Уряд Володимира Гройсмана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Гройсман і Арсеній Яценюк

Уряд Володимира Гройсмана — український уряд, створений у квітні 2016 року коаліцією депутатських фракцій «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт» у Верховній Раді України VIII скликання.

14 квітня 2016 року Верховна Рада проголосувала за кандидатуру Володимира Гройсмана на пост Прем'єр-міністра України. За проголосували 257 народних депутатів[1]. Того ж дня Володимиром Гройсманом було внесено склад Кабінету міністрів, який було затверджено 239 голосами[2]. Проект постанови про призначення Кабінету міністрів України був затверджеий без кандидатури на посаду міністра охорони здоров'я, оскільки фракція БПП «Солідарність» не дійшла згоди щодо особи міністра[3].

Фракція За Проти Утрималося Не голосувало Відсутні
Блок Петра Порошенка 125 2 4 5 10
Народний фронт 72 0 2 1 6
Опозиційний блок 0 12 0 18 13
Об'єднання «Самопоміч» 0 1 22 0 3
Радикальна партія Олега Ляшка 0 18 1 1 1
ВО «Батьківщина» 0 5 4 3 7
«Відродження» 22 0 0 1 0
Воля Народу 12 0 0 4 3
Позафракційні 8 10 5 9 10
Загалом 239 48 38 42 53

Голова уряду і його заступники[ред. | ред. код]

Джерела:[4][5]

Посада Фото Очільник Квота Повноваження
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман КМУ.jpg Гройсман Володимир Борисович БПП з 14 квітня 2016
Перший віце-прем'єр-міністр України Степан Кубів.jpg Кубів Степан Іванович БПП з 14 квітня 2016
Віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко.jpg Розенко Павло Валерійович БПП з 14 квітня 2016
Віце-прем'єр-міністр
з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України
Іванна Климпуш-Цинцадзе.jpg Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна БПП з 14 квітня 2016
Віце-прем'єр-міністр України Володимир Кістіон.jpg Кістіон Володимир Євсевійович БПП з 14 квітня 2016
Віце-прем'єр-міністр України В'ячеслав Кириленко.jpg Кириленко В'ячеслав Анатолійович НФ з 14 квітня 2016
Віце-прем'єр-міністр України Геннадій Зубко.jpg Зубко Геннадій Григорович БПП з 14 квітня 2016

Міністри[ред. | ред. код]

Джерела:[4][5]

Блок Петра Порошенка «Солідарність» (БПП)
11
Народний фронт (НФ)
5
президентська квота
2
безпартійні
1
Посада Фото Очільник Квота Повноваження
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий.jpg Кутовий Тарас Вікторович БПП 14 квітня 2016 — 22 листопада 2018[6]
Мартинюк Максим.jpg Мартинюк Максим Петрович (в. о.) з 22 листопада 2018[7]
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.jpg Аваков Арсен Борисович НФ з 14 квітня 2016
Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.jpg Семерак Остап Михайлович НФ з 14 квітня 2016
Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів.jpg Кубів Степан Іванович БПП з 14 квітня 2016
Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик.jpg Насалик Ігор Степанович БПП з 14 квітня 2016
Міністр закордонних справ Antrittsbesuch ukrainischer Botschafter Pavlo Klimkin im Rathaus von Köln-7273.jpg Клімкін Павло Анатолійович Президента з 14 квітня 2016
Міністр інформаційної політики Юрій Стець.jpg Стець Юрій Ярославович БПП з 14 квітня 2016
Міністр інфраструктури Володимир Омелян.jpg Омелян Володимир Володимирович БПП з 14 квітня 2016
Міністр культури Євген Нищук КМУ.jpg Нищук Євген Миколайович БПП з 14 квітня 2016
Міністр молоді та спорту Ігор Жданов.jpg Жданов Ігор Олександрович НФ з 14 квітня 2016
Міністр оборони Stepan Poltorak portrait.jpg Полторак Степан Тимофійович Президента з 14 квітня 2016
Міністр освіти і науки Гриневич Л.М..jpg Гриневич Лілія Михайлівна НФ з 14 квітня 2016
Міністр охорони здоров'я Silver - replace this image female.svg Павленко Олександра Сергіївна (в. о.) 14 — 27 квітня 2016
Шафранський Віктор Вікторович - 16056631.jpg Шафранський Віктор Вікторович (в. о.) 27 квітня 2016 — 31 липня 2016
Уляна Супрун.jpg Супрун Уляна Надія (в. о.) з 1 серпня 2016
Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.jpg Зубко Геннадій Григорович БПП з 14 квітня 2016
Міністр соціальної політики Андрій Рева.jpg Рева Андрій Олексійович БПП з 14 квітня 2016
Міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш.jpg Черниш Вадим Олегович БПП з 14 квітня 2016
Міністр фінансів Олександр Данилюк.jpg Данилюк Олександр Олександрович БПП 14 квітня 2016 — 7 червня 2018
Oksana Markarova.jpg Маркарова Оксана Сергіївна з 8 червня 2018[8][9]
(до 22.11.2018 — в.о.)
Міністр юстиції Павло Петренко КМУ.jpg Петренко Павло Дмитрович НФ з 14 квітня 2016
Міністр з питань ветеранів Ірина Фріз (Iryna Friz).jpg Фріз Ірина Василівна БПП з 22 листопада 2018
Міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко КМУ.jpg Саєнко Олександр Сергійович БПП з 14 квітня 2016

