • Управління цифрової трансформації та моніторингу довкілля
    • Відділ цифрового розвитку
    • Відділ захисту інформації та електронних сервісів
  • Відділ з публічних комунікацій
  • Відділ внутрішнього аудиту
  • Сектор державних закупівель
  • Сектор з охорони праці
  • Сектор режимно-секретної роботи
  • Сектор з мобілізаційної роботи, цивільного захисту
  • Головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції

Історія[ред. | ред. код]

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України існувало з травня 1991 року, кілька разів змінювало свою назву, але безперервно проіснувало до 2019 року як окреме міністерство, аж доки в уряді Гончарука не вирішили об'єднати на той момент Міністерство екології та природних ресурсів України з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України у єдине Міністерство енергетики та захисту довкілля України, що остаточно було здійснено у вересні 2019 року. Кілька місяців по тому, в травні 2020 року, ці два міністерства були знову роз'єднані до попереднього стану, за виключенням їх назв, зокрема колишнє «Мінекології» фактично відновили під новою назвою як «Міндовкіллля», відділивши його від Міністерства енергетики.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України утворено 27 травня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року № 425 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади».[10]

При цьому колишнє Міністерство енергетики та захисту довкілля України перейменоване на Міністерство енергетики України.[10]

Таким чином створені два окремі міністерства, кожне з яких у своїй сфері є правонаступником прав та обов'язків Міністерства енергетики та захисту довкілля України.[10]

Міністерства-попередники:

  • 19911995 — Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;
  • 19952000 — Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України;
  • 20002003 — Міністерство екології та природних ресурсів України;
  • 20032010 — Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;
  • 20102019 — Міністерство екології та природних ресурсів України;
  • 20192020 — Міністерство енергетики та захисту довкілля України.

Підпорядковані органи[ред. | ред. код]

Міністерству підпорядковані:[11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Деякі питання Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614 : офіц. текст : станом на 25 червня 2020 р. // Офіційний вісник України. — 2020. — № 59. — с. 32. — ст. 1853. — код акта 100093/2020. // Верховна Рада України : [офіційний веб-портал парламенту України]. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/614-2020-п (дата звернення: 07.11.2021). — Назва з екрана. 
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 року № 1373-р «Про тимчасове покладення виконання обов’язків Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України на Стрільця Р. О.» [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : [офіційний веб-портал]. — Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-timchasove-pokladennya-vikonannya-obovyazkiv-ministra-s1373-31121. 
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 829-р «Про призначення Ярової Є. В. державним секретарем Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України» [Електронний ресурс]. // Верховна Рада України : [офіційний веб-портал]. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/829-2020-р. 
  4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року № 873-р «Про призначення Боруховського Б. В. першим заступником Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України» [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : [офіційний веб-портал]. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/873-2020-р. 
  5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 року № 933-р «Про призначення Ставчук І. І. заступником Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції» [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : [офіційний веб-портал]. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/933-2020-р. 
  6. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 липня 2020 року № 809-р «Про призначення Стрільця Р. О. заступником Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації» [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : [офіційний веб-портал]. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/809-2020-р. 
  7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 827-р «Про призначення Шахматенка Р. С. заступником Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України» [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : [офіційний веб-портал]. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/827-2020-р. 
  8. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 липня 2020 року № 894-р «Про призначення Хорєва М. Ю. заступником Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України» [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : [офіційний веб-портал]. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/894-2020-р. 
  9. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 року № 931-р «Про призначення Краснолуцького О. В. заступником Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України» [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : [офіційний веб-портал]. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/931-2020-р. 
  10. а б в Постанова Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року № 425 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : [офіційний веб-портал]. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/425-2020-п. 
  11. Картка міністерства. Кабінет Міністрів України. Процитовано 25 січня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]