Напівавтоматичне керування на лінії прицілювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Напівавтоматичне керування на лінії прицілювання (англ. Semi-automatic command to line of sight (SACLOS)) — метод командування наведенням ракет. У SACLOS, безперервно наводить приціл на ціль під час польоту ракети. Електроніка у прицілі і ракеті направляє ї на ціль.

SACLOS пристрої працюють з використання одного з цих методів: керування по дротах, або радіо керування, або керування по променю.

Керовані по дротах та радіокеровані SACLOS[ред. | ред. код]

З дротяним та радіо наведення SACLOS, прицільний пристрій обчислює кутову різниці між позицією пуску ракети і розташуванням цілі. Потім він передає електронні вказівки ракеті яка коригує політ для польоту по прямій ліні від прицілу до цілі. Більшість протитанкових систем SACLOS таких як Milan та TOW використовують стробоскоп або спалахи (світлові, інфрачервоні (ІЧ) або ультрафіолетові (UV)) у задній частині ракети які фіксує спеціальний сенсор на вогневому пості для фіксування шляху польоту ракети. Станція запуску включає в себе камеру стеження з двома лінзами. Одна лінза з широким полем зору, що дозволяє знайти і «зафіксувати» ракету поблизу центру лінії прицілювання одразу після запуску, а друга лінза з вузьким полем з автоматичним збільшенням яке дозволяє провести більш точну настройку відстеження. У більшості конфігурацій камера вузького поля зору перетворює зафіксовані яскраві плями – спалахи або стробоскоп ракети – на електричні імпульси. Ці імпульси змінюються якщо ракета відхиляється від центру огляду, а електроніка автоматично коригує напрям руху ракети.

Коригування передаються по дротам або радіо. Лінії радіозв'язку можна заглушити і це є їх недоліком, у той час як дротові лінії його не мають, але мають обмеження у довжині дроту (також це стрільба ускладнюється у лісах), а також не можуть вистрілюватися через водні перешкоди, через замикання дротів. Також за дротами можна легко знайти вогневу позицію.

Приклади

Наведення за променем SACLOS[ред. | ред. код]

У системах SACLOS з керування по променю приціл подає керуючий сигнал напряму на приймач у хвості ракети. Приймач у хвості ракети веде постійний пошук сигналу. Електроніка ракети утримує його у центрі.

Цей метод наведення відрізняється від SARH (полу-автоматичного радарного наведення) та SALH (полу-автоматичного лазерного наведення) де ціль підсвічена потужним джерелом опромінення, а головка самонаведення наводиться на ціль.

На перших системах SACLOS джерелом сигналів був радар, через те що повітряна мішень вже була «підсвічена» радаром. Але керована таким чином ракета летить прямо у ціль, що у випадку з швидким літаком зробити дуже складно. Через це більшість зенітних ракет рухаються своїм шляхом до цілі, а не за допомогою променю. Сучасні керовані променем системи використовують лазерні сигнали через те, що вони компактні, мають велику дальність і їх важно виявити і заглушити.

Це однією з переваг над системою SALH: завдяки детектору променя лазерний випромінювач споживає небагато енергії, через те, що нема потреби постійно підсвічувати ціль, а через те, що приймач «дивиться» назад, система захищена від будь-яких  пристроїв глушіння. Також перевагою є те що направлена назад система наведення не заважає формуванню кумулятивного струменя при зіткнення ракети з ціллю, що покращує ефективність зброї.

Як правило, такі системи не дозволяють використовувати режим атака згори, або підсвічувати цілі іншим джерелом крім пускового, тому виріб між двома режимами залишається за оператором.


Приклади

Див. також[ред. | ред. код]