Діяльність Уряду[ред. | ред. код]

Першим кроком діяльності нового уряду Володимира Гройсмана було встановлення тарифів на газ для населення у розмірі 6,877 грн за 1 м3 (з 1 жовтня 2015 р. до 30 квітня 2016 р. тариф для населення становив 7,188 за 1 м3; для споживачів, що використовували газ для індивідуального опалення діяв пільговий тариф — 3,600 грн за 1 м3 лише на період від 1 жовтня 2015 р. до 31 березня 2016 р. у обсягу споживання до 1200 м3)[10].

У квітні 2016 року уряд практично зрівняв ціну на газ для населення з імпортною[11]. Це було виконанням частини зобов'язань України перед МВФ, які вперше взяв на себе уряд Юлії Тимошенко в 2008 році[12].

У жовтні 2018 року було прийнято рішення про триетапне підвищення ціни на газ (1 листопада 2018, 1 травня 2019, 1 січня 2019)[13]. За словами голови Кабінету міністрів Гройсмана це зроблено: «аби віддати кредити, які на нас поклали минулі уряди протягом 2005–2013 років. Зараз ми щороку платимо 5 млрд дол. в якості обслуговування (взятого тоді) боргу»[14].

Критика[ред. | ред. код]

Великий резонанс викликало викриття деталей про закупівлю вугілля за ціною «Роттердам+». У формулу «Роттердам+» закладена ціна палива в міжнародному порту в Нідерландах плюс вартість доставки до України[15]. Проте, під час блокади торгівлі з окупованими територіями з'ясувалося, що Україна закуповувала вугілля у підприємств на Донбасі за ціною «Роттердам+». Гройсман заперечував той факт, що Україна взагалі купує паливо за тарифом «Ротердам+»[16].

Восени 2018 року колишній міністр фінансів уряду Гройсмана Олександр Данилюк заявив, що прем'єр-міністр має «комерційний інтерес» у Державній фіскальній службі. На думку Данилюка, це стало каталізатором звільнення з посади 7 червня 2018 року. Прем'єр постійно втручався в сферу відповідальності міністерства та зривав його ініціативи щодо майбутнього ДФС. Особливо після розчищення від корупції сфери відшкодування ПДВ[17]. Про корупцію в структурах ДФС майже одночасно, 6 серпня 2018 року, заявило видання Süddeutsche Zeitung. Німецькі журналісти зосередилися на митниці та вирахували суму корупційних втрат до 4,8 млрд доларів щорічно (десята частка дохідної частини бюджету). За даними репортерів, в махінаціях окрім митниці залучені співробітники поліції, Держприкордонслужби (підпорядковані уряду), ГПУ та СБУ[18].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Проект Постанови про Кабінет Міністрів України № 4423
  2. Поіменне голосування про проект Постанови про формування складу Кабінету Міністрів України (№ 4424) - в цілому
  3. Роман Кравець, Саша Ночь (2016-04-13). Коаліція домовилася по всіх міністерствах, окрім МОЗ — Сюмар. Українська правда. Процитовано 2016-04-14. 
  4. а б а) станом на серпень 2016 — призначення У.Супрун в.о.: Кабінет Міністрів України : [арх. 02.03.2018] // Урядовий портал (стара версія). — Дата звернення: 22.11.2018.
  5. а б б) станом на червень 2018 — призначення О.Маркорової в.о.: Кабінет Міністрів України : [арх. 31.08.2018] // Урядовий портал. — Дата звернення: 22.11.2018.
  6. Кутового звільнили з посади міністра аграрної політики // Українські Національні Новини. — 2018. — 22 листопада. — Дата звернення: 22.11.2018.
  7. Виконувач обов'язків як перший заступник міністра
  8. Хто така Оксана Маркарова, нова глава Мінфіну : [арх. 12.06.2018] / Тетяна Попова // Радіо Свобода. — 2018. — 8 червня. — Дата звернення: 22.11.2018.
  9. Оксану Маркарову призначили міністром фінансів // Радіо Свобода. — 2018. — 22 листопада. — Дата звернення: 22.11.2018.
  10. Цены на природный газ (рос.)
  11. Цена газа для населения Украины может увеличиться из-за девальвации гривны : [арх. 30.05.2017] // Українські Новини. — 2017. — 16 февраля. — Дата звернення: 14.11.2018. — Цитата: «В конце апреля 2016 года правительство Украины, можно сказать, перевыполнило обещания перед МВФ. Вместо того, чтоб повысить тарифы на газ для населения до уровня 75% от стоимости импортного газа, практически сравняло их с ценой импорта, увеличив до 100%. Как удалось выяснить „Українським Новинам“ у нескольких источников в прежнем правительстве (Арсения Яценюка — ред.), которое фактически готовило документы, это решение было принято исходя из того, что, учитывая довольно низкие цены на рынке газа в тот период, разовое максимальное повышение тарифов было проводить целесообразнее, чем растягивать процесс».
  12. Тимошенко сама неодноразово підписувала меморандуми МВФ, що передбачали ринкову ціну на газ, — експерт : [арх. 21.10.2018] // Еспресо TV. — 2018. — 21 жовтня. — Дата звернення: 29.10.2018.
  13. Ціни на газ у 2019-му: у Гройсмана приголомшили українців : [арх. 28.10.2018] // Інформаційний портал Znaj.ua. — 2018. — 27 жовтня. — Дата звернення: 29.10.2018.
  14. Гройсман заявив, що підвищення цін на газ менше, ніж могло бути : [арх. 22.10.2018] // Українська правда. — 2018. — 21 жовтня. — Дата звернення: 29.10.2018.
  15. НРКЕКП каже, що не закладала цін «Роттердам+» у тарифи - 15.02.2017 20:59 — Новини Укрінформ. Процитовано 2017-03-31. 
  16. В.Гройсман: заяви про закупівлю вугілля за формулою «Роттердам+» не відповідають дійсності. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (uk). Процитовано 2017-03-31. 
  17. Олександр Данилюк: У якийсь момент я сказав: «Давайте визнаємо, що це уряд імпотентів» / Дарина Рогачук // Вибори вибори [проект «Української правди»]. — 2018. — 13 листопада. — Дата звернення: 14.11.2018. — Цитата: «— Що зрештою стало каталізатором вашого звільнення? — У нас зіштовхнулися позиції з прем'єр-міністром стосовно реформування Державної фіскальної служби. Прем`єр постійно втручався в мою сферу відповідальності, зривав мої ініціативи, маючи на меті зберегти свій (і не тільки) „комерційний інтерес“ у цій державній установі. Після того як я розчистив від корупції сферу відшкодування ПДВ, у результаті якої конкретні люди втратили конкретні мільярдні корупційні доходи, робилося все можливе, аби не дати мені рухатись далі. Адже в ДФС сидять „свої“ люди, які роблять „правильні“ речі. Тому прем'єр зробив усе можливе, щоб я залишив посаду».
  18. SZ: Корупція на митниці завдає Україні збитків у 5 мільярдів доларів на рік : [арх. 14.08.2018] / Данило Білик, Світлана Кореновська // Deutsche Welle. — 2018. — 6 серпня. — Дата звернення: 14.11.2018. — Цитата: «У своїх підрахунках газета посилається на документи в своєму розпорядженні, які містять дані щодо тисяч вантажів, що проходять через український кордон, і дозволяють відстежити їхній шлях. За даними журналістів, ця інформація доводить факти „масивної корупції“ на багатьох українських митницях. Основна схема — „передекларування“ товарів, що відбувається за участі співробітників державних органів. Таким чином товар, який де-факто перебуває у вантажі, декларується як інший — той, на який передбачені нижчі мита. Окрім митниці, до схем залучені також представники СБУ, поліції, Держприкордонслужби та ГПУ».